Ухвала суду № 87953141, 25.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12112/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Арапов О.О.,

представник відповідача Зотов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов`язання внести зміни до наказу від 17.03.2017року № 50 о\с в частині зарахування до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції та здійснити з цих підстав перерахунок його грошового забезпечення за період з березня 2017року по вересень 2019року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2019року позовну заяву було залишено без руху для долучення до позову заяви про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2019року після усунення недоліків відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Рішення про поновлення строку звернення до суду не ухвалювалося.

17.01.2020року в ході підготовчого засідання в даній справі Позивачем подано заяву про зміну предмету спору, а саме про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невнесення змін до наказу від 17.03.2017року № 50 о\с в частині зарахування до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції, зобов`язання здійснити з цих підстав перерахунок його грошового забезпечення за період з березня 2017року по вересень 2019року та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для подання до відповідного органу Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 21.01.2020року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.

14.01.2020року до початку розгляду справи по суті до суду надійшло клопотання представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області про залишення позову без розгляду по причині пропуску Позивачем строків звернення з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні Позивач та представник Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що Позивач відповідно до оскаржуваного наказу з 10.03.2017року був прийнятий на службу до органів Національної поліції, з якої був звільнений з 30.09.2019року. Після звільнення зі служби та у зв`язку з отриманими роз`ясненнями адвоката Позивачу стало відомо, що до стажу його служби в органах поліції не було зараховано стаж служби в органах податкової міліції. З цих підстав Позивач 07.11.2019року з письмовою заявою звернувся до Позивача про внесення відповідних змін до оскаржуваного наказу щодо зарахування такого стажу служби.

Відповідач листом від 21.11.2019року, на думку Позивача та його представника, протиправно відмовив у внесенні таких змін до оскаржуваного наказу.

Представник Відповідача, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що оскаржуваний наказ від 17.03.2017року № 50 о\с в частині зарахування до стажу служби Позивача в поліції стаж служби в органах податкової міліції в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства.

Більш того, на думку представника Відповідача, Позивачем пропущено встановлені строки для звернення із вказаним адміністративним позовом, так як про оскаржуваний наказ в частині щодо визначення загального стажу служби Позивачу повинно бути відомо ще під час служби. Про конкретний визначений стаж служби Позивачу достовірно було відомо ще 02.10.2019року із відомостей грошового атестату, а з позовом до суду Позивач звернувся в термін, що перевищує строки звернення з даним позовом.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду по причині пропуску Позивачем строку звернення до адміністративного суду з огляду на таке.

Відповідно до позовних вимог Позивача, що вказані в позові від 05.12.2019року, та позовних вимог, що вказані в заяві про зміну предмету позову від 17.01.2020року, спірні відносини між сторонами по даній справі зведені виключно до правомірності визначення Відповідачем в наказі від 17.03.2017року № 50 о\с в загального стажу служби Позивача в органах Національної поліції та наявності чи відсутності підстав для зарахування до такого стажу період служби Позивача в органах податкової міліції (14років 07місяців 22дні).

Зміна Позивачем предмету спору зведена до зміни стилістичного викладення своїх позовних вимог, так як за своєю суттю зведена до зобов`язання Відповідача внести ті ж самі зміни до того ж самого оскаржуваного наказу від 17.03.2017року № 50 о\с в частині визначення його загального стажу служби в органах поліції на час прийняття його на таку службу з метою включення до стажу його служби той самий період служби в органах податкової міліції.

Суд зазначає, що відповідно до правових норм статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, спірні відносини між сторонами по даній справі зумовлені виключно прийняттям Позивача на публічну службу (службу в органах поліції) в частині визначення його загального стажу служби в органах поліції на час прийняття його на таку службу, що мали місце в день прийняття оскаржуваного наказу від 17.03.2017року № 50 о\с.

Безспірно, відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 цієї ж статті).

За змістом статті 122 КАС України такий строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, відлік строку звернення до адміністративного суду законодавцем визначено з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в позові, неврахування до стажу служби в органах поліції періоду служби в органах податкової міліції призвели до значного зменшення розміру грошового забезпечення Позивача, а саме її складової - надбавки за вислугу років.

Безспірно, відповідно до вимог ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Розміри надбавки за стаж служби в поліції визначено в додатку 11 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (надалі - постанова N 988).

Так, відповідно до оскаржуваного наказу Відповідача строк служби Позивача в органах поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, складав 10 років 09 місяців 15 днів, що відповідно до постанови N 988 надав Позивачу право на надбавку в розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

З урахуванням доводів Позивача щодо врахування до такого стажу періоду його служби в органах податкової міліції (14років 07місяців 22дні), строк служби Позивача в органах поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, умовно сумарно перевищував би 25 років, що відповідно до постанови N 988 надавало б Позивачу право на надбавку в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Тобто, така надбавка до розміру грошового забезпечення Позивача була б у два рази більшою.

Зазначене дає підстави суду критично оцінити доводи Позивача про те, що Позивач, перебуваючи на посаді начальника Олевського відділення поліції Коростенського віділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, щомісячно отримуючи грошове забезпечення в значно меншому розмірі не міг не знати про таке порушення його прав.

Одночасно суд враховує доводи представника Відповідача, що згідно наказу Відповідача від 01.03.2019року №31о/с Позивачу, окрім іншого, строк служби в органах поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, був визначений в розмірі 12 років 09 місяців 06 днів, тобто був збільшений з плином часу, але що також підтверджує, що Позивачу не був врахований стаж його служби в органах податкової міліції (а.с.103-104).

Зазначений наказ оголошувався особовому складу ГУНП в Житомирській області, в тому числі Позивачу (а.с.98).

Більш того, згідно грошового атестату Позивача стаж його служби в органах поліції станом на 30.09.2019року визначено в розмірі 13 років 04 місяців 04 днів, що також підтверджує неврахування стажу служби Позивача в органах податкової міліції.

Із вказаним грошовим атестатом Позивач був ознайомлений ще 02.10.2019року (а.с.146-148).

Таким чином, Позивач протягом періоду служби в органах поліції ( 2017-2019роки) при щомісячному отриманні грошового забезпечення повинен був дізнатися про порушення своїх прав щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі йому грошового забезпечення, зумовленого неврахуванням стажу його служби в органах податкової міліції.

В розумінні вимог ст.122 КАС України 01.03.2019року та 02.10.2019року є днями, коли Позивачу достовірно було відомо про наявність порушення зазначених прав.

З даним позовом Позивач звернувся лише 05.12.2019року (а.с.5-24).

За змістом положень статі 123 та п.8 ч.1 статті 249 КАС України пропущення строків звернення до адміністративного суду є самостійною підставою для залишення позову без розгляду якщо Позивач не заявить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

В своїй заяві від 13.12.2019року про поновлення строку звернення до суду з даним позовом Позивач зазначає, що порушення своїх прав, зазначених в позові, йому стало відомо після отримання 07.11.2019року роз`яснень від адвоката та листа від 21.11.2019року від Відповідача.

До свого позову Позивачем долучено власний розрахунок сум недоотриманого пенсійного забезпечення (а.с,67).

Суд вважає, що Позивачу було достовірно та своєчасно було відомо про неврахуванням до стажу його служби в органах поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, стажу його служби в органах податкової міліції.

Одночасно Позивачу було достовірно відомо, що його стаж служби в органах податкової міліції підлягає врахуванню лише до загального стажу, що дає право на пенсійні виплати.

Суд визнає, що Позивач можливо помилявся щодо впливу не нарахованих та невиплачених в повному обсязі сум грошового забезпечення за спірний період на розмір його пенсійних виплат. Саме отримання певних фахових консультацій в цій частині стало підставою для звернення з позовом.

Разом з тим, таке помилкове сприйняття положень тих чи інших законодавчих актів не може вважатися поважною причиною, що перешкоджало Позивачеві в установлений законом місячний строк звернутися з даним позовом, так як у Позивача протягом 2017-2019років було достатньо часу для того, щоб визначилась, чи буде він звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, враховуючи те, що Позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких обґрунтованих обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом Позивачем у своїх заяві, поясненнях та запереченнях на клопотання не надано, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення чи відшкодування судових витрат в даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

повний текст ухвали складено 02.03.2020року