Ухвала суду № 87966219, 27.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1825/20

Провадження № 1-кс/428/1816/2020

УХВАЛА

іменем України

27 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Березіної І.А., за участю слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., прокурора відділу прокуратури Луганської області Стрільцова І.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Хорольського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Стрільцовим І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42019130000000140 від 20.12.2019 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Задонськ Ліпецької області РФ, громадянина України, головного механіка Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2020 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Стрільцовим І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 42019130000000140 від 20.12.2019 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019130000000140 від 20 грудня 2019 року за підозрою головного механіка Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 3, 6, 8, 19, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, ст.cт. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами на яких поширюється дія Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Статтею 65 зазначеного Закону передбачено, що за вчинення корупційних правопорушень особи зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону притягаються до кримінальної відповідальності.

Відповідно до положення про Станично-Луганське міжрайонне управління водного господарства затвердженого Наказом Державного агентства водних ресурсів України № 275 від 07.05.2018 - Станично-Луганське міжрайонне управління водного господарства (далі Управління) є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

У своїй діяльності Управління керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Верховної ради України, постановами КМУ, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, наказами, рішеннями колегії та іншими нормативними документами і актами Держводагенства, рішеннями обласної та місцевої державних адміністрацій, Регіонального офісу водних ресурсів у Луганській області.

Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у Державній казначейській службі України, гербову печатку зі своїм найменуванням.

Згідно розділу 2 Положення - основними завданнями Управління, серед інших також є -

П. 2.1.1 - реалізація в межах своєї діяльності державної політики щодо розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, здійснення у водогосподарському комплексі Біловодського, Марківського, Міловського і Станично-Луганського районів Луганської області єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, передового досвіду роботи;

П 2.1.2 - У межах своєї діяльності забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах;

П 2.1.3 - Організація експлуатації водогосподарських споруд та державних меліоративних систем міжгосподарського значення, використання поточних і капітальних ремонтів міжгосподарських меліорованих мереж та водогосподарських об"єктів;

П 2.1.6 - Раціональне використання бюджетних коштів на експлуатації та капітальних вкладень, що спрямовуються на гідротехнічну меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, розвиток виробничих баз.

Відповідно до Розділу 3 Положення - Управління зобов`язане:

П 3.2.1 - Забезпечувати раціональне використання та збереження закріпленого за ним майна, об`єктів виробничого та іншого призначення, що знаходяться на балансі Управління;

П 3.2.1 - Відкривати рахунки у Державній казначейській службі України і банках;

П 3.2.3 - Здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно з чинним законодавством;

П 3.2.7 - Забезпечувати цільове і раціональне використання бюджетних асигнувань, своєчасні розрахунки з працівниками по заробітній платі та інших соціальних виплатах;

П 3.2.10 - Забезпечувати у межах повноважень реалізацію заходів щодо запобігання корупції і здійснювати контроль за їх впровадженням.

Розділом 4 Положення передбачено:

П 4.1 - Майно Управління складається з необоротних та оборотних активів, вартість яких відображається в самостійному балансі Управління;

П 4.2 - Майно Управління є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження основних засобів, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюються з дозволу Держводагунства, у порядку, встановленому чинним законодавством України;

П 4.6 - Забороняється розподіл отриманих доходів або їх частин серед працівників Управління (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ним осіб.

Відповідно до п.п. 5.4.1, 5.4.2, 5.4.3, 5.4.4, 5.4.5, 5.4.6, 5.4.8, 5.4.10, 5.4.11 начальник Управління: самостійно вирішує питання діяльності Управління, за винятком питань, віднесеним законодавством і Цим Положенням до компетенції Держводагенства; несе персональну відповідальність за виконанням покладених на Управління завдань, цільове використання бюджетних коштів та державного майна; діє без довіреності від імені Управління, представляє його на усіх підприємствах, в установах та організаціях; розпоряджається коштами та майном Управління відповідно до чинного законодавства; призначає на посади та звільняє з посад Головного інженера Управління за погодженням з Держводагенством; призначає на посади та звільняє з посад працівників Управління, формує кадровий резерв; розподіляє обов`язки між головним інженером, іншими працівниками Управління та структурних підрозділів; у межах своєї компетенції видає накази та доручення, дає вказівки, обов`язкові для працівників Управління та структурних підрозділів; укладає угоди (договори), видає довіреності, відкриває рахунки в органах Державної казначейської служби України та банках України від імені Управління.

05 травня 2018 року між Головою Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено контракт № 137, згідно якого ОСОБА_3 призначений на посаду начальника Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства на строк з 05.05.2018 по 03.05.2019.

Наказом голови Державного агентства водних ресурсів України Овчаренко І . І. № 90-о від 22.04.2019 «Про продовження контракту» - продовжено строк дії контракту від 05.05.2018 № 137 на строк з 04.05.2019 по 30.04.2020 включно.

Згідно до Розділу ІІ Контракту № 137 - керівник здійснює поточне керівництво організовує її виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання організацією завдань, передбачених законодавством, положенням про організацію та цим контрактом; керівник організації зобов`язується: організовувати роботу організації щодо виконання завдань відповідно до положення, дотримуватись та забезпечувати дотримання працівниками організації вимог Закону України «Про запобігання корупції», забезпечувати ефективне використання за призначенням, збереження та відновлення закріпленого за організацією на праві управління державного майна, забезпечувати раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, забезпечувати раціональний добір кадрів, створювати умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом, затверджує посадові інструкції працівників організації.

Наказом начальника Управління ОСОБА_3 № 40-ОД від 27.06.2019 затверджені функціональні повноваження начальника Управління та його заступника згідно з додатком 1.

Згідно функціональних повноважень начальника Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства серед інших функцій виконує наступні: здійснює загальне управлінням, спрямовує його діяльність на виконання державної політики щодо розвитку водного господарства та меліорації земель, збереження та відтворення поверхневих водних ресурсів, здійснення у водогосподарському комплексі Біловодського, Марківського, Міловського, Станично-Луганського районів Луганської області єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, передового досвіду роботи; забезпечує виконання положень Конституції України, законів України, постанов Верховної ради України, НПА Президента України, КМУ та програми діяльності КМУ, інших актів законодавства України, Держводагенства України, Регіонального офісу водних ресурсів у Луганській області, рішень обласної та районної державних адміністрацій з питань функціонування та розвитку водного господарства та меліорації земель Біловодського, Марківського такого районів; координує роботу заступника начальника, здійснює керівництво і контроль за діяльністю структурних підрозділів. Начальнику підпорядковується апарат управління, а також структурні підрозділи та фахівці, яких він координує: відділ бухгалтерського обліку та звітності, служба економіки, провідний інженер з підготовки кадрів, провідний інженер з охорони праці, інженер із застосуванням комп`ютерів, юрисконсульт, діловод, завідувач складу, начальник експлуатаційних дільниць.

За таких обставин, ОСОБА_3 , працюючи на посаді начальника Станично-Луганського управління водного господарства, обіймаючи посаду в державній установі, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_3 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з ст. 22 вказаного Закону, особам, зазначеним в ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Статтею 6 Конституції України регламентовано, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

09 серпня 2001 року, Наказом начальника Станично-Луганського управління водних систем ОСОБА_3 № 75-к - ОСОБА_1 , прийнято на посаду головного механіка Станично-Луганського управління водних систем.

Згідно положення про службу механізації №(26)19 від 17.02.2014 затвердженого начальником Станично-Луганського МУВГ - служба механізації є структурним підрозділом міжрайонного управління водного господарства, підпорядковується безпосередньо начальнику управління та головного інженеру.

Відповідно до посадової інструкції № 19 від 17.02.2014 на головного механіка затвердженої начальником Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_3 . - головний механік належить до категорії керівників. Головний механік підпорядковується безпосередньо начальнику управління.

Розділом ІІ Посадової інструкції передбачено - головний механік серед інших повноважень керує працівниками структурного підрозділу, які здійснюють ремонте обслуговування устаткування, організовує роботу з підвищення їх кваліфікації.

За таких обставин, ОСОБА_1 працюючи на посаді головного механіка Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Так, ОСОБА_3 , працюючи на посаді начальника Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, будучи службовою особою, перебуваючи у змові з ОСОБА_1 , працюючим на посаді головного механіка Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надане їм службове становище, вчинили умисне корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

В грудні 2019 року (більш точної дати та часу встановити під час досудового розслідування не надалось можливим) заступник директора ТОВ «Углепромдонбасс 2012» ОСОБА_5 з метою пошуку потенційних покупців-замовників кам`яного вугілля прибула до Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, розташованого за адресою: смт. Станиця Луганська, вул. Гагаріна, 73, де зустрілась з начальником та головним механіком даного Управління. В ході особистої розмови з вказаними службовими особами Управління з приводу можливості укладання договору щодо закупівлі кам`яного вугілля, ОСОБА_5 повідомила, що ТОВ «Углепромдонбасс 2012» реалізує кам`яне вугілля марки ДГ 13-100. У відповідь ОСОБА_3 повідомив, що Станично-Луганське міжрайонне управління водного господарства дійсно у 2020 році збирається придбати кам`яне вугілля для потреб підприємства. Далі ОСОБА_3 , будучи службовою особою, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, знаходячись за місцем розташування Управління, за адресою: смт. Станиця-Луганська, вул. Гагаріна, 73, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_5 , що укласти договір з ТОВ «Углепромдонбасс 2012» щодо придбання кам`яного вугілля, на суму приблизно 200 000 грн, він погодиться лише у разі передачі йому та ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 50 000 грн. ОСОБА_5 в свою чергу повідомила, що вказана сума грошових коштів є завеликою, оскільки сам договір планується укласти на суму близько 200 000 грн. На вказане ОСОБА_3 повідомив останню про те. що у випадку не надання вказаної суми грошових коштів в укладенні відповідного договору буде відмовлено.

Таким чином, ОСОБА_3 будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, перебуваючи у змові з ОСОБА_1 , керуючись прямим умислом та діючи з корисливих мотивів, шляхом вимаганням неправомірної вигоди, створив умови, за яких ОСОБА_5 вимушена була погодитись на незаконну вимогу надати неправомірну вигоду ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визначили наступну дату зустрічі з метою обговорення питань щодо укладання договору та передачі неправомірної вигоди.

16 січня 2020 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства оголошено про проведення відкритих торгів щодо закупівлі вугілля кам`яного марки ДГ 13-100. До участі у відкритих торгах були допущені ТОВ «Покровськ-вугілля», ТОВ «Углепромдонбасс 2012».

До складу тендерного комітету Станично-Луганського управління водного господарства входили: ОСОБА_3 (голова тендерного комітету), ОСОБА_6 (заступник голови тендерного комітету) ОСОБА_7 (секретар комітету), ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

24 січня 2020 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_5 приїхала до Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства де між нею та начальником вказаного підприємства відбулася розмова з приводу участі у відкритих торгах та умов проведення тендеру щодо закупівлі кам`яного вугілля. Також під час розмови був присутній ОСОБА_1 .

На вказаній зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що питання щодо передачі грошових коштів є актуальним та буде вирішено трохи пізніше - після перемоги у тендері.

07 лютого 2020 року приблизно о після обідній час більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_3 зателефонував бухгалтеру ТОВ «Углепромдонбасс 2012» на ім`я ОСОБА_11 (більш точні анкетні дані на даний час не встановлено), та повідомив, що за результатами тендерних торгів ТОВ «Углепромдонбасс 2012» програло тендерні торги оскільки інша фірма запропонувала ціну на 1 грн менше за тону вугілля та запропонував бухгалтеру переглянути документи надані фірмою переможцем та знайти помилки, що в свою чергу дасть змогу дискваліфікувати фірму переможця. За результатами перевірки було знайдено декілька помилок через які замовник за своїм рішенням може дискваліфікувати фірму переможця.

10 лютого 2020 року ОСОБА_5 прибула до Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства де зустрілася з начальником ОСОБА_3 , та головним механіком вказаного Управління ОСОБА_1 , які перебуваючи у змові, керуючись корисливим мотивом з метою отримання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням повідомили ОСОБА_5 , що вони бажають працювати саме з ТОВ «Углепромдонбасс 2012», через що запитали ОСОБА_5 які можливі порушення нею та ОСОБА_12 були виявлені. На вказане ОСОБА_5 повідомила, що знайшли 3 грубі помилки на підставі яких фірму переможця можна дискваліфікувати.

Також під час розмови ОСОБА_1 сказав, що сума грошових коштів буде обговорена пізніше, та буде збільшена. На заперечення ОСОБА_5 , ОСОБА_1 повідомив, що весь обсяг вугілля відповідно до договору привозити не потрібно, а саме від суми договору половину вугілля необхідно буде доставити до Управління, а іншу частину вугілля у грошовому еквіваленті ОСОБА_5 повинна буде передати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

За результатами проведених відкритих торгів щодо закупівлі кам`яного вугілля найбільш економічно вигідною була визначена пропозиція ТОВ «Покровськ-вугілля».

Начальник Управління ОСОБА_3 перебуваючи у змові з головним механіком Управління ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, з метою отримання неправомірної вигоди від ТОВ «Углепромдонбасс 2012», надав вказівку іншим учасникам тендерного комітету щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Покровськ-вугілля».

Так, рішенням тендерного комітету Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства (протокол №1 від 11.02.2020) відхилена тендерна пропозицію учасника ТОВ «Покровськ-вугілля», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

Наступним рішенням тендерного комітету Станично-Луганського управління водного господарства (протокол №2 від 11.02.2020) ТОВ «Углепромдонбасс 2012» визначено переможцем зазначених відкритих торгів.

19 лютого 2020 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_5 прибула до Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства з метою укладання договору за результатами перемоги у тендерних торгах з поставки вугілля кам`яного ДГ 13-100 у кількості 125 тон на загальну суму 355 тис. грн.

В коридорі приміщення вказаного Управління ОСОБА_5 зустрілась з начальником Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_3 та головним механіком вказаної установи ОСОБА_1 , які запропонували останній пройти до службового кабінету головного механіка де між нею та ОСОБА_3 відбулася розмова з приводу укладення договору та проведення розрахунку. Так, під час розмови ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, поєднаному з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, поєднаному з вимаганням, використовуючи своє службове становище повідомив ОСОБА_5 , що вона має передати йому чи ОСОБА_1 грошові кошти за укладений договір в сумі 100 тис. грн. При цьому ОСОБА_3 пояснив 80 тис. грн. йому необхідно передати «на Київ» за те, що там виділили грошові кошти на закупівлю вугілля, а решту 20 тис. грн необхідно передати йому та ОСОБА_1 ОСОБА_5 , вимушена була погодитись на неправомірні вимоги ОСОБА_3

24 лютого 2020 року між Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства в особі начальника ОСОБА_3 та ТОВ «Углепромдонбасс 2012» в особі директора ОСОБА_13 укладено договір № 9 щодо закупівлі кам`яного вугілля ДГ 13-100 на загальну суму 355 000 грн.

Того ж дня, ОСОБА_3 , будучи у змові з ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Управління водного господарства надав усну вказівку ОСОБА_1 зустрітися 25.02.2020 з ОСОБА_5 та забрати у останньої неправомірну вигоду в сумі 100 000 грн, за укладання договору № 9 від 24.02.2020. На пропозицію ОСОБА_3 , ОСОБА_1 погодився.

25 лютого 2020 року (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у телефонному режимі домовились зустрітись біля стадіону «Нива», розташованому в смт. Станиця Луганська, приблизно о 15 годині.

В зазначений час, ОСОБА_1 очикуючи ОСОБА_5 в указаному вище місці, побачив останню та направився в її бік.

Далі, ОСОБА_1 сів до заднього пасажирського сидіння автомобілю ОСОБА_5 , та діючи умисно, керуючись корисливим мотивом з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 100 000 грн. На виконання попередніх вказівок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 передала останньому пакунок з грошовими коштами у сумі 100 000 грн, які ОСОБА_1 поклав до лівої внутрішньої кишені своєї куртки темно-зеленого кольору.

Далі ОСОБА_1 вийшов з автомобіля на вулицю, де був затриманий працівниками правоохоронних органів.

В той же час, ОСОБА_5 25.02.2020 приблизно о 15 годині 10 хвилин зетелефонувала на мобільний телефон ОСОБА_3 та повідомила останнього про те, що на його вимогу передала грошові кошти в розмірі 80 тис. грн та 20 тис. грн на загальну суму 100 тис. грн. На вказане ОСОБА_3 подякував ОСОБА_5 за передачу грошових коштів.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними протиправними діями, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди вчинив корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

26 лютого 2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, та крім того вина останнього повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому, ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто проживає у безпосередній близькості до тимчасово окупованої території України, та з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин може переховуватись на території непідконтрольні органам державної влади України.

При цьому, у сторони обвинувачення відсутні будь-які процесуальні права щодо ініціювання питання внесення до інтегрованої інформаційно телекомунікаційної системи «Гарт-1П» інформації з приводу контролю перетину лінії розмежування ОСОБА_1 , так як останній не перебуває у розшуку.

Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що станом на теперішній час не допитано членів тендерного комітету Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства. З метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може незаконно впливати на вказаних осіб з метою надання неправдивих показів органу досудового розслідування.

Вчинити інше кримінальне правопорушення

Мотивований вище ризик здійснення впливу на свідків становлять собою склад окремих кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ст. 386 КК України - перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку а також ст.366 КК України - службове підроблення.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, однак визнав свою провину слід визначити заставу у розмірі, 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 спроб: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, тримання ОСОБА_1 під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобіганню спробам підозрюваного переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення тобто запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому більш м"який запобіжний захід.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Хорольський І.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати стосовно підозрюваного більш м"який запобіжний захід, з урахуванням його особи, стану здоров"я, міцних соціальних зв"язків.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

25.02.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-протоколом огляду місця події від 25.02.2020;

-протоколом помітки та вручення грошових коштів від 25.02.2020;

-протоколом затримання ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;

-протоколом освідування ОСОБА_1 від 25.02.2020;

-протоколом обшуку адміністративної будівлі Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства від 25.02.2020.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необґрунтованими наявність існування таких ризиків, як можливість підозрюваним ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42019130000000140 від 20.12.2019 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 ,який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, відсутність судимостей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42019130000000140 від 20.12.2019 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, вважає, щодо підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою, що гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Стрільцовим І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 25 лютого 2020 року по 24 квітня 2020 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 02 березня 2020 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко