Ухвала суду № 87977815, 03.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2807/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"03" березня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільному майні,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Комлик В.В. з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільному майні (частка є незначною).

Згідно заявлених вимог позивач просить суд припинити (позбавити) ОСОБА_2 права на частку у спільному майні, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 ст.2 ЦПК України)

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку позивач просить від суду.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Як убачається зі змісту позовної заяви, вона містить лише одну вимогу - про припинення права відповідача на частку у спільному майні.

У частині 1 ст.365 ЦК України не встановлюються правові наслідки припинення права власності на частку у спільному майні. Разом з тим, в разі такого припинення, виникає невизначеність у праві щодо частки, право на яке припинено. Отже особа, яка заявляє вимогу про припинення права, має визначити й інші вимоги позову, за якими її право буде віднослено, оскільки саме по собі припинення права за однією особою не тягне за собою жодних наслідків для іншої особи, якою в даному випадку є позивач. Способом захисту в такому випадку може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Крім того, співвласнику, право якого припинено, має присуджуватися компенсація, що випливає зі змісту ч.2 ст.365 ЦК України.

Отже викладені в позовній заяві вимоги є не повними і, в разі їх задоволення, не матимуть наслідком відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача.

Крім того, як убачається зі змісту позовної заяви, позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 7/10 часток квартири

АДРЕСА_2 , а відповідачу ОСОБА_2 - 2/10 частки.

При цьому, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, в позовній заяві не викладені обставини того, кому належить ще 1/10 частка спірної квартири, що є необхідним для визначення кола учасників справи та встановлення всіх обставин, що мають значення для її вирішення.

Крім того, в позовній заяві не зазначено ціни позову, що є обов`язковим, оскільки позов підлягає грошовій оцінці (п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями пунктів 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10 510,00 грн).

До матеріалів позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

При цьому в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначено, що ціну позову не може бути визначено при поданні позову.

У зв`язку з цим суд роз`яснює позивачу (представнику позивача), що відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Проте до позовної заяви не додано звіту про оцінку майна та не надано інших доказів, з урахуванням яких можна було б дійти обґрунтованого висновку щодо дійсної вартості спірної квартири (її частки) задля визначення ціни позову та, відповідно, суми судового збору, що підлягає сплаті.

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору виходячи з дійсної вартості нерухомого майна (його частики).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст.185 ЦПК України)

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням зазначених вище недоліків щодо її змісту, вказавши відомості щодо 1/10 частки квартири, за якою в позові не наведено даних (в тому числі й щодо власника), виклавши позовні вимоги у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб, передбачений законом. Долучити документ, що підтверджує дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна - частини квартири, та документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

До позовної заяви в новій редакції слід долучити її копії для вручення учасникам справи та копії долучених документів, що не були подані раніше.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільному майні - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я