Рішення № 87955380, 03.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/397

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2020 року № 826/12380/18

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправною та скасування вимоги

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.11.2018 р. № Ф-938-17 про сплату недоїмки у сумі 21717,99 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2018 р. відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

20.11.2018 р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

17.09.2018 р. позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Ознайомившись з клопотанням, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 06.09.2013 р., перебувала на обліку у ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДФС на спрощеній системі оподаткування.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю (інвалід ІІІ групи) та пенсіонером (військовим) за вислугою років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_3 , виданого 09.12.2015 р.

29.11.2017 р. позивачем було отримано від Головного управління ДФС у м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2017 р. № Ф-938-17 на суму 21717,99 грн. зі сплати ЄСВ.

14.02.2018 р. листом № 4916/Т/26-15-13-03-10 Головним управлінням ДФС у м. Києві у відповідь на адвокатські запити ОСОБА_4 було повідомлено про те, що 01.12.2017 р. було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності та те, що протягом перебування на обліку в електронній базі позначка "ФО-Пенсіонер (за віком)/ ФО-Інвалід" була відсутня.

Також зазначено, що згідно електронної бази ІС "Податковий блок", в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) були автоматично нараховані зобов`язання зі сплати єдиного внеску в сумі 23152,99 грн., а саме:

За 2013 рік в сумі 1218,67 грн.

- станом на 19.01.2014-1218,67грн.;

За 2014 рік в сумі 5071,80 грн.

-станом на 22.04.2014 - 1267,95 грн.;

-станом на 21.07.2014-1267,95 грн.;

-станом на 20.10.2014 - 1267,95 грн.;

-станом на 20.01.2015-1267,95 грн.;

За 2015 рік в сумі 5293,88 грн.

-станом на 20.04.2015-1267,95 грн.;

-станом на 20.07.2015 - 1267,95 грн.;

- станом на 19.10.2015 - 1323,47 грн.;

-станом на 19.01.2016 - 1434,51 грн.;

За 2016 рік в сумі 3797,64 грн.

-станом на 19.04.2016 - 909,48 грн.;

-станом на 19.07.2016 - 941,16 грн.;

-станом на 19.10.2016 - 957,00 грн.;

- станом на 19.01.2017 - 990,00 грн.;

За 2017 рік в сумі 7744 грн.

-станом на 19.04.2017 - 2112,00 грн.;

-станом на 19.07.2017 - 2112,00 грн.;

-станом на 19.10.2016 - 2112,00 грн.;

-станом на 19.01.2017 - 1408,00 грн.

Додатково повідомлено, що станом на 15.02.2018 р. в інтегрованій картці платника по коду 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) обліковується недоїмка.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає податкову вимогу протиправною та просить суд її скасувати з наступних підстав.

Позивач зазначає, що визначальним критерієм надання пільг по звільненню від сплати ЄСВ, згідно ч.4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є досягнення фізичною особою-підприємцем пенсійного віку в розумінні ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто досягнення 60 років для чоловіків та 55-ти років для жінок.

На момент реєстрації ФОП, ОСОБА_3 досягла встановленого Законом пенсійного віку (59 років), що передбачає надання пільг по звільненню від сплати ЄСВ.

Також позивачка зазначає, що право на отримання пенсії за вислугу років не позбавляє прав, що належать їй, як особі, яка має право на отримання пенсії за віком.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що платники ЄП звільняються від сплати ЄВ за себе, за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком, незалежно від того досягли вони загального пенсійного віку, чи таку пенсію оформлено на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , починаючи з 09.12.2015 р., є пенсіонером СБУ за вислугу років та інвалідом третьої групи, тобто зазначене не звільняє позивача від сплати єдиного внеску.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

У відповідності до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

П. 59.1 та 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відносини, що виникають щодо нарахування та ведення обліку єдиного соціального внеску, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, вищенаведена стаття передбачає виключний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. "Про пенсійне забезпечення" трудові пенсії діляться на пенсії: за віком; за інвалідності; у разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Із набранням чинності Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" правове регулювання спірних правовідносин дещо змінилося.

Так, ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI викладено у новій редакції: "Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування".

Таким чином, із набранням чинності Законом України № 2148-VIII 11.10.2017 р. фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, також звільняються від сплати за себе єдиного внеску у разі отримання пенсії та при досягненні віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання про можливість звільнення від сплати єдиного внеску пенсіонерів, які одночасно мають право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до інших законів і обрали призначення пенсії за спеціальним законом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 814/779/17 зазначено, що визначення статусу "пенсіонера за віком" передбачає необхідність отримання особою саме страхової виплати у формі пенсії. Водночас, не можна зробити висновок про пряму нормативну вказівку щодо обов`язкового виду страхової виплати, яку повинна отримувати особа, що досягла пенсійного віку, для застосування норми про звільнення від сплати єдиного внеску. Сьогоднішній стан системи пенсійного забезпечення, яке здійснюється в межах солідарно-накопичувальної системи загальнообов`язкового державного соціального страхування (першого-другого рівнів), не передбачає прямого взаємозв`язку між розміром сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та розміром пенсійних виплат.

Закон надає можливість особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), обрати для призначення один із цих видів пенсії. Обраний особою, яка досягла пенсійного віку, вид пенсії може зумовлювати різницю у підходах до визначення її правового статусу лише у межах питань призначення і виплати відповідного виду пенсії. Різний вид пенсії, обраний згідно із законодавством особами, які досягли пенсійного віку, не може вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо застосування звільнення від сплати єдиного внеску для непрацездатних осіб одного й того ж виду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює пільги для всіх суб`єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком. Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин позивач досягла пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст. 26 вказаного Закону у редакції, чинній станом на 01 січня 2017 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 55 років - які народилися до 30.09.1956 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент реєстрації ФОП та на момент прийняття оскаржуваної вимоги досягла передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

У відповідності до абз. 2 п. 13 розділу Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

ОСОБА_1 маючи право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", скористалася правом обрати інший закон, який надає їй право на призначення пенсії, у зв`язку з чим отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Наявність пільги щодо сплати єдиного внеску, яка надається пенсіонерам за віком, не може бути поставлена у залежність від обраного ними виду пенсії. Основними умовами надання такої пільги є: досягнення пенсійного віку та отримання пенсії, призначеної відповідно до закону (назва закону у ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не уточняється).

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що у Головного управління ДФС у м. Києві не було підстав для нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску.

Відповідно, вимога № Ф-938-17 від 08.11.2017 року в частині нарахування боргу (недоїмки) є протиправною і підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, ст. ст .241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ф-938-17 від 08.11.2017 року.

3. Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 03.03.20 р.