Рішення № 87974069, 02.03.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5418/19

Провадження № 2 /331/543/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 огли проценти згідно п. 6.3. Договору кредиту за період з 01.03.2017 року по 12.12.2019 року у розмірі 84 285,62 гривень, інфляційні витрати за період з березня 2017 по листопад 2019 року у розмірі 3018,15 гривень, а всього 87 303,77 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 31 травня 2016 року між КС «Хортиця» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, останній отримав кредит в сумі 11000,00 гривень на засадах строковості, платності та забезпеченості. Вказаний договір було забезпечено договором поруки укладеним з ОСОБА_1 . З огляду на невиконання своїх зобов`язань за договором, позивач вимушений був звернутися за захистом порушеного права до суду. 28.02.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було ухвалене рішення, яким було стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором. Разом з тим, відповідачі до теперішнього часу судове рішення не виконали, через що КС «Хортиця» звернулася до суду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2020 рокув відкритті провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2020 року провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

25 лютого 2020 року позивач надав уточнену позовну заяву, в якій з підстав викладених у первісному позові, з огляду на невиконання відповідачем судового рішення , просив суд стягнути з ОСОБА_1 три проценти річних за період з 01.03.2017 року по 02.03.2020 року в сумі 1856,41 гривень , а також інфляційні втрати з березня 2017 року по січень 2020 року у сумі 5 655,60 гривень, а разом 7512,01 гривень.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, відзив на позов не надав, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що 31 травня 2016 року між КС «Хортиця» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 11 000, 00 гривень строком до 30 листопада 2017 зі сплатою 96 % % річних. П. 6.3 вказаного договору встановлено , що за прострочення позичальником строків сплати, передбачених Графіком розрахунків та /або п. 5.1.5, 8.6 цього договору, позичальник згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України сплачує кредитодавцю на його вимогу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 275 % річних від простроченої суми.

Вказаний кредитний договір забезпечено договором поруки від 31 травня 2016 року укладеним між КС «Хортиця» та ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 на користь позивача , з огляду на невиконання останніми умов договору кредиту, заборгованість у розмірі 45 894,03 гривень.

Наразі рішення суду не виконане.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за статтею 559 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Виходячи зі змісту ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

А згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (постанова від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц)

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Хортиця» три проценти річних за період з 01.03.2017 р. по 02.03.2020 р. у розмірі 1 856,41 грн., інфляційних втрат за період з березня 2017 р. по січень 2020 р. у розмірі 5 655,60 грн., є обґрунтованими та підтверджуються розрахунком, який долучений до уточненого позову, через що позовні вимоги слід задовольнити.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Хортиця» ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 55 кв.1, ЄДРПОУ 25891901) три проценти річних за період з 01.03.2017 р. по 02.03.2020 р. у розмірі 1 856,41 грн., інфляційні втрати за період з березня 2017 р. по січень 2020 р. у розмірі 5 655,60 грн., а разом 7 512,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Хортиця» ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 55 кв.1, ЄДРПОУ 25891901)судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 02 березня 2020 року.

Суддя: О.Є. Жукова

02.03.2020