Ухвала суду № 87962495, 03.03.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.03.2020 Справа № 917/2180/19

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства “ОТП Банк”, 01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; адреса для листування: 61003, м. Харків, провулок Банний, 1

до відповідачів: 1. Приватне акціонерне товариство “Кременчуцький колісний завод”, 39611, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8

2. Приватне акціонерне товариство “ОБОД”, 39611, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8

про стягнення 38 866 646,00 грн.

У письмовому провадженні без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 23.12.2019р. відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначено на 21.01.2020р. Ухвалою від 08.01.2020р. задоволено клопотання позивача про участь у засіданні в режимі відеоконференції. 21.01.2020р. засідання у справі не відбулося через технічні проблеми, що унеможливили участь у засіданні позивача (Акт від 21.01.2020р. - арк.спарви 25, том 4); відповідачі явку представника у засідання не забезпечили. Підготовче засідання було відкладено на 20.02.2020р.

У судовому засіданні 20.02.2020р., на виконання рекомендацій Ради Суддів України суд розкрив інформацію про наявність діючого кредитного договору, укладено між головуючим суддею у справі Мацко О.С. та позивачем - “ОТП Банк”. За результатами розкриття інформації позивач, присутній у засіданні у режимі відеоконференції, відводу суду не заявив.

У судовому засіданні 20.02.2020 року оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.03.2020 року до 09 год.00 хв., відповідачам було направлено відповідну ухвалу, яка отримана відповідачем-1 26.02.2020р.

02.03.2020р. до суду надійшла заява ПАТ "Кременчуцький колісний завод" про відвід судді, мотивована тим, що після розкриття суддею інформації у відповідача-1 виникли певні сумніви в неупередженості судді; є підстави вважати, що позивач у даній справі може прямо або опосередковано чинити вплив на суддю, що може вплинути на результати розгляду справи.

Суд, розглядаючи заяву, виходить з наступного:

Радою Суддів України розроблено рекомендації щодо запобігання конфлікту інтересів у діяльності судді та його врегулювання у типових ситуаціях. Так, за наявності у судді чи члена його сім"ї кредиту у банківській установі, яка є учасником справи, Рада Суддів рекомендує діяти наступним чином: "Розкрити інформацію учасникам справи про наявність банківського вкладу (кредиту) у власності судді або його близької особи у банківській установі – учасника судової справи. Якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід, конфлікт інтересів вважається врегульованим. Якщо після розкриття інформації учасникам справи судді було заявлено відвід, заява про відвід вирішується у порядку, визначеному процесуальним законом". На виконання даних рекомендацій, у першому підготовчому засіданні головуючим суддею було розкрито таку інформацію. Зважаючи на відсутність у засіданні відповідача та отримання ним ухвали 26.02.2020р., заява від 28.02.2020р. подана в межах строку, встановленого ГПК України (абз.2 ч.3 ст.38 ГПК України).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Статті 35,36 Господарського процесуального кодексу України надають перелік обставини, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), серед яких - обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

В Коментарі до Кодексу суддівської етики зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

В Коментарі також зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді . Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом .Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес .

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушільдт проти Данії» (Заява № 10486/83) від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 3949/02) від 09.11.2006 судом зазначено, що наявність безсторонності згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що у питанні визначення безсторонності суду, навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України» (Заява № 16695/04) від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на доводи відповідача-1, викладені ним у заяві про відвід судді, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ПАТ "Кременчуцький колісний завод" про відвід судді Мацко О.С. від розгляду справи №917/2180/19.

Керуючись ст. ст. 35,39, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ПАТ "Кременчуцький колісний завод" про відвід судді Мацко О.С. від розгляду справи №917/2180/19.

Ухвала набирає законної сили 03.03.2020р. та не підлягає оскарженню (ст.ст.235,255 ГПК України).

Суддя О.С.Мацко