Рішення № 87953736, 02.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м.Київ № 320/4575/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним дій та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:

визнати відмову у перерахунку та виплаті пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати з розбиттям по місяцях протиправною;

зобов"язати здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 за 1993 - 1994 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до пенсійного органу із вимогою провести перерахунок та виплату пенсії за період з 1993 по 1994 роки на підставі того, що в даний період був суб`єктом підприємницької діяльності із посередництва і займався продажем меду, отримував за таку діяльність дохід, з якого сплачував страхові внески, однак, відповідач протиправно відмовив йому у здійсненні перерахунку та виплати вказаної пенсії, у зв`язку з відсутністю на це законних підстав.

25.10.2019 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти заявлених поз нових вимог заперечив і просив у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві.

Також відповідач додатково зазначив, про пропуск позивачем строку на звернення до адміністративного суду.

06.11.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якому вважає доводи, наведені у відзиві необґрунтованим і безпідставними, а тому просив суду позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 – громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом № 2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 28.12.1999; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що позивач є особою, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вкладка № НОМЕР_3 , що підтверджується посвідченням від 07.05.2014 серії НОМЕР_4 (категорія 1).

Відповідно до посвідчення від 27.03.2001 серії ААА № 849689 позивачу призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем з 01.10.2017 позивач був переведений на отримання пенсії за віком. Розмір вказаної пенсії на момент звернення до суду становить 2 726,36 грн.

Також згідно до довідки Архівного відділу Білоцерківської міської ради Київської області від 15.03.2018 № Я-43/06-03 позивач був зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності у сфері надання посередницьких послуг на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 22.09.1992 № 335.

Згідно із довідкою Державної податкової інспекції у місті Білій Церкві Київської області від 20.01.2004 № 708/17-02 на підставі поданих позивачем декларацій його дохід становив за І квартал 1993 року – 455,43 грн.; за ІІ квартал 1993 року – 110,24 грн.; за ІІІ квартал 1993 року – 8,5 грн.; за І квартал 1994 року – 30,7 грн.

Позивач неодноразово звертався до пенсійного органу, зокрема 16.05.2018, 16.07.2018, 07.06.2019 із заяви про перерахунок пенсії за віком за 1993-1994 роки.

Відповідач листами від 30.05.2018 № 465/Я-01, 30.01.2018 № 611/Я-01 відмовив у перерахунку пенсію позивачу, у зв`язку з відсутністю на це законних підстав, а також доказів здійснення останнім підприємницької діяльності підтвердженої первинним документами.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2004, з набуттям чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі за текстом - Закон №1058) поняття «трудовий стаж» замінено поняттям «страховий стаж», який став одним із основних факторів, що впливає на розмір майбутньої пенсії.

Відповідно до положень вказаного Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і за який сплачено страхові внески. Обчислюється страховий стаж територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше (ст. 24 ).

Статтею 40 Закону № 1058 визначено, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починається з 1 липня 2000 року становитиме менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір),- у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включаються до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Отже, для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою, на які відповідно до законодавства нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 1 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 (далі – Прядок), визначено, що дія цього порядку поширюється на осіб, що до 01.07.1998 отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, а саме: тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виходячи з аналізу п. 1 Порядку № 306, обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, можливо лише за умови, якщо з заробітної плати (доходів) сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, судом на підставі - довідки Архівного відділу Білоцерківської міської ради Київської області від 15.03.2018 № Я-43/06-03 та довідки Державної податкової інспекції у місті Білій Церкві Київської області від 20.01.2004 № 708/17-02 на підставі поданих позивачем декларацій його дохід становив за І квартал 1993 року – 455,43 грн.; за ІІ квартал 1993 року – 110,24 грн.; за ІІІ квартал 1993 року – 8,5 грн.; за І квартал 1994 року – 30,7 грн., встановлено, що позивач дійсно займався підприємницькою діяльністю і отримував за таку діяльність прибуток.

Однак позивачем не надано доказів про сплату останнім страхових внесків по державному соціальному страхуванню.

Пунктом 1 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, що діяло на час одержання доходу позивачем під час роботи протягом 1989-1990 років у БМТО «Квант», передбачено, що у відповідності до Закону про державні пенсії, пенсії за цим Положенням призначаються і виплачуються :

а) робітникам, службовцям та іншим громадянам, на яких поширюється державне соціальне страхування;

б) військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби;

в) учням вищих, середніх навчальних закладів, училищ, шкіл і курсів з підготовки кадрів, аспірантам і клінічним ординаторам;

г) іншим громадянам, якщо вони стали інвалідами у зв`язку з виконанням державних або суспільних обов`язків або у зв`язку з виконанням громадянського обов`язку громадянина СРСР по врятуванню людського життя, охороні соціалістичної власності, а також по охороні соціалістичного правопорядку;

д) членам сімей громадян, вказаних у цьому пункті, і пенсіонерів з числа цих громадян - у випадку втрати годувальника.

Правила, які цим Положенням встановлені для робітників, службовців та їх сімей, відповідно відносяться також (якщо не обумовлено інше) :

а) до інших громадян, на яких поширюється державне соціальне страхування, та до їх сімей;

б) до учнів (п.п. "в" п. 1), аспірантів та клінічних ординаторів, що працювали в якості робітників або службовців до вступу до навчального закладу, до аспірантури або ординатури, до докторантів, а також до їх сімей;

в) до колишніх членів артелей промислової кооперації та до їх сімей.

З вищевикладеного вбачається, що особи, які працювали за цивільно-правовими договорами, зокрема, за договором підряду, не включені до переліку осіб, які підлягають соціальному страхуванню.

Крім того, суд відмічає, що у відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Однак позивачем не було надано первинних документів щодо виплати йому доходу за період 1993-1994 років з зазначенням про сплату страхових внесків на державне соціальне страхування.

Суд, не заперечуючи тієї обставини, що у довідці Державної податкової інспекції у місті Білій Церкві Київської області від 20.01.2004 № 708/17-02 зазначені достовірні суми доходу, яку отримував позивач під час здійснення підприємницької діяльності, однак сплата страхових внесків не підтверджена, ані первинними документами, ані будь якими іншими доказами за результатами такої підприємницької діяльності.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України суд –

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.