Ухвала суду № 87986663, 03.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 березня 2020 р.Справа №160/1725/20Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №160/1725/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Державної фіскальної Служби у Дніпропетровській області протиправними та скасувати податкову вимогу № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату недоїмки на загальну суму 21030,90 грн.;

- постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження №60418208 від 25.10.2019 року, відкритого державним виконавцем Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семякіною К.О., - до закінчення розгляду судом провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви із уточненням змісту заявлених позовних вимог;

- документа, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 840,80 грн. на реквізити суду. Також вказаною ухвалою було визначено, що позивачу слід подати до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до вимог вказаної статті і сплатити судовий збір за подання такої заяви або уточнити зміст позовних вимог.

На виконання вимог ухвали від 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 02 березня 2020 року подано заяву про усунення недоліків та заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд зупинити виконавче провадження №60418208 від 25.10.2019, відкрите Державним виконавцем Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семякіною К.О., -до закінчення розгляду судом провадження у справі.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що нею подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Державної фіскальної Служби у Дніпропетровській області протиправними щодо видачі податкової вимоги № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату недоїмки на загальну суму 21030,90 грн.;

- скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної Служби у Дніпропетровській області № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату недоїмки на загальну суму 21030,90 грн..

Оскаржувана податкова вимога № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року знаходиться на примусовому виконанні в Синельниківському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавче провадження №60418208 (далі - ВП №60418208), відкритого постановою від 25.10.2019 року. Позивач офіційно працевлаштований, та отримує дохід у Науково-Виробничому Фермерському Господарстві «КОМПАНІЯ МАЇС».

На підставі постанови державного виконавця Синельниківського ВДВС ВП №60418208 від 05.11.2019 року із заробітної плати ОСОБА_1 здійснюється щомісячне відрахування на користь відповідача у розмірі 20 % за виконавчим документом - податкова вимога № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року.

Позивачу не було відомо про існування податкової вимоги - № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року до моменту надходження постанови Державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату.

Оскільки на сьогоднішній день вимога № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 21030,90 грн. є чинною і звернена відповідачем до виконання, на підставі якої відкрито виконавче провадження та проводиться стягнення із заробітної плати, а тому у позивача є підстави вважати, що до вирішення даного позову за вимогою може бути стягнутий увесь борг із заробітної плати позивача, що згодом може утруднити відновлення порушених прав позивача, у зв`язку з чим існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким є вищезазначена вимога.

За положеннями ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи..

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.5 ч. 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів справи доказів видно, що у провадженні Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №60418208 відносно боржника - ОСОБА_1 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями абзацу 4 статті 24 Закону №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених норм видно, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, вимоги органів Державної податкової служби про сплату боргу (недоїмки) є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред`явлені до виконання до органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підставі зупинення виконавчих дій, пунктом 2 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з положеннями частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Позовними вимогами є визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату недоїмки на загальну суму 21030,90 грн..

Матеріалами адміністративного позову підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження ВП №60418208 від 25.10.2019, крім того, наявна постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.11.2019 року, що постановлена у цьому ВП, на підставі оскарженої податкової вимоги, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання вимоги № Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 року про сплату недоїмки на загальну суму 21030,90 грн..

Таким чином, у разі визнання протиправною оскарженої вимоги і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Оскільки, правомірність оскарженої вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що частково заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню та необхідність зупинення стягнення на підставі податкової вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 у виконавчому провадженні №60418208 від 25.10.2019, відкритому державним виконавцем Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семякіною К.О. про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 21030, 90 грн. за податковою вимогою №Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/1725/20.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/1725/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, і.к. 39394856) про визнання протиправними дій, скасування вимоги задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі податкової вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 у виконавчому провадженні №60418208 від 25.10.2019, відкритому державним виконавцем Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семякіною К.О. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів у розмірі 21030, 90 грн. за податковою вимогою №Ф-9035-53/12У від 11.05.2019 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/1725/20.

У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_1 від 02.03.2020 відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити сторонам, Синельниківському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вул. Каштанова, будинок 52).

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Царікова