Рішення № 87939427, 27.02.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/9610/18

Провадження № 2/644/172/20

27.02.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді Попової В.О.,

за участю :

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Синюшко С.О.,

секретаря судового засідання Дашкової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Харківській області, третя особаз боку відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Шевченківський відділ поліції Головного управління національної поліції в Харківській області,

про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом про відшкодування шкоди, в якому просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 100 000 грн, завдану йому внаслідок протиправних дій Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області, підпорядкованого ГУ НП В Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 2040/5867/18 визнано дії Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невиконання ст. 15, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", а саме, розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 лютого 2018 року з порушенням строку розгляду, протиправними. Внаслідок встановлених рішенням суду протиправних дій позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок відвідування протягом тривалого часу органу досудового розслідування, а в подальшому судів, вимушений був змінити свій звичайний спосіб життя, що викликало в нього стреси , нервування , спричинило душевні страждання та стало причиною погіршення здоров`я.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 року змінено процесуальний статус Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області з відповідача на третю особу з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи аналогічно викладеному в ньому. Звертав увагу на те, що він є особою похилого віку, страждає низкою хвороб, є особою з інвалідністю ІІ групи з порушенням опорно-рухового апарату. Рішенням суду від 23.10.2018 року по справі № 2040/5867/18 визнано дії Шевченківського відділу поліціїГоловного управління національної поліції в Харківській області протиправними. Внаслідок протиправних дій держаного органу, які тривали майже десять місяців , йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн. та просить стягнути з відповідача, оскільки Конституцією України передбачено відповідальність держави перед громадянином.

Представник відповідача Синюшко С.О. , що діє на підставі довіреності, просив відмовити в задоволенні позову , з підстав, викладених у відзиві на позов. Стверджував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Представник третьої особи - Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області, у судове засідання не з`явився, пояснень до суду не надавав, повідомлявся у відповідності до положень ЦПК України

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.02.2018 року звернувся із письмовою заявою до Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області, відповідно до якої просив, керуючись ст.3 Конституції України повідомити номер кримінального провадження по заяві від 06.02.2018 р. стосовно посадової особи управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Сироштан Г.М . та видати Витяг з реєстру досудових розслідувань, який позивач може отримати особисто до 23.03.2018 р. включно, отримавши інформацію про час, місце, дату отримання даного процесуального документу на вказаний вище мобільний телефон.

Проте, у встановлений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" місячний строк відповіді від Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області на своє звернення позивач не отримав.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю з боку відповідача позивач звернувся до окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 2040/5867/18 визнано дії Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невиконання ст.15, ст.20 Закону України "Про звернення громадян", а саме, розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 лютого 2018 року з порушенням строку розгляду, протиправними. Зазначене рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової шкоди), що закріплено у п.9 ч.2 ст. 16 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно абзацу ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

3а відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими чи службовими особами (ст.ст. 1173,1174 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного органу є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, інші докази.

За ч.3 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Таким чином, в даному випадку підлягає застосуванню положення ст. 56 КУ та ст. 1173 ЦК України, оскільки саме органом державної влади, вчинена протиправна дія, яка встановлена судовим рішенням.

Дії Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невиконання ст. 15, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", а саме, розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 лютого 2018 року з порушенням строку розгляду, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 2040/5867/18 визнано противоправними. Вказаним позивачеві були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з порушенням опорно-рухового апарату. Викладене призвело до немайнових втрат позивача з огляду їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті. Внаслідок протиправних дій відповідача позивач зазнав психологічного навантаження та душевних страждань, пов`язаних з порушенням його законних прав щодо своєчасного, належного виконання органом державної влади вимог Закону України "Про звернення громадян". Внаслідок викладеного погіршився стан здоров`я позивача, що підтверджується медичними документами, (а.с. 12-14), оголошеними та дослідженими в судовому засіданні.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача щодо того, що належним відповідачем по справі є Державна казначейська служба України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 242/4741/16-ц) від 27.11.2019 року, зазначено, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність спричиненої позивачу внаслідок протиправних дій державного органу моральної ( немайнової) шкоди. Однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених моральних страждань, їх наслідків й інших негативних впливів, а також виходить з принципів розумності та справедливості, тому відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності , суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову та визначає розмір спричиненої позивачу шкоди - 30 000 грн., тобто моральна шкода в розмірі 100 000 грн. позивачем не доведена .

В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача стягуються на користь держави витрати на сплату судового збору, від сплати якого в сумі 704,80 грн. за подання позову позивач звільнений відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог (30%) з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати на сплату судового збору за подачу позову у розмірі 211 грн. 44 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-6, 10, 12, 13, 77-81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного Управління національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599,м. Харків вул. Жон Мироносиць б.5), третя особа з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Шевченківський відділ поліції Головного управління національної поліції в Харківській області ( м. Харків вул. Толбухіна б. 103) про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Головного Управління національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 30 000 (тридцять тисяч ) гривень, 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 211 (сорок шість) гривень 44 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та оголошено 27.02.2020 року. Повний текст рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя Попова В.О.