Рішення № 87996635, 26.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20756/19

Провадження № 2/127/2907/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бедрак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної – особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 в липні 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позов мотивований тим, що 07.03.2019 року між сторонами було укладено договір № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів, відповідно до якого відповідач зобов`язався виготовити та передати у власність позивача ювелірні вироби: каблучка жіноча «Березнева кішка», каблучка жіноча « ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Загальна вартість замовлених ювелірних виробів згідно договору становить 2851,00 доларів США, при цьому позивач зобов`язався сплатити аванс в розмірі 2281,00 доларів США, що за курсом долара США до гривні, визначеним договором, на день укладення договору становило 61245,00 грн.

Залишок вартості ювелірних в розмірі 570,00 доларів США повинно бути сплачено позивачем в день приймання – передачі виробів.

Позивачем 08.03.2019 року належним чином здійснено оплату авансу в розмірі 61245,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, зазначений в розділі 10 договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 3.4 договору відповідач зобов`язувався виготовити та передати за актом приймання – передачі позивачу замовлені ювелірні вироби протягом 20 календарних днів з дня підписання договору та оплати авансу.

Тобто відповідач зобов`язаний був передати позивачеві замовлені ювелірні вироби до 28.03.2019 року.

Однак, відповідачем було порушено строк, визначений договором і станом на день звернення з даною позовною заявою ювелірні вироби так і не були передані позивачеві.

У зв`язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів (авансу) в розмірі 61245,00 грн., сплачених відповідно до п. 1.2 договору, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором в розмірі 6859,44 грн., неустойку в розмірі 213132,60 грн. та завдану невиконанням умов договору моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, надавав неодноразово клопотання про відкладення розгляду справи, без поважних причин. Відзиву на позов, заяви розгляд справи у його відсутності відповідач не надавав.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 07.03.2019 року між суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 , який є виробником та продавцем ювелірних виробів, та ОСОБА_1 було укладено договір № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів.

Відповідно до п. 1.1 договору, на умовах даного договору продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ювелірні вироби, замовлені покупцем, а саме: прикраса № НОМЕР_1 каблучка жіноча «Березнева кішка», прикраса № НОМЕР_2 каблучка жіноча «Цвітіння сакури – дощ закоханих». Вартість виготовлення за обидва вироби: 2851 доларів США.

Згідно з п. 1.2 договору, аванс: 2281 доларів США (в гривні по курсу 26,85 = 61245 грн.). Термін виготовлення: 20 календарних днів з моменту оплати авансу.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що клієнт сплачує аванс в розмірі 80% вартості замовленого товару, а саме 2281 доларів США (61245,00 грн.). Залишок вартості товару (20%), яка залишилася до сплати, а саме 570 доларів США покупець оплачує в день приймання – передачі товару.

Згідно п. 3.4 договору продавець зобов`язаний виготовити та передати за актом приймання – передачі товар покупцю протягом 20 календарних днів з дня підписання даного договору та виконання покупцем п. 3.2 даного договору. У разі прострочення продавцем, встановленого в цьому пункті строку виготовлення та передачі товару покупцю, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Отже, між позивачем та відповідачем виникли відносини на підставі договору № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів від 07.03.2019 року, предметом договірних зобов`язань за цим договором є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів, виготовлення, передача ювелірних виробів до 28.03.2019 року.

Положеннями ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 865 Цивільного кодексу України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Частиною 2 ст. 873 ЦК України передбачено, що робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено статтею 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 08.03.2019 року належним чином здійснено оплату авансу в розмірі 61245,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, зазначений в розділі 10 договору (картковий рахунок ПриватБанк 5168 7422 НОМЕР_3 ОСОБА_6 ), що підтверджується відповідними квитанціями.

Звертаючись до суду з даним позовом до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між ними № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів від 07.03.2019 року, після надходження він нього авансового платежу у розмір 61245,00 грн., що становить 80% вартості замовлення, свої зобов`язання щодо виконання обсягу робіт, визначених договором, не виконав.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем виконано умови договору повністю чи частково, як і не місять доказів, що саме позивач ухилявся від отримання товару або вчиняв дії, які б свідчили про перешкоджання відповідачу виконати умови договору, зокрема, в частині виготовлення та передачі товару.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача те, що ювелірні вироби замовлені покупцем за договором № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів від 07.03.2019 року виготовлені та поставлені відповідачем не були, як і не були ним повернуті позивачу грошові кошти, отримані в якості авансу в сумі 61245,00 грн. у зв`язку з невиконанням умов договору.

Щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення у розмірі 6859,44 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно п. 3.4 договору, продавець зобов`язаний виготовити та передати за актом приймання – передачі товар покупцю протягом 20 календарних днів з дня підписання даного договору та виконання покупцем п. 3.2 даного договору. У разі прострочення продавцем, встановленого в цьому пункті строку виготовлення та передачі товару покупцю, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Розрахунок пені: (61245,00 х 18 х 2 / 100 х 28 / 365) + (61245,00 х 17,5 х 2 / 100 х 88 / 365) = 1691,37 + 5168,07 = 6859,44 грн.

Відповідачем не надано власного розрахунку пені на спростування розрахунку, наданого стороною позивача, тому у суду відсутні підстави не брати до уваги розрахунку пені, що міститься в позовній заяві та відповідає вимогам закону.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 213132,60 грн. згідно з п. 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Як зазначалось вище, відповідно п. 3.4 договору, продавець зобов`язаний виготовити та передати за актом приймання – передачі товар покупцю протягом 20 календарних днів з дня підписання даного договору та виконання покупцем п. 3.2 даного договору. У разі прострочення продавцем, встановленого в цьому пункті строку виготовлення та передачі товару покупцю, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку пеня і неустойка, які просить стягнути позивач, є одним видом цивільно правової відповідальності за одне й те саме порушення - порушення строків виконання зобов`язань за договором і застосовується у випадку прострочення виконання зобов`язання за договором.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідно до п. 3.4 договору та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення неустойки згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Звертаючись до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає про настання для них негативних наслідків унаслідок невиконання відповідачем договору, зокрема, порушення звичайного способу життя та здійснення додаткових зусиль для його організації.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Однак таких обставин при розгляді даної справи встановлено не було і на них не посилався позивач, тому підстав для застосування ст. 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд не має.

Укладений між сторонами договір також не передбачав відшкодування моральної шкоди у разі невиконання умов договору.

За таких обставин та враховуючи правовідносин сторін у даному спорі, суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

З приводу того, що позивач просив стягнути з відповідача кошти, шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , а саме 4627 0551 0021 6117 суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення коштів з боржника на користь здійснюється в процесі виконання судового рішення та згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 681,04 грн., від сплати якого був звільнений позивач в силу ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 526, 530, 546, 570, 612, 614, 837, 865 ЦК України, ст.ст. 5, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної – особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з фізичної – особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 190307/1 виготовлення ювелірних виробів від 07.03.2019 року в загальній сумі 68104 (шістдесят вісім тисяч сто чотири) гривні 44 копійки, що складається з 61245 гривень 00 копійок – сплачений аванс, 6859 гривень 44 копійки – пеня.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної – особи підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 681 (шістсот вісімдесят один) гривня 04 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач фізична – особа підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя