Рішення № 87931329, 27.02.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-4145/2011

Провадження № 2/202/663/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 лютого 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року у розмірі 109475,34 дол. США; з ПАТ «Акцент - банк», ОСОБА_1 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 200,00 грн.; з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 1950,00 грн. за надання юридичних послуг та витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права. Судові витрати також просив покласти на ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит 47600 дол. США, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.09.2017 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

06.11.2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2017 року скасовано і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2019 року закрито підготовче провадження.

При новому розгляді справи представник позивача в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення. У матеріалах справи наявна заява, в якій представник просив суд розглядати справу без участі представника та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Навроцький В.В. надіслав суду заяви про слухання справи без участі представника відповідача. Зазначив, що заборгованість перед позивачем погашена та надав оригінал довідки про відсутність заборгованості.

Представник відповідача АТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», а його правонаступником, у свою чергу, АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 47600,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.09.2017 року.

Відповідно до п. 7.1 Договору кредит в розмірі 47600,00 дол. США надається на придбання однокімнатної квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Період сплати з 14 по 19 число кожного місяця.

20.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений Договір іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором № МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року, розмір відповідальності 200 грн. 00 коп. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п`яти років.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Як вказує у своїй позовній заяві позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору№ МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року, заборгованість станом на 31.08.2011 року склала 109500,43 дол. США, де 72103,01 дол. США - заборгованість за кредитом; 14670,28 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6900,00 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 10582,96 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи: 31,37 дол. США - штраф фіксована частина, 5212,81дол. США - штраф процентна складова.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов`язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

Згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 28.11.2019 року, заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МKVСGK00000012 від 20.09.2007 року немає. Дата закриття кредиту 05.08.2008 року.

Відповідно до приписів ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 77,78 ЦПК України визначено поняття належності та допустимості доказів.

Відповідно до правил статті 78 ЦПК про допустимість доказів обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 81,82 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу обов`язків по доказуванню між сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, та вимушений в позові відмовити .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 256, 257, 264, 525, 530, 554,553, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,13,77-82,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074 м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар