Ухвала суду № 87951654, 21.02.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

21.02.2020 Суддя Попова В. О.

Справа № 644/9065/19

Провадження № 2/644/431/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Попової В.О.,

за участю секретаря – Дашкової К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Універсал Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріально округу Падалки Романа Олеговича, вчинений 20.09.2013, реєстраційний номер 6273, яким пропоновано звернути стягнення на майновий комплекс, що складається з будівель : прохідна (літ. «А») - площа 33,1 кв. м; виробниче приміщення по виробництву взуття (літ. «В») - площа 1116,2 кв. м; котельня (літ. «Г»_ - площа 104,4 кв. м; водонапірна башта (літ. «Д») - площа 25,2 кв. м; погріб (літ. «Л») - площа 609,8 кв м; склад (літ «Ж») - площа 530,9 кв. м; склад (літ. «Е») - площа 757,7 кв. м; виробничий корпус (літ. «Н») - площа 1050,7 кв. м; виробничий корпус (літ. «О») - площа 1626,8 кв. м; приміщення виробничого цеху (літ «П») - площа 713,8 кв. м; склад (літ. «Б») - площа 1 074 кв. м; майстерня (літ. «З») - площа 41,5 кв, м; вісова (літ. «К») - площа 5,8 кв. м; будівля насосної (літ. «Р») - площа 9,9 кв. м, склад (літ «С») - площа 74,7 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовчому судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги залишає в первісній редакції, підстав для вступу у справу інших осіб не вбачає; вважав за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 зазначила, що обґрунтування заперечень щодо доводів позову викладено у відзиві на позов; вважала за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача АТ «Універсал Банк» в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідач приватний нотаріус Падалка Р.О. не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно.

Представник відповідача АТ «Універсал Банк» Казаєва О.О., 19.12.2019 подала через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

08.01.2020 через канцелярію суду надійшла від позивача ОСОБА_1 відповідь на відзив із запереченнями проти доводів відповідача викладених у відзиві щодо позовних вимог.

28.01.2020 через канцелярію суду від представника відповідача АТ «Універсал Банк» Казаєвої О.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 .

Крім того, від представника відповідача АТ «Універсал Банк» Казаєвої О.О. через канцелярію суду надійшла заява (вх. 46567/19 від 20.12.2019р.) про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/1775/19 з урахуванням вимог ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, якою визначено порядок передачі даної категорії справ безпосередньо до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Доводи заяви мотивовані тим, що 09 липня 2019 року ухвалою господарського суду Харківської області відкрито провадження у справі № 922/1775/19 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 , тому цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а справа передається для подальшого розгляду до господарського суду для розгляду по суті в межах справи про неплатоспроможність боржника.

Вислухавши думку учасників справи щодо заяви про передачу справи до господарського суду, оцінивши наведені в заяві представника відповідача АТ «Універсал Банк» Казаєвої О.О. підстави для передачі справи до господарського суду, суд приходить до наступного.

За змістом статті 19 ЦПК України, під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 19 цього Кодексу визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Системний аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в порядку господарського судочинства розглядаються справи у спорах з майновими вимогами до боржника стосовно якого відсутнє відкрите провадження у справі про банкрутство.

Як з`ясовано судом, 09 грудня 2019 року Господарським судом Харківської області у справі № 922/1775/19 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство ФОП - ОСОБА_3 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність 21.10.2019р. у зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2597-УІІІ в редакції від 21.10.2019р.) (ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч.1 ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Підсудність визначає коло справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду в межах його територіальної юрисдикції.

Підвідомчість розмежовує компетенцію судів відповідної юрисдикції на розгляд цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ.

Виходячи з наведеного, керуючись нормами чинного цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для передачі справи до господарського суду Харківської області , оскільки представник відповідача АТ «Універсал Банк» просить передати цивільну справу на розгляд до господарського суду, тобто передати справу до іншого суду не за територіальною юрисдикцією (підсудністю), а за підвідомчістю, що не передбачено положеннями ст. 31 ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб та інших клопотань до суду не надійшло.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Під час підготовчого засідання по справі за вищезазначеним позовом судом були виконані всі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, а саме вивчені письмові матеріали справи, з`ясовані фактичні обставини справи, що підлягають з`ясуванню під час судового розгляду.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Під час підготовчого засідання по справі за вищезазначеним позовом судом були виконані всі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, а саме вивчені письмові матеріали справи, з`ясовані фактичні обставини справи, що підлягають з`ясуванню під час судового розгляду.

Обставини, що перешкоджали б призначенню справи до розгляду по суті, судом не встановлено.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, які з`явилися в судове засідання, суд вважає, що підготовче провадження підлягає закриттю, а справа - призначенню до судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 19, 189,196-198,200 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволені заяви представника відповідача АТ «Універсал Банк» Казаєвої О.О. про передачу цивільної справи №644/9065/19 на розгляд господарського суду Харківської області.

Закрити підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Універсал Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2020 року на 15-00 годину в залі судових засідань №2 приміщення Орджонікідзевського районного суд міста Харкова за адресою: місто Харків, пр. Архітектора Альошина, буд. 7.

Справу розглядати суддею одноособово.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud2029.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 21.02.2020 року. Повний текст ухвали складено 26.02.2020 року.

Суддя: В.О. Попова