Рішення № 87988276, 20.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 р. справа № 480/5370/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Ломакіної К.І.

представника позивача - Кучменка С.В.

представника відповідача - Будакова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5370/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову у наданні в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, викладену в листі від 28.12.2016 № б-13359-6690/6-16, та зобов`язання надати в оренду вказані земельні ділянки. Свої вимоги мотивує тим, що починаючи з 2013 року, вона неодноразово зверталася до управління з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірних земельних ділянок. Проте відповідач безпідставно з різних причин відмовляв в задоволенні вказаних клопотань. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що Головним управлінням Держземагентства у Сумській області були видані накази від 10.10.2013 та 14.10.2013 про надання іншому громадянину дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулась із позовом до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправними і скасування вказаних наказів. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі № 818/8847/13-а, визнано протиправними та скасовані накази Головного управління Держземагентства у Сумській області від 10.10.2013 та від 14.10.2013 про надання іншому громадянину дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок. Також в процесі розгляду вказаної адміністративної справи, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 був забезпечений позов ОСОБА_1 шляхом заборони Головному управлінню Держземагентства у Сумській області вчиняти дії по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок цьому громадянину. Після набрання законної сили вказаним рішенням суду, позивачка 19.02.2015 звернулася до ГУ Держземагенства у Сумській області з клопотаннями про надання в оренду земельних ділянок. Проте, листом від 08.03.2015 Головне управління Держземагентства у Сумській області в чергове відмовило позивачці у наданні в оренду земельних ділянок, пославшись на те, що наказами ГУ Держземагенства від 03.02.2014 були затверджені проекти землеустрою іншому громадянину, на підставі яких 14.03.2014 з цим громадянином були укладені договори оренди земельних ділянок. Тому за позовом прокуратури Сумської області, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 у справі №587/2849/14-ц визнані незаконними та скасовані накази Головного управління Держземагентства у Сумській області від 03.02.2014 відносно передачі в оренду іншому громадянину вказаних земельних ділянок; визнані недійсними договори оренди, укладені 14.03.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Сумській області і цим громадянином. Продовжуючи відстоювати свої права, позивачка 30.08.2016 знову звернулася до відповідача з клопотанням про розгляд попередніх її заяв від 19.02.2015 та 15.01.2016 про надання їй в оренду земельних ділянок, у зв`язку зі скасуванням наказів та визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок з іншим громадянином. Проте, відповідачем було відмовлено у задоволенні клопотань позивача, з тих підстав, що з 03.04.2016 змінилося законодавство, згідно якого передача земельних ділянок можлива лише на конкурсних засадах (земельних торгах). Таким чином, внаслідок протиправних дій Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, що встановлено рішеннями судів, ОСОБА_1 було втрачене право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в оренду без проведення аукціону. Тому позивачка, не погоджуючись з такими діями відповідача, та звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що станом на дату надання Головним управлінням відповідей від 26.09.2016, від 28.12.2016, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.08.2016 про надання їй з оренду спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства частиною першою статті 134 Земельного кодексу України встановлювалося, що громадяни для ведення фермерського господарства отримують земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, за результатами продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах). Тому управління правомірно відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства (а.с.112-114).

Ухвалою суду від 28.12.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 29.01.2020 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.02.2020 забезпечено адміністративний позов ОСОБА_1 шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області та Приватному підприємству "Десна-Експерт-М" проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельних ділянок площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Представник позивача Кучменко С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Будаков В.М. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 03.06.2013 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держземагенства у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 161,0 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

За результатами розгляду вказаного клопотання Головним управлінням Держземагентства у Сумській області 26.06.2013 прийнято рішення № 2467/13-08 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови Держземагенство визначило те, що у відповідності до листа Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-13-5-13/6651 від 03.04.2013 для оренди сільськогосподарських угідь державної власності доцільно встановлювати термін оренди 7 років. В зв`язку з цим, позивачу було запропоновано повторно звернутись з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення згаданих земельних ділянок в оренду строком на 7 років.

Тому, позивачка 09.07.2013 повторно звернулась до Головного управління Держземагенства у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років, орієнтованою площею 161,00 гектарів для ведення фермерського господарства, до якого були додані ті ж самі документи (графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копії документів, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі; копія документа, що посвідчує особу; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; довідка з державної статистичної звітності про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями). Але, рішенням від 18 липня 2013 р. № 3105/13-06 Головного управління Держземагенства у Сумській області знову відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що при розгляді матеріалів було встановлено, що земельні ділянки які плануються до відведення знаходяться в різних кварталах, а згідно викопіювання неможливо чітко встановити квартал кожної земельної ділянки. Для вирішення питання по суті позивачу запропоновано повторно звернутись до Держземагенства та додати графічні матеріали (на кожну ділянку окремо) на яких чітко визначений код КОАТУУ, зона та квартал земельних ділянок.

30.08.2013 ОСОБА_1 втретє звернулась до Головного управління Держземагенства у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 7 років, орієнтованою площею 161,00 гектарів для ведення фермерського господарства, до якого також були додані: графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельних ділянок; копії документів, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі; копія документа, що посвідчує особу; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; довідка з державної статистичної звітності про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Розглянувши зазначене клопотання, 10 вересня 2013 року Держземагенство знову прийняло рішення № 4633/13-07 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки при розгляді матеріалів встановлено, що на земельну ділянку яка планується до відведення, була розроблена технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надано витяг. Тобто, земельна ділянка вже була сформована. Одночасно, позивачу було запропоновано повторно звернутись до Держземагенства з клопотанням додавши інформацію по земельній ділянці та обґрунтування бажаного розміру і місця розташування земельної ділянки.

В той же час, 16.09.2013 до Держземагенства звернувся громадянин ОСОБА_2 з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років, орієнтованою площею 161,00 гектарів для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності (рілля) яка розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. До клопотання були додані: викопіювання плану розташування земельних ділянок; копії документів, що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві; копії документів, що посвідчують особу та ідентифікаційний номер; довідка ДПА.

За результатами розгляду вказаного клопотання, Головним управлінням Держземагентства у Сумській області 10.10.2013 та 14.10.2013 були прийняті накази №СМ/5924785000:15:004/00000433 та № СМ/5924785000:15:001/00000436 про надання дозволів ОСОБА_2 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на які претендує ОСОБА_1 .

Не погодившись з такими рішеннями Головного управління Держземагенства у Сумській області ОСОБА_1. в грудні 2013 року звернулася за захистом своїх прав до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №818/8847/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держземагенства у Сумській області від 10 вересня 2013 року № 4633/13-07 про відмову у видачі ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 161,00 га в оренду. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Сумській області: від 10 жовтня 2013 року № СМ/5924785000:15:004/00000433 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 126,00 га в оренду; від 14 жовтня 2013 року №СМ/5924785000:15:001/00000436 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 35,00 га в оренду. Зобов`язано Головне управління Держземагенства у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 серпня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на сім років орієнтованою площею 161,00 га для ведення фермерського господарства, та прийняти рішення у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України.

Вказана постанова суду набрала законної сили 17.06.2014.

Отже, ще в 2014 році за позовом ОСОБА_1 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держземагенства у Сумській області від 10 вересня 2013 року № 4633/13-07 про відмову у видачі ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 161,00 га в оренду, та зобов`язано Головне управління Держземагенства у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 серпня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на сім років орієнтованою площею 161,00 га для ведення фермерського господарства, та прийняти рішення у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України.

Крім того, в ході розгляду вищевказаної справи, судом було винесено ухвалу від 04 лютого 2014 року, якою забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом заборони Головному управлінню Держземагенства у Сумській області вчиняти дії по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 орієнтованою площею 126,00 га та орієнтованою площею 35,00 га, в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) для ведення фермерського господарства, які розташовані за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Однак, не дивлячись на судову заборону, наказом Головного управління Держземагенства у Сумській області від 03.02.2014, були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 , а 14.03.2014 з ним були укладені договори оренди спірних земельних ділянок.

Після набрання законної сили постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №818/8847/13-а, ОСОБА_1 19.02.2015 звернулася до ГУ Держземагенства у Сумській області з клопотаннями про надання в оренду земельних ділянок.

Проте, листом від 08.03.2015 Головне управління Держземагентства у Сумській області в чергове відмовило позивачці у наданні в оренду земельних ділянок, пославшись на те, що наказами ГУ Держземагенства від 03.02.2014 були затверджені проекти землеустрою ОСОБА_2 , на підставі яких 14.03.2014 з ним були укладені договори оренди земельних ділянок.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 у цивільній справі № 587/2849/14-ц за позовом прокуратури Сумської області визнані незаконними та скасовані накази Головного управління Держземагентства у Сумській області від 03.02.2014 відносно передачі в оренду ОСОБА_2 вказаних земельних ділянок; визнані недійсними договори оренди, укладені 14.03.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Сумській області і ОСОБА_2 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 29.12.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016, рішення суду першої інстанції у вказаній частині було залишене без змін.

15.01.2016 ОСОБА_1 в черговий раз звернулася з клопотаннями до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства (без розроблення проекту землеустрою).

Листом від 04.04.2016 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачці у наданні земельних ділянок в оренду, пославшись на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 про зупинення виконання рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 у цивільній справі № 587/2849/14-ц та рішення апеляційного суду Сумської області від 29.12.2015 до закінчення касаційного провадження.

Після закінчення касаційного провадження у справі № 587/2849/14-ц ОСОБА_1 30.08.2016 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про розгляд раніше поданих клопотань від 19.02.2015 та від 15.01.2016 про надання в оренду даних земельних ділянок (а.с.55-57).

Листом від 26.09.2016 відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні в оренду земельних ділянок з тих підстав, що земельні ділянки знаходяться в оренді ОСОБА_2 , який знаходиться в розшуку.

Не погодившись з відмовою, ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі №818/1389/16 визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.09.2016 у наданні ОСОБА_1 спірних земельних ділянок в оренду. Зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.08.2016 про надання в оренду земельних ділянок.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, на виконання постанови суду, листом від 28.12.2016 в черговий раз відмовило ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок в оренду. Підставою відмови стали зміни у законодавстві, згідно яких з 03.04.2016 земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда) підлягають продажу окремими лотами на конкурсних засадах (земельних торгах).

Вказану відмову позивачка оскаржила до Сумського районного суду Сумської області, який рішенням від 02.10.2017 у справі № 587/2203/17 визнав її недійсною та зобов`язав надати ОСОБА_1 в оренду дані земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20.11.2017 дане рішення суду першої інстанції було скасоване та відмовлено у задоволенні позову, оскільки за твердженням апеляційного суду ОСОБА_1 не позбавлена можливості отримати дані земельні ділянки в оренду через конкурс (аукціон).

Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 було скасовано вказані судові рішення, а провадження у справі закрито, оскільки справа відноситься до суду адміністративної юрисдикції.

В той же час, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, враховуючи вищевказані зміни у законодавстві, прийняло наказ від 04.07.2018 № 692 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", яким вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, на які з 2013 року претендує ОСОБА_1 .

Продовжуючи відстоювати свої права ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування вказаних наказів.

Згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 1840/2922/18, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, позов ОСОБА_1 задоволений, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.07.2018 № 692 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", яким вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

В даному рішенні суд також встановив, що до 03.04.2016 в частині 2 (абзац 16) ст. 134 Земельного кодексу України існувала норма, яка дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону), проте Законом України від 18.02.2016 №1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", який набрав чинності 03.04.2016, вказану норму було виключено.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Внаслідок вказаних протиправних дій ГУ Держгеокадастру у Сумській області, що встановлено зазначеними рішеннями судів, які набрали законної сили, ОСОБА_1 було втрачене право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в оренду без проведення аукціону.

Разом з тим, з наведених норм вбачається, що до прав і обов`язків, що виникли до введення в чинність нового закону, у тому числі тих з них, що з якихось причин виявилися нездійсненними (невиконаними) на момент набуття чинності новим законом, застосовується раніше діюче законодавство.

Таким чином, з урахуванням ст. 58 Конституції України та її офіційного роз`яснення Конституційним Судом України, до подій і фактів щодо подання клопотань ОСОБА_1 у червні - серпні 2013 року необхідно застосовувати редакцію частини 2 (абзац 16) ст. 134 Земельного кодексу України яка дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону).

Отже, суд у своєму рішенні від 11.10.2018 у справі № 1840/2922/18 дійшов висновку про необхідність застосування щодо клопотань ОСОБА_1 про передачу в оренду земельних ділянок редакцію частини 2 (абзац 16) ст. 134 Земельного кодексу України яка була чинною до 03.04.2016 і дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону), у зв`язку з чим скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.07.2018 № 692 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону".

З таким висновком суду погодився Другий апеляційний адміністративний суд, залишивши рішення Сумського окружного адміністративного суду без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції до 03.04.2016) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами абзацу 16 частини другої статті 134 Земельного кодексу України, в редакції чинній до 03.04.2016, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції до 01.05.2016) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Тобто частина 4 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала, що рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладення договору оренди.

Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" абзац 16 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України викладено в новій редакції: " Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва".

Отже, на момент звернень ОСОБА_1 з клопотаннями від 03.06.2013, 09.07.2013, 30.08.2013, 19.02.2015, 15.01.2016 до Головного управління Держземагенства Сумській області та Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства була чинною нарма, яка надавала право ОСОБА_1 отримати бажані земельні ділянки без проведення земельних торгів.

Однак, Головне управління Держземагенства Сумській області протиправно відмовляло позивачці у наданні таких дозволів, і в той же час, ті земельні ділянки, на які претендувала ОСОБА_1 , протиправно були надані в оренду іншій особі.

Тому, позивачка змушена була неодноразово звертатися до судових інстанцій для захисту своїх прав.

Вищевказаними рішеннями судів підтверджена протиправність відмов ОСОБА_1 в наданні земельних ділянок в оренду, а також підтверджена протиправність передачі спірних земельних ділянок в оренду іншій особі.

За приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першої статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Як встановлено судом, внаслідок вищевказаних протиправних дій Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 було втрачене право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в оренду без проведення аукціону.

Разом з тим, з наведених норм вбачається, що до прав і обов`язків, що виникли до введення в дію нового закону, у тому числі тих, що з якихось причин виявилися нездійсненими (невиконаними) на момент набуття чинності новим законом, застосовується раніше діюче законодавство.

Тому з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та її офіційного роз`яснення Конституційним Судом України, приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, до подій і фактів щодо подання ОСОБА_1 клопотань у червні - серпні 2013 року, 19 лютого 2015 року, 15 січня 2016 року, необхідно застосовувати редакцію частини 2 (абзац 16) ст. 134 Земельного кодексу України, яка дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2019 по справі № 826/16535/17 (пункти 35 - 43).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заява № 23759 та № 37943/06), було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових обов`язків. Пунктом 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02) визначено, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема в тому сенсі, щоб його використання не було ускладненим діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі № 2040/6320/18 наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2019 у цивільній справі № 587/2203/17, згідно якої скасовані рішення Сумського районного суду Сумської області від 02.10.2017 та Апеляційного суду Сумської області від 20.11.2017, а провадження у справі закрито, як на підставу відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , є не обґрунтованими з огляду на таке. В мотивувальній частині даної постанови вказано, що ОСОБА_1 не оскаржувала відмов Головного управління Держземагентства у Сумській області за наслідками розгляду її клопотань у 2013, 2015 роках, тобто до внесення відповідних змін до ст.134 Земельного кодексу України, а тому вона не має права на отримання даних земельних ділянок в оренду поза конкурсною процедурою. Проте, необхідно зазначити, що при касаційному розгляді даної цивільної справи Касаційний цивільний суд не постановлював рішення по суті спору, а вирішував питання щодо предметної підсудності даного спору. Тому ним не були взяті до уваги всі обставини спору ОСОБА_1 з суб`єктом владних повноважень. Крім того, Касаційний цивільний суд переглядав в касаційному порядку справу з позиції цивільного судочинства, а не з позиції адміністративного судочинства, яке має свої особливості щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень. В той же час, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржувала відмови Головного управління Держземагентства у Сумській області за наслідками розгляду її клопотань у 2013, 2015 роках, що підтверджується відповідними рішеннями судів. Більше того, згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 1840/2922/18 суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо клопотань ОСОБА_1 про передачу в оренду земельних ділянок редакцію частини 2 (абзац 16) ст. 134 Земельного кодексу України яка була чинною до 03.04.2016 і дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону), у зв`язку з чим скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.07.2018 № 692 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону". З таким висновком суду погодився Другий апеляційний адміністративний суд, залишивши рішення Сумського окружного адміністративного суду без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї відмови, викладеної у листі від 28.12.2016 № б-13359-6690/6-16 у наданні ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 28.12.2016 № б-13359-6690/6-16 у наданні ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та зобов`язати надати позивачу в оренду вказані земельні ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 1536,80грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 28.12.2016 № б-13359-6690/6-16 у наданні ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2020.