Рішення № 87988924, 27.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 826/7168/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнес ЛТД» (01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, офіс 2/12) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнес ЛТД» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2018 року №0037491207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, оскільки, позивач не мав змоги вчасно реєструвати податкові накладні та звітність, в зв`язку з тим, що відповідач штучно створив обставини, за яких позивач не може дотримуватись вимог чинного податкового законодавства України щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних..

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ «Укрбізнес ЛТД» за січень-листопад 2017 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено Акт перевірки від 19.12.2017 року №26222/26-15-12-07-20/38346204 (надалі - Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем подано заперечення до контролюючого органу, листом від 10.01.2018 року №808/10/26-15-12-07-18 контролюючим органом залишено заперечення позивача без задоволення, а висновки акту перевірки без задоволення.

В акті перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, яке полягає в порушенні терміну реєстрації податкових накладних.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2018 року №0037491207, яким застосування штрафу: за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування на 15 днів і менше календарних днів на суму ПДВ 32032,34 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 3203,23 грн;

за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків від 31-60 календарних днів на суму ПДВ 32032,34 грн застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 9609,70 грн;

за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 256259,49 грн застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 102503,80 грн на загальну суму 115316,73 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 28.03.2018 року №11015/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналіз вищезазначених норм суд приходить до висновку, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Щодо доводів позивача про те, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246) після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що 17.06.2016 року між ТОВ «Укрбізнес ЛТД» та ДПІ у Печерському районі укладено договір про визнання електронних документів №170620162.

Позивач зазначає, що в період з липня 2016 року по грудень 2017 року позивачем засобами електронного зв`язку подано до ГУ ДФС у м. Києві та до ДПІ у Печерському районі подавалися засобами електронної системи податкові накладні та декларації, що підтверджується копією витягів з Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, в період з 2016 по 2017 рік позивачем на адресу контролюючого направлялися листи з проханням надати інформацію щодо не прийняття податкових накладних, копії листів містяться в матеріалах справи.

Листами від 30.06.2016 року №27224/10/26-55-08-04, від 27.10.2016 року №36548/10/26-55-08-04 контролюючий орган повідомив позивача, що останній наділений правом (з урахуванням додаткової угоди) зупиняти реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи не містять доказів отримання ТОВ «Укрбізнес ЛТД» повідомлення про порушення умов договору від 17.06.2016 №170620162 та/чи тимчасове зупинення дії вказаного договору з боку ДПІ у Печерському районі. Крім того, повідомлення в Квитанції №1 вказує на можливе розірвання Договору, а не про те, що його розірвано.

У відповідь на вищезазначений запит позивача, контролюючим органом надано відповідь, в якій з посиланням на додаткову угоду № 365 зазначено про те, що "у разі виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, контролюючий орган вправі повідомити Платника податків про тимчасове зупинення дії цього Договору."

Суд звертає увагу, що контролюючим органом у вищезазначених листах не повідомляється підстава зупинення реєстрації податкових накладних, а зазначено, що контролюючий орган має право їх зупинення у відповідності до додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, що протягом 2017 року позивач неодноразово намагався укласти новий договір про визнання електронних документів, зокрема засобом електронного зв`язку ним надсилався договір, однак даний договір до реєстрації не приймався, відповідно до квитанції № 1 зазначалось про те, що "документ не прийнято" (07.04.2017 року № 070420171; 18.04.2017 року № 180420172; 06.06.2017 року № 060620171; 0711.2017 року № 071120172).

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що контролюючий орган зловживав своїми правами щодо не прийняття у позивача податкові накладні для реєстрації та відповідач штучно створив обставини, за яких позивач не зміг дотримуватись вимог чинного податкового законодавства України щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищезазначені дії/бездіяльність відповідача позбавляють ТОВ «Укрбізнес ЛТД» можливості сумлінно виконувати обов`язки платника податків та, як наслідок, свідчать про відсутність вини останнього у порушенні граничних строків реєстрації податкових накладних.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку у контролюючого органу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, яке є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, офіс 2/12; ЄДРПОУ 38346204) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2018 року №0037491207.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, офіс 2/12; ЄДРПОУ 38346204) судові витрати у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій