Рішення № 87972594, 02.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21818/18

Провадження № 2/522/1170/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Стогнієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд визнати виконавчий напис №1412 таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що 10.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1412, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - АДРЕСА_1 за рахунок коштів отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги ПАТ « Дельта Банк».

Позивач, посилаючись на те, що їй про наявність виконавчого напису стало відомо випадково 01.11.2018 року, мотивуючи позов тим, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, а саме - відсутність письмової вимоги про усунення порушень від банку та як наслідок недотримання вимог закону щодо вчинення нотаріусом дій лише після спливу 30-ти днів з моменту надсилання такої вимоги; порушення процедури вчинення виконавчого напису; відсутність безспірного характеру заборгованості, просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву відповідно до якого в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що між ТОВ « Український промисловий банк» правонаступником якого є ПАТ « Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №363/ФКВІП-07 від 12.09.2007 року; кредитний договір №363/ФКВІП-07/СК від 12.09.2007 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 в іпотеку Банку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується іпотечним договором від 12.09.2007 року №363/ZФКВІП-07, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. та зареєстрований за № 13459.

10.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис за №1412, згідно якого, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за рахунок коштів отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги ПАТ « Дельта Банк» на загальну суму 1 307082,00 грн.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 3 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року та ч. І ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», необхідна наявність двох умов:

-подані документи повинні підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

-з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу П зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.5 п. З Глави 16 Розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення». Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518, до первинних документів відносяться і рахунки бухгалтерського обліку банків.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не заявлено клопотання про витребування доказу у нотаріуса на підставі яких документів був вчинений виконавчий напис у зв`язку із чим однозначно встановити відсутність безспірності заборгованості не можливо.

Як зазначено у правовому висновку дійшов ВСУ при винесенні постанови від 05.07.2017 р. по справі №6-887цс17: суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Позивач не надав суду доказів на підставу своїх вимог.

З наведеного вище, суд вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, тому вважає за можливе в їх задоволенні відмовити.

На підставі викладеного та керуючись: Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 03.03.2020 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

02.03.20