Рішення № 87955793, 03.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/547

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року м. Київ № 640/14912/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (надалі - позивач), адреса: 04108, місто Київ, проспект Свободи, будинок № 2-Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач), адреса: 03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок № 19, ідентифікаційний код 39369133, в якій позивач просить визнати частково протиправною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1366 від 05.07.2019 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та скасувати п. 2 постанови в частині зобов`язання ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019: погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн. (надалі - Постанова № 1366).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що прийняте рішення підлягає частковому скасуванню.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідачем не спростовано зазначені підстави для позову.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає про те, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

05.07.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1366 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Як видно зі змісту п. 2 Постанови № 1366 - відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019: погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн.; подання до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області виправлених звітів про сплату внеску на регулювання на паперових носіях та в електронному вигляді за І-ІV квартали 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

Вважаючи п. 2 Постанови № 1366 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В позовній заяві позивач посилається на те, що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що НКРЕКП постановила: « 1. Відповідно до п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 17, ст. ст. 19, 22 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» на класти штраф у розмірі 51 000, 00 грн. на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов, а саме: пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме:

пункту 1 постанови НКРЕКП від 11 травня 2017 № 624 «Про надання суб`єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг копій фінансової звітності до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та та комунальних послуг» (у редакції, що діяла до 13.10.2018) у частині подання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП, до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, квартальної фінансової звітності до НКРЕКП;

пункту 4.9 глави 4 Мінімальних стандартів та вимог у частині направлення інформації, визначеної у пунктах 4.1, 4.6 та 4.8 Мінімальних стандартів та вимог, Оператором ГРМ або постачальником до НКРЕКП поштою на паперових носіях та в електронному вигляді, а також до її територіальних органів за місцезнаходженням Оператора ГРМ або постачальника;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині повідомлення НКРЕКП про всі зміни даних, зазначених у документах, що мають додаватися до заяви про отримання ліцензії;

підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині подання до НКРЕКП річної фінансової звітності у встановленому законодавством порядку;

підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині сплати щоквартально протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

абзац п`ятий пункту 2.3 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу.

Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

2. Відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019:

погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн.;

подання до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області виправлених звітів про сплату внеску на регулювання на паперових носіях та в електронному вигляді за І-ІV квартали 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу. Згідно положень бухгалтерського обліку, до формування чистого доходу платника, зокрема, постачальника природного газу входить «дохід (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за винятком відповідних податків, зборів, знижок тощо».

Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, встановлені з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу.

Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг з постачання природного газу включає:

- вартість природного газу;

- вартість послуг з транспортування природного газу;

- вартість послуг з розподілу природного газу;

- торгівельна надбавка постачальника природного газу.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку розрахунку ставки внеску на регулювання затвердженого постановою НКРЕКП № 491 від 06.04.2017 база нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулювання НКРЕКП, за звітний квартал. Відповідно до вимог п. 7 цього положення внески на регулювання вносяться протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним.

Постановою НКРЕКП № 1403 від 27.12.2017 визначено ставку внеску на перший квартал 2018 Ставка внеску на четвертий квартал 2017 не встановлювалась. Відповідно до вимог п. 2 ст. 13 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540 від 22.09.2016р. базою нарахування внеску є чистий дохід платника внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Як вбачається з наведеного вище кінцевий термін сплати внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал є 30.04.2018

ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» сплачено суму внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал платіжними дорученнями № 179, 181 від 31.01.18 та № 969 від 26.04.2018 в терміни встановлені законодавством. Зважаючи на це, висновок щодо щоквартального, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП є упередженим, таким, що не відповідає дійсності.

Термін подання звіту про сплату внеску встановлено п. 7 порядку розрахунку ставки внеску на регулювання затвердженого постановою НКРЕКП № 491 від 06.04.2017 не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати. Тобто терміном подання звіту про сплату внеску за перший квартал 2018 є 3 березня 2018 Товариством подано звіт за перший квартал року 01.02.2018 та скорегований звіт за перший квартал 03.05.2018р, таким чином, було повністю виконано вимоги законодавства.

Щодо тверджень відповідача про порушення термінів подання звітності за 2017 за формами (№ 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна), № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) та порушення термінів подання квартальної фінансової звітності в НКРЕКП на 1 день повідомили, що позивач своєчасно подав звітність в останній день терміну подання шляхом залишення пакету документів з супровідним листом в поштовій скриньці в приміщенні НКРЕКП за адресою вул. Смоленська, 19 після 16-00 год. В той же час реєстрація документів канцелярією Відповідача була проведена наступного робочого дня, що є свідченням несвоєчасних дій по реєстрації вхідних документів саме HKРЕКП.

Також, НКРЕКП, безпідставно стверджує про недотримання Товариством термінів своєчасного подання до територіального органу НКРЕКП річної фінансової звітності за 2017 рік 01 березня 2018 з порушенням на 1 день (28 лютого 2018 року). Однак, Позивачем своєчасно було подано звітність в останній День терміну подання шляхом залишення пакету документів з супровідним листом в поштовій скриньці в приміщенні Комісії за адресою вул. Смоленська, 19 після 16-00 год. В той же час, очевидно, реєстрація документів канцелярією територіального органу Відповідача було проведено наступного робочого дня. Позивач не несе відповідальності за неналежну роботу відділу документообігу НКРЕКП.

НКРЕКП стверджує, що ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» було недотримано терміну подання звітності за формою № 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) за грудень 2018p., однак Товариством було своєчасно направлено зазначену звітність рекомендованим листом № КVz-СЛ-399-0119 від 15.01.2019 з повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, товариство 23.01.2019 отримало повідомлення про вручення листа адресату-НКРЕКП 21.01.2019 (робочий день, понеділок). Таким чином, факт недотримання терміну подання звітності на 9 днів не відповідає дійсності, оскільки товариство не несе відповідальності за незадовільну роботу поштових відділень.

Позивачем було укладено Додаткові угоди від 30 жовтня 2017 № 1/20SKV813-17/20SKVz13-17 та від 12 грудня 2017 року № 2/2OSKV813-17/20SКVz13-17 до Договору від 30 грудня 2016р. № 20SKV813-17/20SKVz13-17 (укладеного з ПАТ «Київоблгаз»), яким повернуто нерухоме майно за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 39, (площею 28 11 кв.м.) та передано Товариству нерухоме майно за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 51, загальною площею 23,2 кв.м. Проте, з ряду технічних та організаційних причин, незалежних від Позивача, фактична зміна точки контакту споживачів відбулася пізніше, про що була розміщена інформація на веб-сайті Товариства та було повідомлено НКРЄКП листом № KVz-01-ЛВ-1748-0218 від 28.02.2018

Відповідач, в акті перевірки стверджує, що у І кварталі 2017 згідно з даними звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та даними бухгалтерського обліку, обсяг постачання природного газу споживачам склав 486 468, 712 тис. куб. м. Тоді як у формах № 5 та № 5-НКРЕКП-газ, Товариством відображено обсяг постачання - 487 969, 213 тис. куб. м. Розбіжність складає 1 500, 501 тис. куб. м. Разом з тим, НКРЕКП не врахувало обґрунтованих заперечень Позивача, що в січні-лютому 2017 товариством було здійснено продаж 1 500, 501 тис, куб. м. природного газу ТОВ «ДНІ ПРОПЕТРОВСЬКГА3 ЗБУТ». Розрахунки за вищезазначені обсяги було включено товаририством до розділу ІІІ «Стан розрахунків за поставлений природний газ» в зв`язку з тим, що інструкція щодо заповнення форми звітності № 5-НКРЕКП-газ (місячна) «Звіт про стан розрахунків за природний газ» не містить інформації яким чином має бути відображена реалізація природного газу в такому випадку. Тому жодних порушень ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» допущено не було.

З метою виконання своїх зобов`язань щодо постачання природного газу побутовим споживачам, як постачальника зі спеціальними обов`язками, покладених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 та зобов`язань перед непобутовими споживачами, що виникли відповідно до умов укладених з ними договорів Товариством було укладено договори транспортування природного газу з АТ «Укртрансгаз» 01.07.2015 № 1506000171/Н020, 01.07.2015 № 1506000196/Б020, від 01.07.2015 № 1506000227/П020. Відповідно до умов зазначених договорів, остаточний розрахунок за послугу необхідно провести до 20 числа місяця наступного за звітним. Як вбачається із акту перевірки «Станом на 01 лютого 2019 заборгованість ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» перед АТ «УКРТРАНСГАЗ» за отримані послуги транспортування природного газу у 2018 році погашена». Таким чином, твердження про порушення товариством підпункту 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на Умовах, визначених договором транспортування природного газу є некоректним та таким, що не відповідає дійсності.

Виконуючи зобов`язання, щодо постачання природного газу побутовим споживачам, як постачальника зі спеціальними обов`язками, покладених постановою Кабінету Міністрів від 19.10.2018 № 867, Товариством було укладено договори з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» від 27.09.2017 № 17-420-Н, від 05.11.2018 № 18-520-Н, від 05.11.2018 № 18-521-РО, від 27.09.2017 № 17-421-РО, відповідно до умов цих договорів розрахунки проводяться товариством на протязі місяця наступного за звітним, а в частині розрахунків за боргами з пільг та субсидій на протязі 90 днів. Комісією з перевірки було підтверджено факт погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» станом на 01.05.2019 Крім того, розрахунки за природний газ побутовими споживачами відбуваються в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 296. Жодних порушень зазначеної постанови НКРЕКП при здійсненні перевірки не виявлено.

Зазначили, що НКРЕКП при здійсненні перевірки застосував не уніфіковану форму акту.

На момент проведення перевірки НКРЕКП не затвердила і не оприлюднила у встановленому законом порядку уніфіковану форму акту, що відповідає Методиці, яка була затверджена постановою КМУ від 10.05.2018 № 342.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 визнано неконституційним надання НКРЕКП статусу постійно діючого незалежного державного колегіального органу, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, тобто органу з колом відповідних повноважень, яким було прийнято постанову від 05.07.2019 № 1366 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

На виконання вимог ухвали суду від 13.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти поданого позивачем позову та вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 05.03.2019 № 306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІ кварталі 2019 року» та досвідчення про проведення планової перевірки від 10.05.2019 № 197, НКРЕКП у період з 10.06.2019 по 24.06.2019 було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» Ліцензійних умов, та якою перевірявся період ліцензованої діяльності Товариства з 01.01.2017 по 31.12.2018

За результатом проведення планового заходу було складено Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, від 24.06.2019 № 220.

05.07.2019 за результатами розгляду Акта № 220 на засіданні комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представників ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»), прийнято постанову НКРЕКП № 1366 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання», якою було накладено штраф в межах розмірів, визначених статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу» та передбачено здійснення заходів державного регулювання.

Актом № 220 зафіксовано, що звіти за I-IV квартал 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (додаток 2 до Порядку № 491) ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» надавалися до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області у наступні терміни: за І квартал - 01 лютого 2018 (кінцевий термін подання 01 лютого 2018); за ІІ квартал - 01 серпня 2018 (кінцевий термін подання 03 травня 2018 р.) - порушення становить 62 робочих дні; за ІІІ квартал - 30 жовтня 2018 (кінцевий термін подання 01 серпня 2018 р.) - порушення становить 62 робочих дні; за IV квартал - 01 лютого 2019 (кінцевий термін палання 01 листопада 2018) - порушення становить 63 робочих дні.

Звіти про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) за II-IV квартали 2018 надано ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області із перевищенням терміну надання (від 62 до 63 днів) встановленого абзацом 2 пункту 7 Порядку № 491 щодо подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановлення строку сплати, за формою згідно з додатком 2, що свідчить про порушення ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: абзацу 2 пункту 7 Порядку у частині подання звіту про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» некоректно відображало у звітах № 20-НКРЕКП (квартальна) за І-ІV квартали 2018: суми чистого доходу; нарахування та сплату відповідно до визначеної НКРЕКП ставки внеску на регулювання на відповідний період за квартал та накопичувальним підсумком з початку року; борг/переплату на початок та кінець відповідного періоду.

Наведене вище свідчить про порушення ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме дотримання вимог абзацу 2 пункту 7 Порядку у частині подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання за формою, встановленою додатком 2, що було зафіксовано Актом № 220.

Станом на 31.12.2018 наявна заборгованість ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» по сплаті внеску на регулювання в розмірі 43, 96 тис. грн.

НКРЕКП використано уніфіковану форму акту перевірки при здійсненні планового заходу контролю.

Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Крім того, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 є безпідставним, оскільки ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 1, абз. 1, 2 ч. 2 ст. 5, абз. 2, 3, 4, 39, 40 ч. 3, ч. 6 ст. 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016р. № 1540-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31.12.2019

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідачем не спростовано зазначені підстави для позову.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає про те, що підстави для задоволення позову відсутні.

НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 № 2479-VI (Закон № 2479), органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону № 2479 завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом:

1) збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів та держави;

2) забезпечення прозорості та відкритості діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення;

3) захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них;

4) формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін;

5) забезпечення самоокупності діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках;

6) забезпечення рівних можливостей для доступу споживачів до товарів (послуг) на ринках, які перебувають у стані природної монополії;

7) обмеження впливу суб`єктів природних монополій на державну політику та сприяння конкуренції на суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів з метою забезпечення ефективного функціонування відповідних галузей.

На виконання Закону № 2479 указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), згідно якого НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 6 Положення для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема:

1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій;

2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством;

3) отримувати безоплатно: від суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством;

4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом;

5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом №1540-VIII.

У відповідності до частини першої статті 11 Законом №1540-VIII, яка набрала чинності з 01.01.2017, фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Відповідно до статті 13 Законом №1540-VIII платниками внесків на регулювання є суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора.

У разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання.

Методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає Порядок № 491.

Положення Порядку № 491, які передбачають методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання.

Пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку №491) визначає, що у графі 2 «Ставка внеску» відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал.

За змістом пунктів 4 та 5 Порядку № 491 для розрахунку суми внеску на регулювання за звітний квартал враховується ставка внеску на регулювання на звітний квартал, яка розраховується не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу.

Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Для обчислення квартальної ставки внеску на регулювання за приписами частини третьої статті 13 Закону №1540-VIII враховується обсяг чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

При цьому, поточним кварталом є квартал наступний за звітним. Протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним, сплачуються внески на регулювання.

Таким чином, у 2018 році внесок на регулювання за І квартал 2018 року сплачується до 30.04.2018 з урахуванням ставки яка затверджена Постановою НКРЕКП №1403 від 27.12.2017 та розрахована з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за IV квартал 2017 року.

Слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019, яке набрало законної сили 06.02.2020, визнано нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» №491 від 06.04.2017).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic» №26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява №77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)»), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

05.07.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1366 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Як видно зі змісту п. 2 Постанови № 1366 - відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019: погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн.; подання до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області виправлених звітів про сплату внеску на регулювання на паперових носіях та в електронному вигляді за І-ІV квартали 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

Не погоджуючись з зазначеним вище пунктом 2 Постанови № 1366, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання частково протиправною постанови та скасування її пункту 2.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» зазначає, що постановою НКРЕКП № 1403 від 27.12.2017 визначено ставку внеску на перший квартал 2018 Ставка внеску на четвертий квартал 2017 не встановлювалась. Відповідно до вимог п. 2 ст. 13 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540 від 22.09.2016р. базою нарахування внеску є чистий дохід платника внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал, тобто кінцевий термін сплати внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал є 30.04.2018 ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» сплачено суму внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал платіжними дорученнями № 179, 181 від 31.01.18 та № 969 від 26.04.2018 в терміни встановлені законодавством. Термін подання звіту про сплату внеску встановлено п. 7 порядку розрахунку ставки внеску на регулювання затвердженого постановою НКРЕКП № 491 від 06.04.2017 не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати. Тобто терміном подання звіту про сплату внеску за перший квартал 2018 є 3 березня 2018 Товариством подано звіт за перший квартал року 01.02.2018 та скорегований звіт за перший квартал 03.05.2018р, таким чином, було повністю виконано вимоги законодавства.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що звітним кварталом - базовим періодом для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску) є IV квартал 2017 року, а поточним кварталом - кварталом, наступним за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску) є І квартал 2018 року, протягом перших 30 днів якого необхідно було сплатити суму внеску на регулювання та до 02.02.2018 подати до структурних підрозділів НКРЕКП на території звіт про сплату внеску на регулювання за формою № 20- НКРЕКП (квартальна).

Як видно зі змісту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019, яке набрало законної сили 06.02.2020р. суд вважає необґрунтованими доводи відповідача в цій частині, адже за IV квартал 2017 року не може нараховуватись внесок на регулювання з огляду на відсутність постанови НКРЕКП якою затверджено ставку внеску на регулювання у IV кварталі 2017 року. До того ж, за логікою норм законодавства та вказаних постанов НКРЕКП першим звітним кварталом є І квартал 2018 року.

Крім того, зазначеним вище рішенням суду визнано нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» №491 від 06.04.2017).

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позивачем ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» не порушено строків подання звіту про сплату внеску на регулювання, а також вірно розрахованого періоди та суми сплачених внесків на регулювання, відтак заборгованість за зазначеними внесками відсутня, а тому п. 2 постанови № 1366 в частині зобов`язання ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019 погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

2. Визнати частково протиправною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1366 від 05.07.2019 «Про накладення штрафу на ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та скасувати п. 2 постанови в частині зобов`язання ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» забезпечити у строк до 31.07.2019: погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000, 96 грн.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04108, місто Київ, проспект Свободи, будинок № 2-Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок № 19, ідентифікаційний код 39369133).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова