Рішення № 87991143, 27.02.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1726/19

Провадження № 2-а/163/12/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач Жидков І.В. просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 6553/20500/18 від 06.03.2018 року за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує відсутністю доказів на наявність у нього умислу та мети на неправомірне зменшення розміру митної вартості. Одержувачем товару являється ОСОБА_2 , якому він надав довіреність на придбання та перевезення транспортного засобу. Особисто в Республіці Литва в період червеня-липеня 2018 року він не перебував, жодних документів не оформляв і не підписував. Митне оформлення проводилось митним брокером Кравцем Р.В. на основі документів, наданих йому ОСОБА_2 . Документи, які стали підставою для митного оформлення, не підроблені та у встановленому законом порядку недійсними не визнавались. Відповідач неповно з`ясував фактичні обставини, надав перевагу отриманим від литовських митних органів документам, які не перекладені на українську мову, що свідчить про недопустимість таких доказів. Крім цього, йому не було відомо про існування оскаржуваної постанови. 31.10.2018 року та 14.03.2019 року з метою підготовки до розгляду справи позивачем та його представником до відповідача надсилались клопотання про надання їм копій усіх матеріалів та документів, які доводять вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Ні повідомлення про розгляд справи, ні копій матеріалів вони не отримували.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил, зокрема, отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами. Також зазначено, що під час розгляду справи в повній мірі з`ясовано факт вчинення порушення митних правил, винність позивача у їх вчиненні. Вважає, що посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Давидову О.В.

Представник Давидов О.В. в судове засідання не з`явився, в канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача Федчишин Р.А. в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності представника митниці.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "Рено Меган", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 03.07.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ОСОБА_3 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/051895.

Згідно рахунку від 26.06.2018 року вартість транспортного засобу становить 2000 євро, його продавцем виступала компанія "SPRL G.O.G. GARAGE OLIVIER GREME", отримувачем – ОСОБА_4 .

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 71 750,74 гривень було нараховано та сплачено 28 473,73 гривні митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 10.08.2018 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Рено Меган", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

17.09.2018 року документи литовських митних органів ДФС України надіслала Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Відповідно до експортної митної декларації Литовської Республіки MRN № 18LTKC0100EK092B78 від 27.06.2018 року, довідки-рахунок (документа під назвою "Pazyma-Saskaita") серії TDT № 03787 від 27.06.2018 року, квитанції про отримання коштів (документа під назвою "PINIGU PRIEMIMO KVITAS") серії TSC № 0178591 від 27.06.2018 року автомобіль "Рено Меган" був проданий компанією UAB "TD TRANSPORT" громадянину ОСОБА_5 за ціною 5400 євро.

З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно вартості в литовській експортній митній декларації різниця розміру митних платежів становить 29 799,45 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

26.10.2018 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 6553/20500/18 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта ОСОБА_3 під час митного оформлення автомобіля "Рено Меган" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 29 799,45 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

06.03.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 6553/20500/18 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 89 398,35 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205090/2018/051895, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Крім цього, згідно із ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Частинами 1, 4 ст.526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В наданих суду матеріалах справи міститься адресоване ОСОБА_1 повідомлення, в якому зазначено про розгляд справи про порушення митних правил 06.03.2019 року. Однак матеріали справ не містять інформації про підтвердження надсилання даного повідомлення та його вручення ОСОБА_1 . Через це твердження позивача про те, що він не був повідомлення про розгляд справи знайшло своє підтвердження.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови повідомлення про дату розгляду протоколу він не отримав, тобто даних про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи не було. У зв`язку з цим він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, в тому числі щодо надання пояснень, присутності під час розгляду протоколу, користування правовою допомогою.

Як підсумок, на момент винесення оскаржуваної постанови відомості про належне повідомлення позивача про час і місце розгляду протоколу були відсутні, а заяв про розгляд протоколу за його відсутності позивач не подавав.

Наведене є безумовною підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови відповідно до положень п.4 ч.1 ст.531 МК України.

Разом з тим, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація № 18LTKC0100EK092B78, довідка-рахунок серії TDT № 03787, квитанція про отримання коштів серії TSC № 0178591.

Між відомостями цієї експортної декларації, довідкою-рахунком, квитанцією про отримання коштів і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу. Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Експортна декларація №18LTKC0100EK092B78 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "TD TRANSPORT", декларантом виступала компанія "EKSPORTUOTOJAS"; покупцем товару в декларації зазначений громадянин ОСОБА_4 .

Як вбачається із інформації з мережі Інтернет-сайту щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень), митна декларація №18LTKC0100EK092B78 перебуває у стані підтвердження експорту.

З митної декларації № UA205090/2018/051895 вбачається, що одержувачем товару був ОСОБА_2 , уповноважений позивачем на підставі довіреності. Цією довіреністю позивач уповноважив ОСОБА_2 на вчинення ним законних дій щодо представництва його інтересів під час купівлі автомобіля та здійснення, в тому числі, митного оформлення. Доказів протиправної змови повіреного та позивача на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесені оскаржуваної постанови та вході розгляду даної справи не встановлено.

Отже, відповідно ж до положень ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, через що за обставинами справи надання доручення не може братись до уваги як визначальний доказ винуватості особи, що безпосередньо вчиняла дії з подання транспортного засобу до митного контролю.

Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ОСОБА_3 , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 6553/20500/18 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.

До того ж матеріали справи не містять жодної інформації про повноваження Кравця Р.В ОСОБА_6 щодо здійснення декларування транспортного засобу в інтересах ОСОБА_1 .

Отримана від литовських митних органів копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території України не доводить протиправних дій саме позивача і, в той же час, не спростовує факту придбання автомобіля за ціною, яка була вказана при його митному оформленні.

Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинили запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_3 .

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару. Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "TD TRANSPORT" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з квитанції № 5, позивачем за подання до суду цього адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 769 гривень.

З огляду на викладене зайво сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 06.03.2018 року в справі про порушення митних правил № 6553/20500/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 6553/20500/18 закрити.

Повернути ОСОБА_5 з державного бюджету судовий збір в сумі 769 (сімсот шістдесят дев`ять) гривень, зайво сплачений ним згідно з квитанцією АТ "Ощадбанк" від 03.09.2019 року № 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій