Рішення № 87985622, 28.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

28.02.20

Справа № 635/8783/19

Провадження № 2/635/640/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання – Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвокат Кізко Леся Сергіївна (за довіреністю) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 17 липня 2018 року між Публічним Акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № CL -120626, згідно з яким відповідач отримала кредит у сумі 100 000, 00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 39460433 від 17.07.2018 року, меморіальним ордер № 39460407 від 17.07.2018 року, меморіальним ордером № 39460415 від 17.07.2018 року, рухом коштів по рахунку з 17.07.2018 року по 04.11.2019 рік, строком на 60 місяців терміном до 14 липня 2023 року, зі сплатою процентів 49, 99 % річних. Відповідач не виконував належним чином своїх зобов`язань, тому 30 вересня 2019 року банк направив на її адресу вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка нею отримана, проте не виконана. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором станом на 04 листопада 2019 року в неї утворилася заборгованість перед банком в загальному розмірі 105973, 33 грн, яка складається з 96 229, 63 грн – сума заборгованості за кредитом; 8 251, 17 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 492, 53 грн – пеня.

Враховуючи викладене, представник позивача АТ «Кредобанк» просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за Кредитний договір № CL -120626 від 17 липня 2018 року вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2019 року заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений за правила спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце якого повідомлялись належним чином.

Представник позивача Ільченко Ю., яка дії на підставі довіреності № 11003 надала до суду заяву про розгляд справи за наявними у справі матеріалами у відсутність їх представника у зв`язку з великим навантаженням справ та територіальної віддаленістю Харківського районного суду Харківської області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала, та надала до заяви виписку з особистого рахунку, квитанції.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 17 липня 2018 року між Публічним Акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № CL -120626, згідно з яким відповідач отримала кредит у сумі 100 000, 00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 49, 99 % річних з кінцевим терміном повернення до 14 липня 2023 року.

У відповідності до пункту 1 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалась використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Розмір процентної ставки 49,99 %, процедура нарахування процентів за користування кредитом та порядок їх сплати позичальником визначені у пунктах 4.1 – 4.12 Кредитного договору.

Згідно пункту 6. 3 Кредитного договору Позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п. п. 6.3.1-6.3.5 Кредитного договору.

За несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання Позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь – якому разі розмір пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору не може перевищувати 15% (відсотків) від суми несвоєчасного виконання грошових зобов`язань ( пункт 7.1 Кредитного договору).

Статями 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойка за своєю правовою природою володіє акцесорним характером і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 04 листопада 2019 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № CL -120626 складає 105 973, 33 грн, з яких: 96 229, 63 грн – сума заборгованості за кредитом; 8 251, 17 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 492, 53 грн – пеня.

Відповідач не довів належними і допустимими доказами погашення заборгованості за Кредитним договором та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Також, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, відповідно до письмової заяви наданої відповідачем, остання позовні вимога визнала, що узгоджується зі статтею 206 ЦПК .

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитивним договором № CL -120626 від 17 липня 2018 року в загальному розмірі 105 973, 33 гривень.

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Представником позивача - адвокатом Кізко Л.С. заявлено про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Кредобанк» витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13 776, 00 грн, які відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат складається з: надання правничої інформації, консультації і роз`яснень з правових питань щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в судовому порядку – 1 500, 00; аналізу судової практики Верховного суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором – 1 500, 00 грн; складання та подання (відправка) до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором -3 500,00 грн; складання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру в межах розгляду позову – 1 500, 00 грн; представництво інтересів по справі в суді першої інстанції, участь в судових засідання – 5 776, 00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи додано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001086 на ім`я ОСОБА_2 ; довіреність від Акціонерного товариства «Кредобанк» № 10832 від 06.06.2019 року на ім`я адвоката Кізко Лесі Сергіївни; перший лист Договору про надання правової допомоги укладеного 11 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс».

Відповідно до положень частини першої, пунктів один, чотири частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Разом із тим, позивач та представник позивача на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, не надали суду належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату зазначених витрат, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Крім того, витрата пов`язані із представництвом інтересів по даній цивільній справі в Харківському районному суді Харківської області, участі в судових засідання представника позивача взагалі не може бути відшкодована, оскільки розгляд справи відбувався у відсутність такого представника.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 776, 00 грн.

Також, представником позивача - адвокатом Кізко Л.С. заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Кредобанк» витрат пов`язанні із явкою представника позивача до суду в розмірі 5 000, 00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Отже, витрата пов`язана із явкою представника позивача до суду відшкодуванню не підлягає, оскільки розгляд справи відбувався у відсутність представника позивача, яким надана заяви про розгляд справи за їх відсутністю у зв`язку з великим навантаженням справ та територіальної віддаленістю Харківського районного суду Харківської області.

Питання про розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 142 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позов визнала до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволені повністю.

Позивачем при зверненні до Харківського районного суду Харківської області з позовною завоюю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором сплачений судові збір у розмірі 1 921, 00 грн, що підтверджується платіжним доручення № 65590827 від 14 листопада 2019 року.

На підставі викладеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 960, 00 грн, а також підлягає поверненню Акціонерному товариству «Кредобанк» з Державного бюджету України 960, 00 судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 133, 134, 137, 138, 141, 140, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитивним договором № CL -120626 від 17 липня 2018 року в загальному розмірі 105 973 ( сто п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Управлінню Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області повернути Акціонерному товариству «Кредобанк» з Державного бюджету 50 відсотків (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО МФО 899998, рахунок отримувача 31214206020429) сплаченого судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, згідно платіжного доручення № 65590827 від 14.11.2019 року.

Оригінал платіжного доручення № 65590827 від 14.11.2019 року залишити в матеріалах цивільної справи № 635/8783/19.

В задоволені стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 776 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок – відмовити.

В задоволені стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» витрат пов`язаних із явкою представника позивача до суду в розмірі 5 000 ( п`ять тисяч) гривень 00 копійок – відмовити.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ – 09807862, МФО, UA НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк».

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 03 березня 2020 року.

Суддя – Я.А. Шинкарчук