Ухвала суду № 87954207, 02.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1295/20

У Х В А Л А

02 березня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними дій щодо закінчення виконавчого провадження, скасування постанови від 03.06.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 лютого 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження №49868375;

- скасувати Постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження №49868375;

- встановити датою остаточного розрахунку Держави щодо перерахунку та сплати пенсії, згідно з рішенням національного суду від 17.12.2012 року по справі №2а/1570/8165/2011, відповідно до мирової угоди згідно з рішенням Європейського суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року - 27.12.2019 року;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №49868375; звернутись з Вимогою до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України Кабінету Міністрів України щодо розрахування та сплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі пені за період з моменту спливу тримісячного строку - 20.04.2016 року і до моменту остаточного розрахунку - 27.12.2019 року - у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти, а саме: за період з 20.04.2016 року по 06.05.2017 рік із суми 152 953, 46 грн., за період з 07.05.2017 року по 27.12.2019 рік із суми 72 277,46 грн., відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення платежів, пов`язаних з виконанням закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справи проти України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №408 від 07.03.2007 року.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.6, 7, 8 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу – питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч.7, 8 ст.80 КАС особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи витребувати з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №49868375 з примусового виконання рішення Європейського Суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Витребувати з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №49868375 з примусового виконання рішення Європейського Суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року.

Зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати належним чином оформлені та витребувані матеріали виконавчого провадження №49868375 у строк до 06 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

Попередити начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу за неподання доказів, необхідних для вирішення справи, або тимчасове вилучення вказаних доказів для дослідження судом, згідно ст.ст.147,149 КАС України.

Роз`яснити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що справа №420/1295/20 розглядається в 10 денний строк за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

У разі своєчасного виконання обов`язків щодо подання витребуваних судом доказів не шляхом здачі таких доказів до канцелярії суду, а шляхом відправки їх до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, необхідно про надіслання відповідних доказів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електронну адресу, факс, за допомогою телефонограми.

Згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов