Вирок № 87968406, 03.03.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3073/19

Провадження № 1-кп/524/35/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді –Гусача О.М.,

при секретарі – Поймай Я.А.

з участю прокурорів – Палагути К.О., Тютюнник Я.Л., Плужник Ю.О.

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника – адвоката – Малтиза А.В.

потерпілої – ОСОБА_2

представника потерпілої – адвоката – Шудрі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12019170090003390 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, Полтавської області, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, заміжньої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14.02.2019 року близько 13 години 00 хвилин біля будинку 152 по проспекту Свободи м. Кременчука Полтавської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_2 .

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 лівою рукою схопила за плече потерпілу ОСОБА_2 та правою рукою бризнула з балончика в лице останній.

Згідно висновку експерта №167 від 22.03.2019 року, ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку рогівки, кон`юктиви, шкіри повік обох очей, які виникли від дії хімічного реагенту, за ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Свою вину у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення ОСОБА_1 не визнала, пояснивши суду, що потерпіла колишня дружина її чоловіка. З чоловіком проживає близько 6 років, протягом яких потерпіла їх постійно переслідує, ображає, наговорює, погрожує. 14 лютого 2019 року вона зібралася здійснити покупки в магазині «Маркетопт», що розташований по вулиці В.Пугачова м. Кременчука. Вийшла з будинку близько 11 години. Потерпіла чекала її на вулиці та побачивши почала ображати. Вона включила мікрофон на телефоні та почала записувати розмову. Сіла в тролейбус та поїхала. В магазині здійснила покупки, після чого пішла в бік зупинки, щоб їхати додому. По дорозі зустріла потерпілу, яка торгувала на вулиці. Побачивши її потерпіла знову почала висловлювати образи. Після того, як зробила зауваження потерпілій, остання почала бігти за нею та погрожувати фізичною розправою. Щоб уникнути конфлікту продовжувала йти, коли дійшла до колишнього кафе «Сказка» потерпіла почала бити її в груди. Щоб ухилитись від ударів, розвернулась до потерпілої спиною, однак ОСОБА_2 нанесла удар у плече, після чого вона витягла «перцовий» балончик і бризнула в нижню частину обличчя потерпілої. Після цього відійшла та викликала працівників поліції. Також зазначила, що балончик застосувала з метою самозахисту від протиправних дій потерпілої.

Незважаючи на такі показання обвинуваченої, суд вважає, що її вина у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 в повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що 14.02.2019 року вона перебувала на стихійному ринку біля колишнього кафе «Сказка». До неї підійшла обвинувачена та почала скандалити з приводу квартир. Конфлікт продовжувався вздовж алеї. Під час конфлікту обвинувачена витягла балончик, схватила її за плече і бризнула балончиком в обличчя. Рідина з балончика потрапила в очі, відчула біль. Приїхала швидка допомого. Лікувалась 6 днів у лікарні ім.. Богаєвського. Також зазначила, що обвинувачена підійшла до неї навмисно, ніяких сумок в її руках не було. Будь яких тілесних ушкоджень обвинуваченій вона не спричиняла.

-показаннями свідка ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що знає потерпілу близько 3 років. Разом торгують на стихійному ринку біля колишнього кафе «Сказка». 14.02.2019 року , близько 13 години вона продала молоко та йшла по алеї біля кафе «Сказка». Почула сварку між двома жінками. Побачила потерпілу та обвинувачену. Коли підійшла до них на відстань близько 2-х метрів побачила, як обвинувачена схопила потерпілу за плече та бризнула балончиком у обличчя. Потерпіла почала кричати «очі-очі». Якийсь чоловік викликав швидку. Перебувала там ще хвили 10, потім пішла. Обвинувачена відійшла та стояла неподалік. В руках у обвинуваченої ніяких сумок не було.

-показаннями свідка ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що знає потерпілу близько 5 років. Разом торгують на стихійному ринку біля колишнього кафе «Сказка». 14 лютого 2019 року вона торгувала на алеї , біля кафе «Сказка». Близько 13 години зібралася та хотіла зайти в магазин «Мануфактура», що поруч. Почула як ідуть та скандалять дві жінки, серед яких була потерпіла. Ці жінки йшли їй на зустріч. Бачила, як жінка тримала потерпілу рукою за плече та бризнула балончиком потерпілій в обличчя. Потерпіла почала кричати, що нічого не бачить. Вона зайшла в магазин, а коли вийшла бачила чоловіка, який викликав швидку.

-показаннями свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив, що працює інспектором УПП в м. Кременчук. 14 лютого 2019 року перебував на службі. Отримав виклик «тілесні ушкодження» біля кафе «Сказка». Коли прибули на місце там уже перебувала швидка медична допомога. Потерпіла сказала, що жінка застосувала до неї балончик під час сварки, яка виникла через квартиру.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме :

- заявою потерпілої від 16.02.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 повідомила правоохоронні органи про вчинення відносно неї 14 лютого 2019 року протиправних дій обвинуваченою;

- протоколом проведеного з потерпілою ОСОБА_2 слідчого експерименту від 15.04.2019 року з фото таблицею, відповідно до якого потерпіла показала яким чином обвинувачена спричинила їй тілесні ушкодження;

- висновком судово-медичної експертизи №209 від 18.04.2019 року, відповідно до якого тілесні ушкодження встановлені висновком судово-медичної експертизи №167 не суперечать способу заподіяння , на який вказує потерпіла в слідчому експерименті;

- висновком судово-медичної експертизи №167 від 10.04.2019 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження, у вигляді хімічного опіку рогівки, кон`юктиви, шкіри повік обох очей, які виникли від дії хімічного реагенту та могли виникнути не пізніше 14.02.2019 року. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- протоколом проведеного зі свідком ОСОБА_4 слідчого експерименту від 18.04.2019 року з фото таблицею, відповідно до якого свідок показала яким чином обвинувачена спричинила потерпілій тілесні ушкодження;

- висновком судово-медичної експертизи №214 від 24.04.2019 року, відповідно до якого тілесні ушкодження встановлені висновком судово-медичної експертизи №167 не суперечать способу заподіяння, на який вказує свідок ОСОБА_4 в слідчому експерименті;

- протоколом проведеного зі свідком ОСОБА_3 слідчого експерименту від 15.04.2019 року з фото таблицею, відповідно до якого свідок показала яким чином обвинувачена спричинила потерпілій тілесні ушкодження;

- висновком судово-медичної експертизи №210 від 18.04.2019 року, відповідно до якого тілесні ушкодження встановлені висновком судово-медичної експертизи №167 не суперечать способу заподіяння , на який вказує свідок ОСОБА_3 в слідчому експерименті;

- речовими доказами.

Зазначені докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Показання обвинуваченої про те, що вона діяла з метою самозахисту, оскільки обвинувачена наносила їй удари, суд оцінює критично, розцінюючи дану обставину як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються переліченими вище та дослідженими судом доказами.

Натомість показання потерпілої про обставини нанесення їй тілесних ушкоджень узгоджуються з показаннями свідків та об`єктивно підтверджуються даними судово-медичних експертиз про характер, локалізацію і ступінь тяжкості нанесених їй тілесних ушкоджень, правильність яких підтвердив допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_6 .

Підстав для критичної оцінки показань потерпілої та свідків судом не встановлено, оскільки мотивів можливої нечесності та наявність серйозних приводів для обмовляння як підстав давати неправдиві свідчення суду не доведено, репутація осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана.

Суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження позиція сторони захисту, про недоведеність того, що рідина яка містилась в балончику та який застосувала обвинувачена могла спричинити потерпілій тілесні ушкодження встановлені висновком експерта, оскільки вони повністю спростовуються показаннями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_6 .

Надані стороною захисту докази, а саме копії чеків на підтвердження придбання товарів 14.02.2019 року , копія картки VISA, відтворений аудіо-запис сварки між обвинуваченою та потерпілою, а також копії матеріалів перевірки за заявою обвинуваченої до поліції від 14.02.2019 року на думку суду не є такими , що підтверджують не причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого їй злочину та її невинуватість.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані та досліджені судом докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України та її винуватість доведена згідно з критерієм «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» був запозичений із правової системи загального права (Великобританія, США) та активно використовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015 року, заява №10705/12) Європейський суд з прав людини відзначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому, розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 міри покарання, суд бере до уваги дані, що містяться в досудовій доповіді про обвинувачену, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не досягла пенсійного віку, її сімейний стан, стан здоров`я та вік.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченої, всі конкретні обставини справи, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді громадських робіт.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд виходить з наступного.

Мокієнко З.М. звернулася до суду з цивільним позовом до обвинуваченої ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з обвинуваченої на її користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., матеріальну шкоду в розмірі 3826,83 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування заявленої суми матеріальних збитків потерпілою надано копії квитанцій на придбання ліків, виписку з медичної картки на підтвердження необхідності придбання конкретних ліків, а також листок непрацездатності та довідку щодо середньої заробітної плати за лютий 2019 року.

Згідно змісту ст.128 КПК України, стягненню підлягають матеріальні збитки, які були завдані кримінальним правопорушенням.

Враховуючи, що матеріальні збитки, зазначені у цивільному позові були фактично понесені потерпілою, пов`язані з вчиненим відносно неї кримінальним правопорушенням і підтверджуються долученими до позову документами, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2 у частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню .

Щодо вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Ч.3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях, пов`язаних із отриманими травмами, в зв`язку з якими вона змушена була звертатися за медичною допомогою до лікарів.

Такі обставини свідчать про завдання потерпілій моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно до вказаної норми матеріального права та ст.1168 ЦК України заслуговує відшкодування грішми за рахунок обвинуваченого.

При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілої, яких вона зазнала внаслідок отриманих травм, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, суд знаходить можливим стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої в якості компенсації за заподіяну їй моральну шкоду суму в розмірі 7000 грн., що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Щодо заявлених потерпілою витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.1ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Згідно з положеннями ч.2 ст.120 КПК України, витрати пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст.91 КПК України розмір процесуальних витрат, входить до обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, атків виконаних робіт тощо).

Судом встановлено, що представництво у суді потерпілої здійснює адвокат Шудря В.І. Відомості щодо наданих послуг та докази належної сплати було долучено до матеріалів справи, тому суд приходить до висновку, що понесені потерпілою витрати на отримання правової допомоги у сумі 3000 грн. є підтвердженими та підлягають стягненню з обвинуваченої.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3826 (три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 83 (вісімдесят три) коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 7000 (сім тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 3000 (три тисячі) грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази – CD-R диск із аудіо записом – зберігати в матеріалах кримінального провадження; балончик «Pepper-KO» – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: