Вирок № 87941783, 28.02.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/542/19

Провадження № 1-кп/945/150/20

ВИРОК

Іменем України

28 лютого 2020 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря судового засідання Петриченко В.С.

прокурора Капраля М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Абакумова С.М.,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальні провадження за № 12019150260000002 від 01.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ревда Свердловської області, росіянина, громадянина Російської Федерації, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 07.03.2008 року Апеляційним судом Миколаївської області за п. 2,4,9,10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153, ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі; ухвалою ВС від 29.05.2008 року вирок апеляційного суду змінено, виключено з вироку п.9 ч.2 ст.115 КК України та пом`якшено покарання ОСОБА_1 за п.2,4,10 ч.2 ст.115 КК України до 14 років позбавлення волі;

- 21.10.2010 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 14 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 16.10.2018 року на підставі ухвали Полтавського районного суду від 05.10.2018 року умовно-достроково на 2 роки 2 місяці 13 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.152 КК України (в редакції від 01.06.2010 року),

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 , який раніше вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.153 КК України та маючи не зняту і не погашену в встановленому законом порядку судимість, діючи умисно, з метою задоволення статевої пристрасті 01.01.2019 року о 07 годині 00 хвилин, знаходячись в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, із застосуванням фізичного насилля до ОСОБА_2 , яку він помітив в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, скориставшись самотністю потерпілої, відсутністю перехожих, підійшов до ОСОБА_2 з заду, наніс їй один удар скляною пляшкою по голові та потягнув до лісосмуги, розташованої у 1,5 км від смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області у напрямку с.Трихати Миколаївського району Миколаївської області, де використовуючи свою фізичну перевагу, долаючи волю потерпілої чинити опір, шляхом нанесення потерпілій ударів рукою в область обличчя, повалив її на поверхню землі, стягнув одяг, який знаходився на потерпілій, та проти волі ОСОБА_2 , здійснив насильницький статевий акт у природній формі, спричинивши останній тілесні пошкодження у вигляді припухлості м`яких тканин лівої щоки, гематоми обличчя, струсу головного мозку та розриву піхви. Дані тілесні пошкодження утворилися від не менш ніж трьох ударних дій тупих предметів, ушкодження у вигляді розриву піхви могли утворитися при механічній дії чоловічого статевого органу в стані ерекції або якого-небудь твердого предмету. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться: припухлість м`яких тканин, гематоми обличчя до категорії легких тілесних пошкоджень; струс головного мозку до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; розрив піхви до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився давати покази, але в судових дебатах зазначив, що дійсно завдав потерпілої ОСОБА_2 тілесні ушкодження, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.152 КК України не визнав, оскільки він цього не робив.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність у вчиненні інкримінованого йому у вину діянні повністю підтверджується доказами, що містяться в обвинувальному акті та в матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, зокрема:

Показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в смт. Ольшанське та працює ПАТ "Укрзалізниця" регіональна філія Одеської залізниці черговою по станції, 1 січня 2019 року зранку йшла на роботу, через деякий час помітивши, що позаду неї йде чоловік, вона трохи швидше почала йти, але коли вдруге обернулась він був вже біля неї, взявши її під руку почав говорити, щоб вона пішла з ним та надала йому послугу інтимного характеру, але вона пояснила, що йде на роботу та взагалі з ним розмовляти не буде. Чоловік почав тягнути її силою, в цей час вона дістала телефон та хотіла зателефонувати, але він забрав у неї телефон та продовжив тягнути її через поле від дороги в ліву сторону. Після того як він вихопив в ней телефон він його відкинув, а вона впала на землю, він вдарив її рукою по голові, вона забрала телефон який лежав на землі та поклала його до своєї кишені, в цей час чоловік навалився на неї та почав стягувати штани, після того як вона повернула голову, побачила бутилку, обличчя не бачила оскількі він сидів на неї, чоловік взяв бутилку і вдарів її по обличчю, після цього вона відчула різку біль нижче пояса, та почала кричати про допомогу, але чоловік схопивши її за шию почав душити, потім він почав тягнути її в сторону села по полю в напрямку до посадки, коли він це робив, то розповідав, що сидів у в`язниці, за те що зґвалтував малолітнього хлопчика. Ґвалтував він її періодично, потім сидів біля неї та розповідав про своє життя. Вона пообіцяла, що нікому про це не розповість та не буде писати заяву до поліції і таким чином він залишив її живою. Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що всі ці події відбувалися близько 7 години ранку 1 січня 2019 року. Додому вона дійшла в 9 год.20 хв. ранку 1 січня 2019 року та зайшовши додому впала на підлогу від болю, в цей час до неї вийшов її син якому вона розповіла, що на неї напали та згвалтували після чого син викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вранці 1 січня 2019 року його мати ОСОБА_2 пішла на роботу, він обіцяв її провести, але поки чекав, коли вона збереться він заснув, тому його мати пішла на роботу сама. Він прокинувся близько 10 години ранку 1 січня 2019 року, від того, що почув, що його мати впала на підлогу, підбігши до неї підняв її та посадив на диван, вона знаходилась в шоковому стані та пояснила що на неї напали та згвалтували, він викликав швидку допомогу та поліцію.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її сином, в ніч з 31 грудня 2018 року на 1 січня 2019 року вони разом зустрічали Новий Рік, трохи поговоривши з сином вона пішла до себе в кімнату дивитися телевізор, це було приблизно в 00год.30 хв. 1 січня 2019 року. Потім донька з сином пішли в центр села на ялинку, десь приблизно о 2 годині 1 січня 2019 року почувши, що вони повернулись додому, вона заснула. Зранку приблизно о 10 годині вона побачила, що речі сина були випрані, вона здивувалась, що син їх сам виправ, але не надала цьому великої уваги. ОСОБА_4 також зазначила, що як вдруге виходив її син на вулицю вона не помітила, але чула, як відкриваються двері, але подумала, що це чоловік пішов на роботу або син виходив курити на вулицю, вже потім вона помітила, що зникла бутилка коньяку, потім ввечері зателефонували працівники поліції та повідомили, що затримали її сина.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується доказами безпосередньо дослідженими в судовому засіданні:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.01.2019 року.

-витягом з ЄРДР № 12019150260000002 від 01.01.2019 року.

-протоколами огляду місця події та фототаблицями до них від 01.01.2019 року та 02.01.2019 року.

-планом схемою до огляду місця події від 01.01.2019 року.

-явкою з повинної ОСОБА_1 від 01.01.2019 року.

-протоколами отримання зразків для експертизи від 01.01.2019 року та 21.01.2019 року.

-протоколом огляду предмету від 02.01.2019 року.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.01.2019 року та ДВД диском з відеозаписом слідчого експеримента за участю ОСОБА_1

-протоколами огляду предметів від 05.03.2019 року, 25.03.2019 року та 27.03.2019 року.

-висновком експерта № 83 від 21.03.2019 року згідно якого 1,2. На недополках цигарок "1" та "2" (об`єкти №№1,2) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). 3.Генетичні ознаки клітин виявлених на недопалку цигарки "1" (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 . Йомовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_2 та об`єкті №1 складає 8,67 х 10-23. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1з 1,15х10-22 осіб. Походження генетичних ознак клітин виявлених на недопалку "1" від ОСОБА_1 виключається. Генетичні ознаки клітин виявлених на недопалку цигарки "2" (об`єкт №2) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 . Йомовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_2 та в об`єкті №2 складає 9,26 х 10-20. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,08х10-19 осіб. Походження генетичних ознак клітин виявлених на недопалку "2" від ОСОБА_2 виключається.

-висновком експерта № 73 від 20.03.2019 року згідно якого у мазку з піхви ОСОБА_2 (об`єкт №3) виявлено клітини з ядрами без домішки крові та сперми, встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток1) 2.Генетичні ознаки клітин без домішки крові та сперми виявлених у мазку з піхви (об`єкт №3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №2). Походження генетичних ознак клітин без домішки крові та сперми виявлених у мазку з піхви ОСОБА_2 від ОСОБА_1 виключається.

-висновком експерта №84 від 21.03.2019 року згідно якого питання 1,2 експертизи не вирішувалось у зв`язку з тим, що виходить за межі компетенції судового експерта з правом проведення судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 "Молекулярно-генетичні дослідження" 3,4. На наданій на дослідження пляшці (об`єкт №1) виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. На пляшці (об`єкт №2) виявлено поодинокі клітини з ядрами. Встановити генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами, виявлених на пляшці (об`єкт №2) не представляється за можливе у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом ( або відсутністю) ДНК в даному об`єкті. 5.Дане питання не вирішувалось у зв`зяку з зазначеним у п.п. 3,4.

-висновком експерта №62 від 24.01.2019 року згідно якого на поверхні наданої на експертизу пляшки, що вилучена в ході огляду місця події від 02.01.2019 року, а саме місцевості між смт.Ольшанське та с.Трихати, за фактом зґвалтування ОСОБА_2 , слідів папілярних узорів не виявлено. Відповісти на питання : "Якшо так, то чи придатні вони для ідентифікації особи?" не є можливим, оскільки на поверхні пляшки слідів папілярних узорів не виявлено. Відповісти на питання "Чи є на наданій на дослідження пляшці клітини з ядрами людини?" не є можливим, з причин вказаних у дослідницькій частині висновку експерта. Відповісти на питання "Якщо так, то чи можна встановити їх генетичні ознаки?" не є можливим з причин вказаних у дослідницькій частині висновку експерта. Відповісти на питання "Чи збігається вони з ДНК-профілем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 чи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки крові яких раніше надано на дослідження?" не є можливим, з причин вказаних у дослідницькій частині висновку експерта.

-висновком експерта №223 від 21.03.2019 року згідно якого 1,2. Об`єкти №№1-9 є волосся людини. Наявність цибулин з залишками піхвових оболонок у волоссі №№1-4 не виключає подальшої можливості проведення аналізу ядерної-ДНК. Відсутність волосяних цибулин та залишків піхвових оболонок у волоссі №5-9 виключає можливість подальшого проведення аналізу ядерної-ДНК. Встановлено генетичні ознаки клітин піхвових оболонок цибулин волосся №№1-4 (об`єкти №№1-4), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) 3.Генетичні ознаки клітин піхвових оболонок цибулин волосся №№1-4 (об`єкти №№1-4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 . Ймовірність випадкового збігу сукупності генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_2 та об`єктах №№1-4 складає 8,67х10-23. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,15х10-22 осіб. Походження волосся (об`єкт №№1-4) від ОСОБА_1 виключається. Висловитися про походження волосся (об`єкти №№5-9) від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не представляється за можливе у зв`язку з зазначеним у п.1,2.

-висновком експерта №131 від 01.03.2019 року згідно якого у гр-ки ОСОБА_2 мають місце тілесні пошкодження у вигляді припухлості м`яких тканин лівої щоки, гематоми обличчя, струсу головного мозку та розрив піхви. Дані тілесні пошкодження утворилися від не менш ніж трьох ударних дій тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: припухлість м`яких тканин, гематоми обличчя до категорії легких тілесних пошкоджень, струс головного мозку до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; розрив піхви до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в строк та при обставинах, на які вказує потерпіла, під час допиту від 02.01.2019 року. Ушкодження у вигляді розриву піхви могли утворитися при механічній дії чоловічого статевого органу в стані ерекції або якого-небудь твердого предмету. На тілі ОСОБА_2 немає тілесних ушкоджень, які б вказували на задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

-висновком експерта №24-Ц від 12.03.2019 року згідно якого встановлено в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_1 (об.1) кров та епітеліальні клітини, придатні для дослідження, не виявлені.

-висновком експерта №23-Ц від 12.03.2019 року згідно якого встановлено в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_2 (об.1,2) кров та епітеліальні клітини, придатні для дослідження, не виявлені.

-висновком експерта №28-Ц від 25.03.2019 року згідно якого встановлено кров потерпілої ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

-згідно висновку судово-психіатричного експерта №71 від 13.03.2019 року ОСОБА_1 1989 р.н. на психічне захворювання не страждає. На момент інкримінованого делікту міг усвідомлювати характер своїх дій і керувати ними. На даний час ОСОБА_1 1989 р.н. може усвідомлювати характер своїх дій і керувати ними.

Суд приходить до висновку, що при викладених обставинах, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.152 КК України (в редакції від 01.06.2010 року) - статеві зносини із застосуванням фізичного насильства (зґвалтування), вчинене особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст.153 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.152 КК України він не вчиняв, суд оцінює критично, з огляду на покази потерпілої, свідків, висновки медичних експертиз, й інші зібрані у справі докази, яким не вірити немає підстав і якими ці покликання обвинуваченого спростовуються.

Суд відхиляє і розглядає їх як намагання ухилитись від відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, оскільки об`єктивна сторона зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 1) застосуванням фізичного насильства, 2) погрозою його застосуванням (воля потерпілого придушується) або 3) з використанням безпорадного стану потерпілої особи (її воля ігнорується).

Зґвалтування визнається закінченим з моменту початку статевого акту всупереч волі потерпілої особи.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 суд вважає доведеною його вину в інкримінованому кримінальному правопорушені.

Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених п.п.2,4,10 ч.2 ст.115, ч.3 ст.153 КК України.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що обвинувачений раніше вчиняв злочини, передбачені п.2 ч.2 ст.115, ч.3 ст.153 КК України, вказаний злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого слід обрати покарання у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Також суд дійшов висновку про необхідність застосування положень ст.71 КК України, призначивши покарання за сукупністю вироків.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської Центральної районної лікарні до ОСОБА_1 у сумі 9216 грн 04 коп - витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією, наданою Миколаївською Центральною районною лікарнею №584 від 11.04.2019 року.

Згідно із положеннями ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Процесуальні витрати на залучення експертів по справі у зв`язку з проведенням судових експертиз на загальну суму 34003 грн. 34 коп., підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі враховуючи її моральні та фізичні страждання, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.152 КК України (в редакції від 01.06.2010 року) та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.10.2010 року остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання - 01.01.2019 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 01 січня 2019 року по день набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 тисяч гривень.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської Центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 9216 грн 04 коп - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ревда Свердловської області) на користь Миколаївської Центральної районної лікарні витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 9216грн.04коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення комплексної експертизи (висновок експерта №62 від 24.01.2019 року) вартістю 572 грн 00 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта №84 від 21.03.2019 року) вартістю 7658 грн 64 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта №73 від 20.03.2019 року) витрачено 9214 грн 17 коп; молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта №83 від 21.03.2019 року) витрачено 6905 грн 31 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта №223 від 21.03.2019 року) витрачено 9653 грн 22 коп, а всього 34003 (тридцять чотири тисячі три) грн 34 коп

Речовий докази, а саме: вилучену під час огляду місця події в`язану шапку, яка передана на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Речові докази, а саме: вилучені під час огляду місця події гамаші, дві пари колготок, светр та труси, які передані на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Речові докази, а саме: вилучені під час огляду місця події два недопалка та пуста скляна пляшка, які передані на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Речові докази, а саме: вилучені за клопотанням ОСОБА_4 кофта з капюшоном, жилетка, куртка болоньєва, штани, пара кросівок та шапка в`язана, які передані на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Речовий доказ, а саме: вилучений під час затримання в ході особистого огляду ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг-Дуос», який переданий на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Речові докази, а саме: вилучені у потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 зразки крові, зразки зрізів нігтів, волосся, які передані на зберіганні до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївській районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя Г.В.Терентьєв

28.02.2020