Рішення № 87974606, 03.03.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/117/20 2/335/920/2020

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2020 ПАТ КБ «Приватбанк» (21.05.2018 року змінено найменування банку на АТ КБ «Приватбанк») (надалі –АТ КБ «Приватбанк» ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н від 22.05.2012 згідно з яким відповідач отримав кредит у 22000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак відповідач умови договору виконував не належним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором станом на 28.11.2019 становить 54711,09 гривень, яка складається з 28820,30 заборгованість за тілом кредиту, 3913,47 гривень- заборгованість за відсотками за прострочення кредиту, 18895,84 грн. нарахована пеня, 500,00 грн. штраф ( фіксована частина), 2581,48 грн. –штраф ( процентна складова). Просив стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 54711,09 гривень, та судові витрати у розмірі 2102 гривень.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 48).

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про день і час слухання справи повідомлялась завчасно, у встановленому законом порядку, на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу заочно по наявних матеріалах у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду .

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 22000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання та подання Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», письмової анкети-заяви б/н від 22.05.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що умови кредитного договору Банком були виконані у повному обсязі шляхом надання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_2 , що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 6-10), кошти, якими користувався позичальник банку не повернуті, заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед позивачем станом 28.11.2019 року склала 54711.09 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту – 28820,30 гривень,

Зазначений розрахунок позивача в частині заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростований, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.

Разом з тим, за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У копії анкети-заяви позичальника від 22.05.2012 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій копії анкети-заяви відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками 3913,47 грн., нараховану пеню – 18895.84 грн., 500,00 грн., штраф (фіксована частина), 2581,48 грн. штраф ( процентна складова).

Позивач до позовної заяви долучив Витяг з актуальних станом на час звернення до суду Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені на його офіційному сайті.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України,за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума коштів за тілом кредиту, які були отримані відповідачем, що становить заборгованості за кредитним договором, позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ „ПриватБанк про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченим тілом кредиту -28820,30 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, та суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочене зобов`язання у розмірі 18895,84 гривень, 3913,47 заборгованості за відсотками, 500,00 грн., штраф (фіксована частина), 2581,48 грн. штраф ( процентна складова) є необгрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1107,12 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141, 247,263-265,280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»(м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, р\р UA 083052990000029092829003111) суму заборгованості за простроченим тілом кредиту, за кредитним договором № б/н від 22.05.2012 року у загальному розмірі 28820 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 30 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1107,12 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.В. Апаллонова