Ухвала суду № 87939831, 02.03.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/5203/19

Провадження №1-кп/636/131/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі колегії: головуючого судді Дьоміної О.П., суддів: Гуменного З.І., Ковригіна С.О., за участю прокурора Шуляка О.В., захисника Чепурової А.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Шилової І.В., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження за №12019220440001304 від 09.10.2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Лозівський, Слов`яносербського району, Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, такого, що тимчасово не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого з травня 2017 року по червень 2018 рік в АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового засідання, 02.03.2020 року захисник обвинуваченого – адвокат Чепурова А.Л. звернулась до суду з клопотанням щодо заміни обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який – домашній арешт. При цьому посилалася на те, що обвинувачений вже перебуває під вартою протягом 4 місяців та 24 днів, судом допитано потерпілого, який не пам`ятає за яких обставин він отримав тілесне ушкодження та жодних претензій до обвинуваченого не висуває. Сам ОСОБА_1 вдівець, має статус внутрішньо переміщеної особи, згідно довідки Великобабчанської сільської Ради станом на момент затримання, на 09.10.2019 року постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того захисник додала, що обвинувачений не має наміру перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятися від суду.

Обвинувачений зазначене клопотання підтримав. Потерпілий проти нього не заперечував.

Прокурор просив суд залишити вказане клопотання без задоволення, оскільки на його думку є наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду тому, що він не має фактичного та зареєстрованого місця проживання на території Харківської області, крім того судом не допитані свідки і є підстави вважати, що обвинувачений може впливати на вказаних осіб.

Відповідно до вимог ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11.10.2019 року відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.12.2019 року, який потім був продовжений ухвалами суду від 05.12.2019 року до 02.02.2020 року, а потім від 29.01.2020 року до 28.03.2020 року включно.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Стаття 183 КПК України наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та з урахуванням вимог ст. 68 КК України - позбавлення волі на строк до 10 років, та яке згідно статті 12 цього Кодексу класифікується як особливо тяжкий злочин.

Суд ретельно вислухавши учасників процесу вважає, що на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м`який у вигляді домашнього арешту - існує обґрунтована підозра та ризик переховуватися від суду. На підтвердження зазначеного ризику свідчить вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, а саме те, що він неодружений, офіційно не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Крім того суд звертає увагу обвинуваченого та захисника на той факт, що стороною захисту надано суду довідки згідно яких неможливо встановити точну адресу постійного місця проживання обвинуваченого до його затримання. Так, згідно довідки начальника УПСЗН Московського району Харківської міської ради від 17.12.2019 року за №06-11969 - обвинувачений взятий на облік внутрішньо переміщеної особи за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час з довідки сільського голови Великобабчанської сільської Ради від 04.02.2020 року слідує, що обвинувачений з травня 2017 року мешкав за адресою: АДРЕСА_2 і то лише до вересня 2019 року. Таким чином встановити точну адресу фактичного місця проживання обвинуваченого до його затримання (09.10.2019 року) суд позбавлений можливості.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Суд погоджується із доводами сторони захисту та обвинуваченого, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання під вартою, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст. 177 ч. 1 п. 1 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику.

В ході розгляду клопотання судом було встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, не має, даних, які б свідчили про достатність застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у клопотанні сторони захисту не вказано та в судовому засіданні не доведено. Таким чином клопотання адвоката Чепурової А.Л. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 55, 177, 331 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Чепурової А.Л. про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Ухвала згідно рішення Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019 року, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуюча суддя Дьоміна О.П.,

Судді: Гуменний З.І., Ковригін О.С.