Рішення № 87931883, 05.02.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3530/19

Провадження № 2/185/410/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М, розглянувши цивільну справу ЄУ № 185/3530/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на його користь грошові кошти у сумі 53738,78 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, з відповідача ОСОБА_2 24697,56 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 510 грн. франшизи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.10.2018 року о 15.45 год. в м. Павлоград вул. Дніпровська, Сорокін А.В., керуючи автомобілем «ВАЗ 2107» ДНЗ: НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з його автомобілем «Mazda 3» ДНЗ: НОМЕР_2 , який зупинився попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. За скоєння даного ДТП ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відповідно до постанови суду від 20.11.2018 № 185/9337/18.

Згідно висновку № 92-1/18 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.10.2018, виконаного ПП ОСОБА_3 та акту огляду транспортного засобу від 26.10.2018 вартість відновлюваного ремонту його автомобіля станом на 25.10.2018 становить 123197,56 грн., зазначає, що вартість проведення авто товарознавчого дослідження склала 1500 грн, яку ним було сплачено, тому він додає цю суму та загальну вартість збитків визначає в сумі 124 697,56 грн. У зв`язку з тим, що страховиком обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з боку відповідача виступає Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", яку було належним чином повідомлено про ДТП, та до якої позивач належним чином звернувся, то страхова компанія сплатила позивачу страхову виплату в розмірі 45 751,22 грн., франшиза – 510 грн., ліміт за майнову шкоду – 100 000 грн. Він неодноразово звертався до страхової компанії, але не отримав повну страхову виплату в межах ліміту. Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на його користь грошові кошти у сумі 53738,78 грн. = 100 000 грн. (ліміт відповідальності) – 510 грн. (франшиза) - 45 751,22 грн. (сплачена страхова сума). Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 24 697,56 грн. = 124 697,56 грн. ( сума збитків (вартість відновлювального ремонту + вартість автотоварознавчого дослідження)) – 45751,22 грн. (сплачена страхова сума) – 53738,78 грн. (сума страхового відшкодування, яку він просить стягнути зі страхової) – 510 (франшиза), та стягнути франшизу 510 грн.

Ухвалою від 07.05.2015 відкрито провадження по даній справі, розпочате підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 19.11.2019 закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні, повторно витребувано від страхової компанії докази по справі.

24.12.2019 від відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" надійшов відзив на позовну заяву та надані письмові докази, в тому числі висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 106-/19 від 13.12.2019. Відповідно до відзиву, страхова компанія визнає позовні вимоги в сумі 20425,49 грн. в якості доплати страхового відшкодування. Зазначає, що згідно висновку експерта ОСОБА_4 вартість відновлюваного ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 66176,71 грн. – 45751,22 грн. (сума страхового відшкодування вже сплачена страховою)=20425,49 грн. В іншій частині позовні вимоги вважає необґрунтованими, та посилається, що позивач надав суду звіт того ж експерта ОСОБА_3 , але з сумою вартості відновлюваного ремонту без врахування зносу. Справу просять розглядати без їх участі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи, та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81,82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так судом встановлено, що 25.10.2018 року о 15.45 год. в м. Павлоград вул. Дніпровська, Сорокін А.В., керуючи автомобілем «ВАЗ 2107» ДНЗ: НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з його автомобілем «Mazda 3» ДНЗ: НОМЕР_2 , який зупинився попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Постановою від 20.11.2018 № 185/9337/18 ОСОБА_2 за скоєння даного ДТП було визнано винним за ст. 124 КУпАП, притягнуто до відповідальності та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Ця постанова є чинною та набрала законної сили 03.12.2018.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Mazda 3» ДНЗ: НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль позивача.

Відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/6274532 від 12.07.2018 відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", терміном дії з 13.08.2018 по 12.08.2019. Відповідно до вищеназваного договору страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн., розмір франшизи становить 510 гривень.

Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на підставі відповідного звернення позивача, на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження ПП Різниченко В.Д. № 106-/19 від 13.12.2019, страхового акту № 10397 від 04.02.2019, розрахунку суми страхового відшкодування , позивачу було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 45751,22 грн., що визнається сторонами.

Страхування як система захисту майнових інтересів фізичних, юридичних осіб та держави - необхідний елемент соціально-економічної системи суспільства. Страхування є інститутом гарантування поновлення майнових інтересів.

Відповідно до положень ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), яким урегульовані правовідносини сторін, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/ або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, 25.10.2018, тобто під час дії договору страхування, стався страховий випадок, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування.

Згідно п. 36.2 ст. 36 зазначеного закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як зазначає ВС, аналізуючи судову практику розгляду цивільних справ,

що виникають з договорів страхування, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі — ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Статтею 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено випадки, коли шкода не відшкодовується , а саме відповідно до цього закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.7. шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості

транспортного засобу.

В Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, підлягає стягненню з винної особи (відповідача) оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Із положень ст. 1166 ЦК України вбачається, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За загальним правилом та з огляду на положення ст.1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням викладених вище норм законодавства можливо зробити висновок, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди (в тому числі при укладенні угоди про страхове відшкодування), зокрема й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості (ВТВ), зносу та ПДВ (в разі його підтвердження), франшиза повинна бути відшкодована особою, яка завдала цю шкоду, у загальному порядку.

Обов`язок доведення наявності шкоди та її розміру закон покладає на позивача, а відсутність своєї вини у вчинені зазначеної шкоди покладається на відповідача.

Згідно висновку № 92-1/18 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.10.2018, виконаного ПП ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача станом на 25.10.2018 становить 123197,56 грн, знос - не зазначено, ВТВ-0, відповідно до калькуляції сума вартості відновлювального ремонту розрахована з ПДВ.

Згідно висновку № 106-/19 експертного автотоварознавчого дослідження від 13.12.2019, виконаного ПП ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту (сума без урахування зносу 58,6%) автомобіля позивача станом на 25.10.2018 становить 123197,56 грн, а матеріальний збиток (сума з урахуванням зносу 58,6%) складає 66176,71 грн., ВТВ-0, відповідно до калькуляції сума вартості відновлювального ремонту розрахована з ПДВ.

Тобто зазначені висновки ПП ОСОБА_3 узгоджуються між собою в частині вартості відновлюваного ремонту автомобіля позивача станом на 25.10.2018 - 123197,56 грн (сума без урахування зносу), але в висновку № 92-1/18 про наявність зносу, чи його відсутність взагалі нічого не зазначено, в висновку 106-/19 зазначений знос автомобіля позивача - 58,6%, та розрахована вартість матеріального збитку з урахуванням зносу.

Страховою компанією позивачу було сплачено страховане відшкодування в розмірі 45751,22 грн. Страхова компанія погоджується доплатити та визнає позовні вимоги на суму 20425,49 грн = вартість відновлюваного ремонту КТЗ з урахуванням зносу 66176,71 грн. – 45751,22 грн. (сума страхового відшкодування вже сплачена страховою), тому в цій частині позовні вимоги до першого відповідача підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги до страхової компанії задоволенню не підлягають, так як розрахунок позивача в позові є безпідставним, необґрунтованим, не ґрунтується на нормах чинного законодавства щодо відсутності у страхової обов`язку сплачувати знос, позивачем просто віднято від ліміту відповідальності вже сплачену суму страхового відшкодування та франшизу.

Щодо ПДВ необхідно зазначити наступне. В обох висновках ПП ОСОБА_3 сума вартості відновлювального ремонту розрахована з ПДВ.

Сума ПДВ це витрати закладені в вартість товарів і послуг, і особа повинна довести здійснення таких витрат наданням документів про купівлю товарів, чи отримання послуг ремонту автомобіля у платника ПДВ.

Позивачем та представником позивача не зазначено чи здійснено ремонт автомобіля, не надано жодних доказів (чеків, квитанцій, інше) про фактичне здійснення витрат на ремонт автомобіля, якщо такий здійснювався, чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ. Тому суму ПДВ, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , встановити не можливо, та вона доказово не підтверджена та не доведена позивачем.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода у вигляді зносу (з відрахуванням ПДВ), яка повинна бути відшкодована особою, яка завдала цю шкоду у загальному порядку, так як встановлено законодавче обмеження щодо відшкодування зносу страховиком, розрахована наступним чином: 123197,56 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування зносу)- 66176,71 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) =57020,55 грн. (сума зносу 58,6% з ПДВ) – 11404,44 грн.(20% ПДВ)=45616,44 грн. (сума зносу 58,6% без ПДВ)

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, та не може виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог в сумі 25207,56 грн = 510 грн (франшиза) + 24697,56 грн. (сума яку суд відносить до зносу, який не відшкодовує страхова).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідачів суми витрат за послуги експерта в сумі 1500 грн. та судовий збір в сумі 789,46 грн. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі: 1176,98 грн=246,98 грн(судовий збір) +930 грн. (витрати на експертний висновок), стягненню з відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі: 774,25 грн=204,25 грн (судовий збір),+570 грн.( витрати на експертний висновок).

Враховуючи викладене, керуючись ст.4-13, 18, 19,77-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суму в розмірі 25207 (двадцять п`ять тисяч двісті сім) грн. 56 коп., судові витрати в розмірі 1176(одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 98 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 20425 (двадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 49 коп., судові витрати в розмірі 774(сімсот сімдесят чотити) грн. 25 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", код ЄДРПОУ: 13490997, юридична адреса: вул.Перемоги, 97-А м. Запоріжжя.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко