Рішення № 87924405, 13.02.2020, Вишгородський районний суд Київської області

13.02.2020 Справа № 363/435/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тимошенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київобленерго» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та, збільшивши позовні вимоги, просив: визнати дії представників ПАТ «Київобленерго» Вишгородського районного підрозділу щодо встановлення струмообмежуючого пристрою Ін 25А та лічильника за межами приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - незаконним; зобов`язати Вишгородський РП виконати вимоги робочого проекту та договору від 19.04.2004 року шляхом встановлення струмообмежуючого пристрою Ін 50А та лічильника в приміщенні за вказаною вище адресою, що належить ОСОБА_1 ; стягнути з ПАТ «Київобленерго» на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.; визнати бездіяльність працівників ПАТ «Київобленерго» неправомірною; а також зобов`язати Вишгородський РП (відповідача) встановити пільговий тариф та двохзонний лічильник.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що представники ПАТ «Київобленерго» 01.08.2017 року самовільно, без його присутності та згоди, здійснили демонтаж лічильника та струмообмежувального пристрою, що на думку позивача не відповідає додатковій угоді та договору від 19.04.2004 року. Цього ж дня лічильник встановлено на опорі, за межами приміщення, що не відповідає робочому проекту, а струмообмежувальний пристрій розрахований на номінальну силу струму 50 А замінено на пристрій зі зменшеною в два рази дозволеною потужністю 25 А, що не дає можливості позивачеві належним чином використовувати встановлену потужність струму, погоджену з постачальником електроенергії, у відповідності із проектної документації, якою споживач користується протягом 13 років. Виходячи з викладеного вище, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач в порушення вимог договору від 19.04.2004 року та додатку до нього, який мав би постачати електроенергію в обсязі, який визначено робочим проектом (Ін50А), в одноособовому порядку відмовляється постачати електроенергію в необхідних обсягах, визначених проектною документацією.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому наполягав на відмові у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного. 18.02.2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір про приєднання до електричних мереж, за умовами якого ОСОБА_1 повинен в повному обсязі виконати вимоги технічних умов № 176/04 від 18.02.2004 року, що є невід`ємним додатком вказаного договору. За умовами договору, відповідач здійснює становлення електролічильника і підключає електроустановку позивача до своїх електричних мереж після виконання ОСОБА_1 вимог технічних умов та укладання договору про користування електричною енергією. Позивач не виконав умови вказаного договору в частині укладання договору про користування електричною енергією, а відтак договір про постачання так і не укладено, коли він втратив свою чинність 18.02.2005 року. Разом з тим ствердив, що 11.08.2017 року представниками відповідача приведено у відповідність електроустановку позивача згідно вимог Правил улаштування електроустановок та запропоновано ОСОБА_1 підписати договір про користування електричною енергією, відповідно до умов якого електропостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеною потужності 15 кВт, але позивач відмовився. Повідомив, що встановлений у позивача трифазний автоматичний вимикач з номінальною силою струму спрацювання 25А (з урахуванням коефіцієнта запасу 1,15) забезпечує використання електричної потужності на рівні 17 кВт, що повністю відповідає замовленій ОСОБА_1 потужності, а тому жодних порушень з боку відповідача допущено не було. З позовними вимогами щодо стягнення моральної шкоди також не погодився, оскільки до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували моральні страждання позивача до яких призвели неправомірні дії відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив у якій наполягав на задоволенні позовних вимог, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Позивач безпосередньо в суді наполягав на задоволенні його позовних вимог у повному обсязі посиланням на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в суді проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки фактично між ним та ПАТ «Київобленерго» договірні відносини не виникли, через невиконання позивачем обов`язкової умови щодо укладання договору про користування електричною енергією. Пояснив, що відповідач діяв згідно чинного на той час п. 37 ПКЕЕН, встановивши технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії позивачу у межах передбачених договором про користування електричною енергією від 09.12.2000 року. При цьому приводом для цього стали скарги мешканців с. Гута Межигірська на низьку напругу, що сталося внаслідок надмірного споживання електричної енергії позивачем, із використанням автомату на 50А, для здійснення підприємницької діяльності на території.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

09.12.2000 року між ОСОБА_2 (споживачем) та ДАЕК «Київобленерго» (електропостачальником) укладено Договір № 13/700202 про користування електричною енергією в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.1. вказаного Договору, електропостачальник зобов`язується постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах, відповідно до встановленої потужності 1,3 кВт електроустановок споживача за роздрібними тарифами, встановленими НКРЕ.

12.02.2004 року інспекцією енергозбуту Вишгородського РЕМ ВАТ «А.Е.С. КИЇВОБЛЕНЕРГО» за участю сина ОСОБА_2 складено акт перевірки електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Так під час перевірки на лінії здійснено замір навантаження та виявлено у дворі встановлену пилораму і деревообробні станки, де проводилась розпиловка лісу. За результатами перевірки винесено припис зі змісту якого вбачається, що оскільки відсутній доступ до лічильника, то двері до гаражного приміщення опломбовано, а власника зобов`язано отримати технічні мови на використання електроенергії для виробничих потреб розпиловочного цеху.

18.02.2004 року між Вишгородським районом електричних мереж (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник) укладено Договір на приєднання електроустановок замовника, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до електричних мереж виконавця.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору, замовник виконує в повному обсязі вимоги технічних умов № 176/04 від 18.02.2004 року (додаток № 1 до цього Договору) на підключення власних електроустановок до електромереж виконавця в термін до 18 лютого 2005 року.

Відповідно до п. 2.2.1. та п. 2.2.2. зазначеного Договору, замовник зобов`язаний виконати вимоги технічних умов № 176/04 на приєднання електроустановок до електромереж виконавця в повному обсязі і в передбачені п. 1.1 цього Договору терміни, а також зобов`язаний до підключення (подання напруги на власні електроустановки) укласти Договір про постачання електричної енергії.

Згідно п. 6.1 вказаного Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до його виконання, але не довше 18 лютого 2005 року.

18.02.2004 року Вишгородським РЕМ ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» розроблено та видано ОСОБА_2 технічні умови № 176/04 для проектування електроустановок на підключення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно яких дозволена приєднана потужність 15,0 кВт.

Пунктом 6.1. Технічних умов визначено, що проектом необхідно передбачити встановлення ВРП у споживача. Характер виконання ВРП та його комплектацію необхідно визначити розрахунком з урахуванням п. 7, яким передбачено, що розрахунковий облік електричної енергії придбавається, встановлюється та підключається енергопостачальною організацією, а його вартість та вартість послуг з встановлення оплачується замовником. Отримати техзавдання на встановлення обліку електроенергії в ВАТ «А.Е.С. Київобленерго».

З матеріалів справи вбачається, що у 2004 році Вишгородським РЕМ ВАТ «Київобленерго» для ОСОБА_3 розроблено робочий проект зовнішнього електропостачання житлового будинку

24.02.2004 року Вишгородським РЕМ ВАТ «Київобленерго» за вих. № 98 направлено повідомлення ОСОБА_2 про те, що технічні умови на збільшення приєднаної потужності та проект зовнішнього електропостачання житлового будинку на замовлення від 17.02.2004 року готові, а відтак можливе їх отримання в РЕМ та здійснення реалізації.

24.02.2004 року електропостачальником Вишгородським РЕМ ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» та побутовим споживачем ОСОБА_2 до Договору № 131700202 від 24.02.2004 року укладено Додаткову угоду про передачу на відповідальне збереження та встановлення в гаражі за адресою: АДРЕСА_1 , трифазного електролічильника типу Ц76803В № 39064817, кришки клемної, ввідного пристрою, а також автомату АП-50, які опломбовано майстром, що в повній мірі узгоджується з актом інспектора енергозбуту від 24.02.20004 року.

14.04.2004 року інспекцією енергозбуту Вишгородського РЕМ ВАТ «А.Е.С. КИЇВОБЛЕНЕРГО» за участю споживача ОСОБА_2 складено акт перевірки електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Так при обстежденні встановлено, що внаслідок короткого замикання пошкоджено ввідний пристрій ПЗВ 40 А та корпус лічильника Ц76803В № 39064817. Споживач отримав нові технічні умови № 176/04 від 18.02.2004 року. У зв`язку з пошкодженням кабель відключено від установки та заізольовано. Лічильник демонтовано і знаходиться в майстра РЕМ. За результатами перевірки винесено припис, яким зобов`язано оформити заявку на відключення від мережі Вишгородського РЕМ до 14.04.2004 року. Виконати монтаж ввідно-розподільного пристрою згідно нових технічних умов № 176/04 від 18.02.2004 року. Виконати ввід в будинок згідно технічних умов № 176/04 від 18.02.2004 року. Представити реконструйовану трьохфазну установку для огляду інспекції енергозбуту. Перезаключити договір на електропостачання згідно нових технічних умов. Оформити підключення трьохфазної установки до мереж Вишгородського РЕМ. Представити трьохфазну установку для перевірки та пломбування після підключення.

Після короткого замикання, 19.04.2004 року інспектором Вишгородського РЕМ здійснено заміну лічильника на трьохфазний лічильник типу Ц76803В № 43002315, а також заміну ввідного автомату АП-50, що підтверджується актом заміни лічильника.

11.07.2017 року працівниками ПАТ «Київобленерго» у присутності ОСОБА_1 опломбовано двері гаража за адресою: АДРЕСА_1 , через недопущення до приладу обліку, про що складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 185933.

13.07.2017 року представниками ПАТ «Київобленерго» при проведенні контрольного огляду електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено невідповідність встановленого обладнання замовленій та дозволеній до використання потужності, а також відсутність підписаного між сторонами договору про користування електричною енергією.

Відтак, 11.08.2017 року представниками відповідача в ході позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , демонтовано електролічильник та всі пломби про що складено акт № 185066 контрольного огляду засобів обліку електричній енергії; встановлено лічильник на опорі поза межами приміщення про що складено акт № 267368 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 В; а також передано на відповідальне зберігання опломбовані прилади обліку про, що складено акт № 549715 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву ствердив, що таким чином 11.08.2017 року представниками відповідача приведено у відповідність електроустановку позивача згідно вимог Правил користування електричною енергією, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а також Правил улаштування електроустановок. Разом з тим ОСОБА_1 запропоновано відповідачем підписати договір про користування електричною енергією, відповідно до умов якого електропостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеною потужності 15 кВт, але позивач відмовився.

11.01.2018 року відповідачем направлено ОСОБА_1 проект договору № 200737815 про користування електричною енергією в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з пропозицією його підписання. Відомості про підписання цього договору ОСОБА_1 , як споживачем в матеріалах справи відсутні.

04.04.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) у відповідь на запит ОСОБА_1 повідомила, що положеннями п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що енергопостачальник має право, зокрема встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії побутовому споживачу у межах, передбачених договором.

У цьому ж листі НКРЕКП роз`яснила ОСОБА_1 , що постачання електричної енергії до об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією від 09.12.2000 року № 131700202, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «Київобленерго».

Згідно з Технічними умовами від 18.02.2004 року № 176/04, які є Додатком № 1 до Договору про приєднання, на об`єкті побутового споживання за вищевказаною адресою дозволена до використання електрична потужність складає 15 кВт, коли трифазний автоматичний вимикач з номінальною силою струму спрацювання 25 А (з урахуванням коефіцієнта запасу 1,15) забезпечує використання електричної потужності на рівні 17 кВт.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Особливості договірних відносин щодо постачання та споживання електричної енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕКП від 17.01.2013 року № 32, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; а споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно пп. 1 та пп. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Згідно ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на: приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж; вибір постачальника електричної енергії; отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання; отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі перешкоджання доступу зазначених представників та уповноважених осіб до енергетичних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, енергопостачальник має право: пропонувати побутовим споживачам додаткові послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії; перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії побутовому споживачу у межах, передбачених договором; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати побутового споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2. та 2.1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, стандартне приєднання передбачає подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до цих Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.

Електропередавальна організація безоплатно протягом п`яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід`ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до цих Правил.

У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається розділом III цих Правил.

Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.

Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.

Так, позивачем у суді не доведено існування договірних відносин між ним та відповідачем, оскільки всі без виключення докази подані ОСОБА_1 , зокрема: договір про користування електричною енергією № 131700202 від 09.12.2000 року, акт обстеження від 12.02.2004 року, договір про приєднання до електричних мереж від 18.02.2004 року, технічні умови № 176/04 від 18.02.2004 року, робочий проект зовнішнього електропостачання житлового будинку за 2004 рік, лист Вишгородського РЕМ ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» № 98 від 24.02.2004 року, додаткова угода від 24.02.2004 року до договору № 131700202, акти обстеження від 24.02.2004 року та від 14.04.2004 року, акт заміни лічильник від 19.04.2004 року, акти контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 185933 від 11.07.2017 року, № 185935 від 13.07.2017 року та № 185066 від 11.08.2017 року, акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії № 267368 від 11.08.2017 року, акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому № 549715 від 11.08.2017 року, містять відомості про споживача електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 .

Не містять матеріали справи і відомостей про право власності ОСОБА_1 на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як і не містять даних про те, ким позивачеві приходиться ОСОБА_2 .

Належні, допустимі та достатні докази укладання договору про користування електричною енергією між позивачем та відповідачем в матеріалах справи відсутні та позивачем в суді не доведено, коли представник відповідача, як у відзиві так і безпосередньо у суді ствердив, що ОСОБА_1 відмовився підписати договір про користування електричною енергією № 200737815 від 18.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а зі змісту листа НКРЕКП № 2816/20/9-18 від 04.04.2018 року висновується, що постачання електричної енергії до вказаного вище об`єкта здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією від 09.12.2000 року № 131700202, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «Київобленерго».

Сам лише факт присутності ОСОБА_1 при складанні актів обстежень, а також існування пропозиції від імені ПрАТ «Київобленерго» до ОСОБА_1 про підписання договору № 200737815 від 18.01.2018 року про користування електричною енергією на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом направлення останньому проекту цього договору, який ОСОБА_1 не підписано, не може свідчити про укладання між ПрАТ «Київобленерго» та позивачем договору про користування електричною енергією.

Разом з тим аналізуючи зміст Договору про приєднання до електричних мереж від 18.02.2004 року, а також Технічних умов № 176/04, що є невід`ємним додатком до нього, на які у позові посилається ОСОБА_1 , як на законні підстави користування струмообмежуючим пристроєм Ін50, судом встановлено, що замовник ОСОБА_2 для приєднання до електричних мереж та користування електричною енергією на замовлену придатну потужність 15 кВт в обов`язковому порядку мав би до 18 лютого 2005 року виконати вимоги цих технічних умов в повному обсязі та укласти договір про постачання електричної енергії, коли Вишгородський РЕМ ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» у свою чергу повинен був би встановити лічильник електричної енергії та ВРП.

Однак ОСОБА_2 всупереч вимог п. 2.2.3. Договору про приєднання до електричних мереж від 18.02.2004 року не уклав з Вишгородський РЕМ ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» Договір про постачання електричної енергії, та як наслідок 18 лютого 2005 року Договір про приєднання до електричних мереж втратив чинність в силу вимог п. 6.1. цього Договору.

За таких умов, сам лише факт підписання Договору про приєднання до електричних мереж і Технічних умов № 176/04 до цього договору, розробка робочого проекту зовнішнього електропостачання житлового будинку, установка лічильника, а також ввідно-розподільного пристрою, без укладання Договору про постання електричної енергії, не свідчить про існування між ОСОБА_2 та відповідачем Договору про користування електричною енергією на замовлену придатну потужність 15 кВт., коли Договір про приєднання до електричних мереж втратив чинність ще 18 лютого 2005 року.

Доводи позивача про те, що він має право використовувати ввідно-розподільний пристрій (автомат) на 50А згідно робочого проекту, без укладання договору про постачання електричної енергії та всупереч технічних умов № 176/04 (дозволена приєднана потужність 15,0 кВт), на вимогах Закону не ґрунтуються, є безпідставними і про порушення прав позивача не свідчать.

Що стосується тверджень позивача про неправомірність дій представників ПАТ «Київобленерго» щодо встановлення струмообмежуючого пристрою Ін 25 А та лічильника за межами приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , то зазначене на вимогах закону не ґрунтується, оскільки в силу положень п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач мав право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; а також встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії побутовому споживачу у межах, передбачених договором.

За таких умов, суд не вбачає підстав для задоволення позову і визнання дій представників ПАТ «Київобленерго» Вишгородського районного підрозділу щодо встановлення струмообмежуючого пристрою Ін 25А та лічильника за межами приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - незаконним; зобов`язання Вишгородського РП виконати вимоги робочого проекту та договору від 19.04.2004 року шляхом встановлення струмообмежуючого пристрою Ін 50А та лічильника в приміщенні за вказаною вище адресою, що належить ОСОБА_1 ; стягнення з ПАТ «Київобленерго» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.; визнання бездіяльності працівників ПАТ «Київобленерго» неправомірною; а також зобов`язання відповідача встановити пільговий тариф та двохзонний лічильник., оскільки вони суперечать вимогам зазначених вище норм, є необґрунтованим та недоведеними.

Відтак доводи і обґрунтування заявленого в цій справі позову свого підтвердження в суді не знайшли і спростовуються наведеним вище.

Порушених прав позивача, які б підлягали захисту в цій справі, судом не встановлено, а позов про це є необґрунтованим і безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПрАТ «Київобленерго», код ЄДРПОУ 23243188, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А.

Суддя