Ухвала суду № 87993070, 04.03.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/243/20

2/189/236/20

УХВАЛА

04.03.2020 року смт. Покровське

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Пустовар О.С. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ДП «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

У позовній заяві позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості із заробітної плати, а також позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.

Однак, у позовній заяві позивачем ціна позову не зазначена.

В порушення вимог п. 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких долучені до позовної заяви.

В порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 року у справі №307/3251/16 прийшов до висновку, що позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, серед іншого, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь період затримки виплати заробітної плати, але не додає документи, що підтверджують сплату судового збору за вищевказану вимогу.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 грн.).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.174-175, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості із заробітної плати - залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену позовну заяву.

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Пустовар