Рішення № 87954347, 02.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4983/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою /з урахуванням уточненої позовної заяви/ до Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів /далі – відповідач/ про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/VIII/XVII/1 від 13 вересня 2019 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов`язання Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення /а.с. 50-61/.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/VIII/XVII/1 від 13 вересня 2019 року позивачу повторно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №440/4516/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року, встановлений факт його перебування в зоні антитерористичної операції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази /а.с.65-67/.

03 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 71-82/, в якому представник відповідача зазначив про відсутність підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, оскільки позивача наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11 вересня 2017 року №1205 відряджено до Головного управління Національної поліціїв Луганській області для проходження стажування, яке не передбачає безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції. Наказ ГУНП в Полтавській області від 11 вересня 2017 року №1205, яким позивача було відряджено до ГУНП в Луганській області для проходження стажування, ОСОБА_1 не оскаржувався.

11 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.178-182/, в якій позивачем зазначено, що факт його безпосередньої участі в антитерористичній операції встановлений рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №440/4516/18, а тому відповідач зобов`язаний прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №440/4516/18, що набрало законної сили 05 червня 2019 року, встановлено обставини, які в силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді цієї справи.

Так, ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1205 від 11 вересня 2017 року на виконання вимог голови Національної поліції України та начальника ДКЗ Національної поліції України направлено для проходження стажування до ГУНП в Луганській області з 14 вересня 2017 року по 14 січня 2018 року рядового поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області /а.с. 121/.

05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій /а.с. 117-120/.

Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/II8XVII/15 від 19 вересня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.

Приймаючи дане рішення комісія виходила із:

1. Пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2. Абзацу 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

3. Абзацу 2 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року №405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року №857/28987.

З вказаним рішенням ОСОБА_1 не погодився та оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №440/4516/18 /а.с. 15-24, 107-116/ позов ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 19 вересня 2018 року №6/II/ЧМШШ/15 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов`язано комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року /а.с.25-33, 104-106/ рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №440/4516/18 залишено без змін.

Відповідно до витягу з протоколу №6 засідання комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 13 вересня 2019 року /а.с. 102-103/ на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №440/4516/18, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року, комісією Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянуто питання надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та у зв`язку з відсутністю правових підстав, зокрема витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антирористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витягів з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення, вирішено відмовити у наданні статусу учасника бойових дій.

Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/VIII/XVII/1 від 13 вересня 2019 року /а.с. 36/ відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій на підставі:

1. Пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2. Абзацу 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

3. Абзацу 2 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року №405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за №857/28987.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року /далі – Закон № 3551-XII/ учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Абзацом другим пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 /далі - Порядок №413/, визначено, що статус учасника бойових дій надається, зокрема, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 2-1 Порядку №413 передбачено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що статус учасника бойових дій надається поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

За приписами пункту 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Пунктом 6 Порядку №413 встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

У пункті 8 Порядку №413 вказано, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Таким чином, особа, яка має право на отримання статусу учасника бойових дій, може самостійно звернутися до відповідної комісії із документами, необхідними для надання такого статусу.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку №413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається, зокрема комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія).

Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначає Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України №405 від 23 травня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за № 857/28987.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаного Положення основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з пунктом 4 розділу II Положення №405 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Відмовляючи позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, відповідач посилався на відсутність документів, які б свідчили про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до участі в антитерористичній операції.

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на ту обставину, що позивач не приймав участі в антитерористичній операції, а був направлений до Головного управління Національної поліції в Луганській області для проходження стажування, що підтверджується наказами Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1205 від 11 вересня 2017 року та Головного управління Національної поліції в Луганській області №157 від 14 вересня 2017 року, №3455 від 20 вересня 2017 року.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 72 цього Закону професійне навчання поліцейських складається із післядипломної освіти.

Відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 75 Закону України "Про Національну поліцію" післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається із, зокрема стажування. Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах. Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 24 грудня 2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 76/28206 /далі – Положення № 1625/, цим Положенням визначаються організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції /пункт 3 розділу І цього Положення/.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення № 1625 одним із видів післядипломної освіти є стажування, яке передбачає набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІХ Положення № 1625 стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Стажування проходять: працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Відповідно до пунктів 6-8, 10 та 12 розділу ІХ Положення № 1625 зміст стажування визначається індивідуальними планами, які розробляються органами, установами, підприємствами, в яких відбуватиметься стажування, за погодженням з його ініціатором.

Організація стажування покладається на керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, науково-дослідних установ, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління поліції, та НЗ НП, які зобов`язані: визначити строк, місце стажування, кількість стажистів та їх керівників; затвердити погоджений з ініціатором стажування індивідуальний план стажування, а після його проведення - звіт про виконання програми стажування (звіт про стажування долучається до особової справи працівника поліції); створити належні умови для стажування і здійснювати постійний контроль за його проходженням.

Керівник стажування зобов`язаний: провести інструктаж про порядок проходження стажування та з техніки безпеки, надати стажисту необхідні документи (індивідуальне завдання, методичні рекомендації тощо), ознайомити його з функціональними обов`язками; поінформувати стажиста про систему звітності, необхідність виконання кваліфікаційної роботи (практичного завдання) за відповідною посадою, ознайомити з основними нормативно-правовими актами, які регламентують роботу служби, органу, підрозділу; систематично надавати стажистові необхідну методичну і практичну допомогу у вивченні та відпрацюванні передбачених планом завдань; здійснювати постійний контроль за виконанням плану стажування; після закінчення строку стажування підготувати відгук-характеристику, який затверджується керівником, на якого покладено організацію стажування.

Особи, які проходять стажування, зобов`язані: своєчасно прибути до місця стажування; сумлінно та у відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи; брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування; вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування; після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування.

У разі невиконання стажистом індивідуального плану, недбалого ставлення до своїх обов`язків керівник стажування має право перервати стажування з повідомленням про це ініціатора стажування.

Однак, як слідує із матеріалів справи, згадані вище накази головних управлінь Національної поліції в Луганській та Полтавській областях не містять посилань на підставу направлення позивача для проходження стажування та суду не надавалися затверджений та погоджений індивідуальний план стажування ОСОБА_1 , звіт про стажування ОСОБА_1 , затверджений відгук-характеристика за результатами стажування ОСОБА_1 , а відтак суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , як працівник поліції, не проходив стажування відповідно до Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції та відрядження ОСОБА_1 не пов`язане з післядипломною освітою та не спрямоване на проходження стажування з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивача направлено до Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області /а.с. 121-139/.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" /а.с.140-141/ встановлено, що до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено, зокрема місто Рубіжне Луганської області, села Бараниківка та Зелеківка.

Відповідно до довідки Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2017 року №16152/м/36-17 /а.с. 138-139/ оперуповноважений ВКП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції Шафорост А.В.:

- згідно книги службових нарядів Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області був залучений на патрулювання з метою забезпечення охорони публічного порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, в межах проведення АТО на території м.Рубіжне Луганській області: 15 вересня 2017 року, 16 вересня 2017 року, 17 вересня 2017 року, 20 вересня 2017 року, 21 вересня 2017 року, 23 вересня 2017 року, 25 вересня 2017 року, 27 вересня 2017 року, 09 жовтня 2017 року, 12 жовтня 2017 року, 17 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, 02 листопада 2017 року, 05 листопада 2017 року, 12 листопада 2017 року, 25 листопада 2017 року, 01 грудня 2017 року, 05 грудня 2017 року, 06 грудня 2017 року, 07 грудня 2017 року, 08 грудня 2017 року, 09 грудня 2017 року, 11 грудня 2017 року, 12 грудня 2017 року;

- дорученням начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №84 від 22 вересня 2017 року у термін часу із 24:00 23 вересня 2017 року до 05:00 24 вересня 2017 року був залучений до відпрацювання міста з метою стабілізації криміногенної ситуації на території міста;

- наказом начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №166 від 28 вересня 2017 року був відряджений з 29 вересня 2017 року по 06 жовтня 2017 року з метою забезпечення охорони громадського порядку, боротьби з тероризмом, запобіганням, виявленням та припиненням злочинів, вчинених з терористичною метою, в межах проведення АТО на території Луганської області у зв`язку зі змінами розрахунку особового складу для несення служби на блокпосту БП-15-Л "Бараниківка" терміном на 8 діб;

- дорученням начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №109 від 16 листопада 2017 року у термін часу із 16:00 до 24:00 17 листопада 2017 року був залучений до несення служби на блокпосту "Томашевський міст" з метою забезпечення охорони громадського порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення злочинів вчинених з терористичною метою в межах проведення АТО на території Луганської області.

Так, згідно з наказом начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №166 від 28 вересня 2017 року /а.с. 128-129/ у зв`язку зі змінами розрахунку особового складу ОСОБА_2 . відряджено з 29 вересня 2017 року по 06 жовтня 2017 року для несення служби на блокпост БП-15-Л "Бараниківка" терміном на 8 діб з метою забезпечення охорони громадського порядку, боротьби з тероризмом, запобіганням, виявленням та припиненням злочинів, вчинених з терористичною метою, в межах проведення АТО на території Луганської області.

Відповідно до довідки Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №12901/111/36-17 від 10 жовтня 2017 року /а.с. 136/ ОСОБА_1 отримав зброю та спец засоби (АК-74, МП, броніжелет, шолом бойовий та набої до зброї) в Рубіжанському ВП ГУНП в Луганській області 29 вересня 2017 року о 08 годині 00 хвилин для заступу на блок-пост та здав 06 жовтня 2017 року о 08 годині 00 хвилин.

Згідно з дорученням начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №84 від 22 вересня 2017 року /а.с.132 -133/ у період часу із 24:00 23 вересня 2017 року до 05:00 24 вересня 2017 року ОСОБА_1 залучено до відпрацювання міста з метою стабілізації криміногенної ситуації на території міста у зоні АТО.

Відповідно до доручення начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №109 від 16 листопада 2017 року /а.с. 134-135/ на виконання вимог наказу ГУПН №4294 від 13 листопада 2017 року з метою ефективного виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, виявлення фактів незаконного перевезення (зберігання) зброї, боєприпасів, вибухових речовин, у тому числі і військовослужбовцями ЗС України, вивозу зброї та боєприпасів із зони проведення АТО, а також недопущення провокацій, терористичних проявів та інших деструктивних дій, організації та контролю за несенням служби на блокпостах, проведення заходів по виявленню та затриманню осіб, які негативно впливають на криміногенну обстановку в регіоні та мають відношення до терористичної діяльності, встановлення ймовірних об`їзних шляхів навколо блокпостів на території Луганської області в зоні відповідальності ОТУ "Луганськ" в межах проведення АТО на території Луганської області, у звя`зку із змінами розрахунку особового складу, який залучається до несення служби, ОСОБА_1 залучено до несення служби на службовому автомобілі на блокпост "Томашевський міст" у термін часу із 16:00 до 24:00 17 листопада 2017 року.

Згідно з довідкою Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №15712/11136/2017 від 04 грудня 2017 року /а.с. 137/ ОСОБА_1 отримав зброю та спец засоби (АК-74, МП, броніжелет, шолом бойовий та набої до зброї) в Рубіжанському ВП ГУНП в Луганській області 07 листопада 2017 року о 16 годині 00 хвилин для несення служби на блок-посту "Томашевський міст" Луганської області.

Зі змісту вказаних документів судом встановлено, що їх видано з метою ефективного виконання територіальним органом Національної поліції України завдань, визначених законами України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", "Про боротьбу з тероризмом", "Про Національну поліцію", а також з метою забезпечення охорони громадського порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, виявлення та затримання осіб, причетних до діяльності незаконних збройних формувань в межах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Наведене є підставою для висновку, що позивач, перебуваючи в зоні АТО у період з 14 вересня 2017 року по 14 січня 2018 року, залучався до виконання завдань із забезпечення публічної безпеки та порядку та забезпечував проведення антитерористичної операції на території Луганської області, а відтак має право на отримання статусу учасника бойових дій на підставі поданих Комісії документів.

Таким чином, рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/VIII/XVII/1 від 13 вересня 2019 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Беручи до уваги те, що позивачу вже двічі відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій з одних і тих же підстав, суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за можливе задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов`язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 серпня 2018 року про надання статусу учасника бойових дій та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи /частина перша статті 132 КАС України/.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу /частина третя цієї статті/.

За подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 5928,81 грн, з яких витрати зі сплати судового збору складають 768,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 5160,41 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору №0.0.1552461367.1 від 14 грудня 2019 року /а.с. 43/; договором про надання професійної правничої допомоги № 040 від 12 грудня 2019 року /а.с. 37-39/; розрахунком суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги № 040 від 12 грудня 2019 року /а.с. 40/, квитанцією №040/19 від 12 грудня 2018 року /а.с. 41/; актом виконаних робіт від 14 грудня 2019 року /а.с. 42/.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідачем відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України не заявлялось, а тому витрати позивача на оплату правничої допомоги у сумі 5160,41 грн підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40108578) в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/VIII/XVII/1 від 13 вересня 2019 року.

Зобов`язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 серпня 2018 року про надання статусу учасника бойових дій та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40108578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у загальній сумі 5928,81 грн (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят одна копійка), в.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5160,41грн (п`ять тисяч сто шістдесят гривень сорок одна копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк