Рішення № 87953143, 21.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12159/19

категорія 111030400

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Мазур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

9 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2019 року №00119755413.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання. На адресу позивача податкове повідомлення-рішення не надходило, а надійшла податкова вимога про сплату боргу, а відтак на думку позивача податкове зобов`язання не є узгодженим. Крім того, позивач зазначив, що якщо вважати, що податкова вимога від 11 березня 2019 року №3693-54 є податкове повідомлення-рішення, то датою його отримання є 28 березня 2019 року. 26 квітня 2019 року між Головним управлінням ДПС у Житомирській області та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №38 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) предметом якого стало розстрочення податкового боргу на загальну суму 507321,36 грн. З урахуванням положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України період між 28 березня 2019 року та 26 квітня 2019 року становив 29 днів. Відтак, Головне управління ДПС у Житомирській області у податковому повідомленні - рішенні від 27 листопада 2019 року №00119755413 неправомірно застосувало до ФОП ОСОБА_1 санкцію про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% від суми узгодженого податкового зобов`язання, оскільки період не становив понад 30 календарних днів включно. Крім того, позивачем зазначено в обґрунтування позовних вимог, що відповідно до пункту 116.2 статті 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. Податкова вимога від 11 березня 2019 року №3693-54, податкове повідомлення - рішення від 22 травня 2019 року №0011491304 та податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2019 року №00119755 визначає однакове правопорушення, а саме: порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). За вказане порушення, податкова вимога від 11 березня 2019 року №3693-54, податкове повідомлення - рішення від 22 травня 2019 року №0011491304 та податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2019 року №00119755413 містять однакову фінансову санкцію 86613,25 гривень. Предметом договору від 26 квітня 2019 року №38 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) стало розстрочення податкового боргу на загальну суму 507321,36 грн до складу якого увійшла штрафна (фінансова) санкція (штраф) у сумі 86613,25 грн. Умови зазначеного вище договору ФОП ОСОБА_1 виконав в повному обсязі та достроково відтак повторного правопорушення не вчиняв. Отже, за змістом податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2019 року №00119755413 на думку ФОП ОСОБА_1 , до нього двічі застосовується штрафна (фінансова) санкція (штраф) за одне і те ж порушення, що протирічить приписам частини 1 статті 61 Конституції України, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31 січня 2020 року на 14:00.

28 січня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.61-62). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач помилково вважає, що до нього застосовано штрафну санкцію за одне і те ж правопорушення, оскільки характер таких порушень є різний.

Відповідно до довідки у справі судове засідання, призначене на 31 січня 2020 року на 14:00 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Гуріна Д.М. на амбулаторному лікуванні у період з 31 січня 2020 року до 4 лютого 2020 року. Наступне судове засідання призначене на 21 лютого 2020 року на 15:00 (а.с.77).

У підготовчому засіданні ухвалою від 21 лютого 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, суд закрив підготовче засідання та продовжив розгляд справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 21 лютого 2020 року (а.с.84).

У судовому засіданні 21 лютого 2020 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві.

У судовому засіданні 21 лютого 2020 року представник відповідача проти заявлених вимог заперечував повністю та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 4 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку ФОП ОСОБА_1 , було отримано податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2019 року №00119755413 за яким Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі статті 126 Податкового кодексу України зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у сумі 86613,25 грн, а саме у розмірі 20% суми зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) за порушення строку його сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи, що ним застосовано штрафну санкцію повторно за одне і те ж правопорушення. Крім того, позивач вказує, що ним достроково було вчинено погашення податкової заборгованості, а на решту боргу у вигляді штрафних санкцій та пені укладено договір розстрочки сплати, протиправність податкового повідомлення-рішення і стала підставою для звернення позивача із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходив з наступного.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами Податкового кодексу України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до вимог чинного законодавства, була проведена камеральна перевірка дотримання вимог, встановлених законодавством України щодо своєчасності сплати суми податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми “Р” від 22 травня 2018 року №0011491304 (а.с.30).

Перевіркою встановлено порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України відповідно до яких, платник податків у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00119755413 від 27 листопада 2019 року яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню “Р” від 22 травня 2018 року №0011491304 у розмірі 433066,25 грн, яке вважається узгодженим по терміну нарахування 11 березня 2019 року допущена в межах 46 календарних днів.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне невиконання виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року - без змін у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2018 року №0011491304.

Висновками судів підтверджено правомірність донарахування податкових зобов`язань за період з 11 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року з податку на додану вартість на загальну суму 346453,00 грн та їх несплати до відповідного бюджету, а також застосування до позивача штрафу у розмірі 86613,25 грн, тобто 25% суми визначеного податкового зобов`язання.

Разом з тим, згідно з статтею 325 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати його прийняття. Та відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим до виконання для учасників справи.

Отже, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 22 травня 2018 року №0011491304 узгоджене 17 січня 2019 року та мало бути сплачене протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження, тобто до 27 січня 2019 року.

Позивачем дане рішення самостійно не виконано і по даному зобов`язанню утворився податковий борг, на підставі якого ГУ ДФС у Житомирській області винесено вимогу №3693-54 від 11 березня 2019 року на загальну суму 507321,36 грн (а.с.27).

26 квітня 2019 року між позивачем та ГУ ДФС у Житомирській області укладено договір про розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) №38 (а.с.29).

Таким чином з 27 січня 2019 року (дата закінчення терміну добровільної сплати узгодженої суми грошових зобов`язань – дата виникнення податкового боргу) до 26 квітня 2019 року податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 22 травня 2018 року №0011491304 не сплачувався.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Податкового кодексу України).

Так, ФОП ОСОБА_1 згідно з платіжними дорученнями №157 від 27 травня 2019 року, №174 від 25 червня 2019 року, №187 від 25 липня 2019 року, №198 від 22 серпня 2019 року, №199 від 22 серпня 2019 року здійснено повне погашення грошового зобов`язання по даному договору (а.с.45-48, 53).

Проте, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач стверджує, що штрафну санкцію ним уже сплачено згідно договору про розстрочку, однак з даним твердженням позивача погодитись не можна, оскільки штрафна санкція за податковим повідомленням-рішенням форми “Р” від 22 травня 2018 року №0011491304 застосована за донарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

А оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2019 року №00119755413 про застосування штрафної санкції винесено на підставі статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань із затримкою на 46 календарних днів сплати.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При розрахунку строку несвоєчасної сплати податковим органом як початкову взято дату винесення вимоги №3693-54 про сплату боргу (11 березня 2019 року) та як кінцеву - дату укладення договору про розстрочення сплати податкового боргу №38 (26 квітня 2019 року) між якими минуло 46 календарних днів за які сплата податкового боргу не проводилась.

Штраф нараховується платнику податків при сплаті податкового боргу на сплачену суму і враховуючи період фактичного існування податкового боргу, тобто з дня виникнення цього боргу і до дня укладення договору про розстрочення. При цьому на розстрочений податковий борг за період дії розстрочки пеня і штраф не нараховуються (за цей період платник сплачує лише проценти за користування податковим кредитом згідно договору).

Отже, ГУ ДПС у Житомирській області правомірно застосувало штрафну санкцію за затримку в розрахунках з бюджетом і прийняло податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2019 року №00119755413 на суму 86613,25 грн. відносно ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю. Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 02 березня 2020 року.

Суддя Д.М. Гурін