Рішення № 87966965, 19.02.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1978/19

№ 2/930/85/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на житловий будинок та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за наступною адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за заповітом від 02.04.1992 року після смерті ОСОБА_2 була дочка ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 сг. 1268 ЦК України, належним чином свої спадкові права не оформила, від спадщини не відмовилась.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Воробіївка Немирівського району Вінницької області померла ОСОБА_3 .

17 серпня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт на дочку ОСОБА_1 , в якому розпорядилась передати у власність садибний житловий будинок №56 з присадибною ділянкою 0,25 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Наявність спадкового майна підтверджується технічним паспортом від 11.10.2018 року ца житловий будинок АДРЕСА_1 , довідкою про технічний стан нерухомого майна від 11.10.2018 року, довідкою №640 від 11.10.2018 року.

Після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців її права на вищезазначений житловий будинок крім ОСОБА_1 немає.

Оскільки, правовстановчої та технічної документації по вищезеначеному будинку та земельній ділянці у матері позивачки не було, вона займалась виготовленням технічної документації, на той час про існування заповіту ОСОБА_1 не було відомо.

Саме тому, лише 09 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась через представника до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини по заповіту, однак отримала відмову по причині пропуску строку звернення із вищезазначеною заявою, а також з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Причиною пропуску строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини стала - відсутність відомостей про існування заповіту.

У зв"язку з цим ОСОБА_1 звернулася з даним позовом в суд.

Представник позивачки ОСОБА_1 , який діє на підставі довіренності ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на той факт, що позивачка ОСОБА_1 не знала про існування заповіту, а відтак саме по цій причині було пропущено термін на звернення до нотаріальної контори. Наголошував на той факт, що на його думку дана причина пропуску строку на подачу заяви на прийняття спадщини є поважною. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду поступила заява, в якій просять проводити розгляд справи у відсутності представника, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивачки ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2013 року, виданого Виконавчим комітетом Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №03.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_2 від 02.04.1992 року вона заповіла усе своє майно своїй дочці ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Даний заповіт було втрачено і 17.08.2011 року секретарем Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області дублікат заповіту ОСОБА_2 видано ОСОБА_1 про що вона засвідчила своїм підписом.

Тобто твердження позивачки про те, що вона не знала про існування заповіту спростовуються доказами які знаходяться в матеріалах справи та відомостями які містяться у дублікаті заповіту.

Крім того, представник позивачки за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що позивачці ОСОБА_1 також не було відомо про існування житлового будинку який належить її матері ОСОБА_3 і який вона хоче успадкувати після її смерті.

Однак, твердження про те, що позивачка не знала про існування житлового будинку в с. Ново-Миколаївка Немирівського району Вінницької області, спростовуються свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_1 в якому зазначено, що вона народилася в с. Ново - Миколаївка Немирівського району Вінницької області, тобто вона знала про існування нерухомого майнна.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї Постанови №7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Крім цього, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1-2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що не подання у встановлені законом строки до нотаріальної контори письмової заяви про прийняття спадщини було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку з чим позивач не виконала свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилалась як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не може взяти до уваги той факт, що зазначені позивачкою причини пропуску строку є поважними, оскільки чітко не зазначено, які існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак вказані причини на думку суду, не пов`язні з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як незнання про існування заповіту, оскільки це не відповідає чинним нормам Цивільного Кодексу (ст. 1268, ст. 1269), які передбачають перелік двох способів прийняття спадщини, який є вичерпним і тлумаченню не підлягає.

Отже, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати належить залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 12,81,83,133,141,354 ЦПК України, ст. ст. 1268,1269,1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Воробіївської сільської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на житловий будинок та земельну ділянку, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького Апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя: В.М. Алєксєєнко.