Постанова № 8796633, 14.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-820/09 (2-а-1215/08)

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року 10:10 м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Марченко С.В.,

при секретарі: Байрак - Рудій Д.М.,

за участю представника позивача: Чемериса І.В.

представника відповідача: Нікорич Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу - за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл» про стягнення заборгованості по фінансових санкціях та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл» заборгованості по фінансових санкціях та пені у сумі 2 000 грн. 58 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на 07.11.2008 має перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області заборгованість по фінансових санкціях та пені, що підтверджується рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 486 від 15 жовтня 2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 2 000 грн. 58 коп.

В той же час, представник відповідача позов визнав у повному обсязі, що підтверджується письмовою заявою, яка приєднана до матеріалів справи.

Суд у судовому засіданні пояснив представнику відповідача наслідки визнання адміністративного позову та переконався, що відповідач і надалі наполягає на визнанні позовних вимог.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї - небудь права, свободи або інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058 - IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058 - IV.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частин 6, 12 статті 20 Закону України № 1058 - IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058 - IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено пунктами 8, 9 ст. 106 цього Закону.

Згідно абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058 - IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Цією ж статтею встановлено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України № 1058 - IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 9 та ч. 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсії.

Суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 та ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення.

Судом встановлено, що на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" начальником Управління Пенсійного фонду України м. Борисполі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл» за період з 19.02.2008 по 18.09.2008 застосована фінансова санкція у вигляді штрафу у сумі 2 грн. 66 коп. та нарахована пеня у сумі 1997 грн. 92 коп., що підтверджується рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 486 від 15 жовтня 2008 року.

Зазначене рішення було отримано представником відповідача 31.10.2008, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказане рішення протягом 10 робочих днів після її отримання відповідачем оскаржене не було, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.

Таким чином, загальна сума заборгованості по фінансових санкціях та пені, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 2 000 грн. 58 коп.

Представником відповідача до суду подано письмову заяву про визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 2 000 грн. 58 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та позов визнав; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл» (р/р 26002053102818, МФО 321842, Київське ГРУ „Приватбанк", ідентифікаційний код 32782307, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8-А) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області (р/р 256063131027, 256053131027 в Головному управлінні ВАТ „Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 19422956, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4) заборгованість по фінансових санкціях та пені у сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 58 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.