Ухвала суду № 87955363, 26.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 лютого 2020 року м. Київ№ 640/24021/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Балась Т.П., при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Бірюч О.В.

від відповідача - Котляр Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 09.04.2015 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито провадження у справі № 640/24021/19. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. В ухвалі суду від 23.12.2019 з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

11 січня 2020 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.01.2020 призначено судове засідання у справі на 22.01.2020, яке було відкладено за клопотанням представника позивача з огляду на те, що особа, яка прибула в судове засідання як представник Державної міграційної служби України не є адвокатом.

Разом з цим, представником відповідача Котляр Ю.В. було надано суду на підтвердження повноважень представляти державний орган наступні документи: довіреність від 24.12.2019, підписану головою Державної міграційної служби Укрїани (а.с. 159), копію наказу № 832-к від 15.10.2019 про переведення Котляр Ю.В. на посаду головного спеціаліста відділу представництва в судах управління юридичного забезпечення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (а.с. 160), копію посадової інструкції головного спеціаліста відділу представництва в судах управління юридичного забезпечення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (а.с. 161-165), копію Положення про Управління юридичного забезпечення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (а.с. 166-168).

У судове засіданні 26.02.2020 прибув представник ДМС України Котляр Ю.В., яку судом було допущено до участі у розгляді справи в якості представника, повноважного представляти інтереси Державної міграційної служби України на підставі раніше поданих документів в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень на підставі положень частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 26.02.2020 судом поставлено на обговорення клопотання представника Державної міграційної служби України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення з підстав пропуску строку звернення до суду.

Представник позивача Бірюч О.В. приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, висловила позицію проти залишення позовної заяви без розгляду, звернула увагу суду, що адвокатом зібрані нові докази, які підтверджують, що позивач був ознайомлений із рішенням про заборону в`їзду в Україну від 09.04.2015 тільки у травні 2019 року, що підтверджується розпискою від 24.05.2019, а тому вважає, що позов поданий в межах встановленого процесуального строку звернення до суду.

Представник відповідача подане клопотання підтримав, просив суд залишити позовну заяву без розгляду, з підстав, викладених у заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та розглянувши питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.

За змістом частин першої, другої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову є оскарження рішення Державної міграційної служби України про заборону в`їзду в Україну від 09.04.2015.

Судом встановлено, що 24.05.2019 Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області звернулося до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк 6 місяців. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.05.2019 у справі № 263/7633/19 адміністративний позов позивача ГУ ДМС в Донецькій області задоволено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 263/7633/19 від 26.06.2019 апеляційну скаргу адвоката Молчанової Н.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду від 24.05.2019 - без змін.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду встановлено, що ОСОБА_1 на підставі закордонного паспорту громадянина Російської Федерації № намагався 24.04.2018 року в`їхати на територію України через КПП «Гоптівка», про що свідчать дані системи «Аркан», але йому було відмовлено у в`їзді через наявну заборону в`їзду в Україну.

Постанова Першого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 26.06.2019.

Суд не приймає до уваги аргументи представника позивача щодо ознайомлення із рішенням від 09.04.2015 саме у травні 2019 року, оскільки ОСОБА_1 знав про наявність рішення уповноваженого органу про заборону в`їзду в Україну ще з 24.04.2018 рок. Таким чином, саме з цього часу особа, якій відмовлено в перетинанні державного кордону України, повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів та протягом розумного строку вжити заходів для встановлення відомостей, на підставі якого конкретного рішення обмежується право на в`їзд в Україну, з метою його оскарження у межах встановленого строку.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон України №3773-VI), рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Представником позивача надано суду адвокатський запит від 17.10.2019, адресований Голові Служби безпеки України (а.с. 150), у відповідь на який надано копію постанови про заборону в`їзду в Україну № 2/5/4-39033 від 09.11.2016, що підтверджує існування двох рішень щодо заборони в`їзду в Україну громадянину РФ ОСОБА_1 .

Водночас, позивачем не наведено поважних причин, з яких він не звернувся протягом 2018 року до визначених статтею 13 Закону України № 3773 уповноважених органів, задля встановлення інформації, на підставі якого рішення йому заборонено в`їзд в Україну. Такі обставини розцінюються судом, як відсутність наміру оскаржити рішення уповноваженого органу, на підставі якого ОСОБА_3 заборонено в`їзд в Україну.

Судом також встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 640/12327/19 було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2015 про заборону йому в`їзду в Україну, а також відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначена ухвала переглядалась в апеляційному порядку та згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 залишена без змін.

Відповідно до частини 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач повинен був дізнатись про спірне рішення ще при спробі перетнути кордон 24 квітня 2018 року.

Разом з тим, позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва 04.12.2019, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що факт обізнаності позивача в існуванні оскаржуваного рішення Державної міграційної служби України від 09.04.2015 встановлено в судовому рішенні Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, а матеріалами справи не підтверджено поважності обставин пропущення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Державної міграційної служби України про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення у справі № 640/24021/19, - залишити без розгляду.

3. Ухвалу про залишення заяви без розгляду надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини третьої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.03.2020.

Суддя Т.П. Балась