Вирок № 87971104, 03.03.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6739/19

№ провадження 1-кп/646/441/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2020 року м. Харкова Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.

за участю секретаря судового засідання Сімоненко К.Ю., Правлюк М.О.,

прокурора - Красилі І.І., Мкртичан В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060002133 від 24.08.2019 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2019 приблизно в період часу з 00 годин 01 хвилину до 01 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_3, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав складові елементи конструкції будівельних лісів ПСП-12000-30,0Л, а саме: раму з драбиною «Атлант» 42*1,5 мм полім, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №6/2063СЕ-19 від 27.08.2019 -412 грн. 00 коп. та раму прохідну «Атлант» 42*1,5 мм полім, вартістю згідно з висновком висновком судової товарознавчої експертизи №6/2063СЕ-19 від 27.08.2019 -380 грн. 00 коп., які належать комунальному підприємству «Харківжилбуд», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв комунальному підприємству «Харківажилбуд» майнову шкоду на загальну суму- 792 грн. 00 коп.

Представник потерпілого Жупинський М.А. надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Цивільний позов не заявляє.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_1 надав наступні свідчення: 03 серпня 2019 в період часу з 00 годин 00 хвилину до 01 години 00 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_3 , викрав складові елементи конструкції будівельних лісів, після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості.

Відповідно до досудової доповіді фахівця Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Рудь М.С. від 25.02.2020 року , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як висока та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має середній рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшують покарання обвинуваченому- щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку сторони обвинувачення та захисту, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді громадських робіт.

Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 100 ( ста) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 6/2063СЕ-19 від 27.08.2019 року в розмірі 628,04 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.08.2019 року на дві металеві частини синього та рожевого кольору, довжиною близько 2-х метрів, що є складовими елементами конструкції будівельних лісів ПСП - 12000-30,0Л (рамка з дробинкою, рамка без дробинки).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- дві металеві частини синього та рожевого кольору, довжиною близько 2-х метрів, що є складовими елементами конструкції будівельних лісів ПСП - 12000-30,0Л (рамка з дробинкою, рамка без дробинки)- вважати повернутим власнику КП «Харківжилбуд», код ЄДРПО -31733547

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І.І.Теслікова