Рішення № 87920848, 20.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4548/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" отримало 12 червня 2019 року податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 №0009245005 ГУ ДФС у Луганській області про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 1260385,66 грн, застосованих за затримку понад 30 календарних днів сплати податку на додану вартість у розмірі 6301928,30 грн. Не погоджуючись із вказаним Рішенням, Позивач 24 червня 2019 року направив на адресу Державної фіскальної служби України скаргу на Рішення за №2032. 27 серпня 2019 року Позивач отримав відповідь від ДФС України, якою нашу скаргу залишено без задоволення.

Позивач вважає, що повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005 прийняте ГУ ДФС у Луганській області з порушенням чинного законодавства України з огляду на наступне.

КП «Лисичанськтепломережа» протягом січня -травень 2019 року сплачувало поточні зобов`язання з податку на додану вартість та розстрочені судами податкові зобов`язання перерахуванням грошових коштів згідно платіжних доручень, в яких призначення платежу зазначалось як - погашення податкового боргу з ПДВ за періоди згідно постанов Луганського окружного адміністративного суду.

Втім, Відповідач на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України зарахував всі сплачені платником кошти в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше, і як наслідок - затримка у погашенні податкового боргу. На підставі Акта камеральної перевірки №598/12/-32-50-05/13401321 від 23.05.2019 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005, яким КП «Лисичанськтепломережа» зобов`язано сплатити штрафи в сумі 1 260 385грн. 66 коп.. за затримку сплати суми грошового зобов`язання, відповідно до ст. 126 ПК України.

Позивач зазначає, що законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов`язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов`язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою. КП «Лисичанськтеепломережа» вчасно сплачувало узгоджені податкові зобов`язання за податковими деклараціями від 19.01.2018, 16.02.2018, 19.03.2018, 19.04.2018, 21.05.2018, 19.06.2018, 18.07.2018, а тому виключається відповідальність платника податків за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

Дослідженням розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005 та постанов Луганського окружного адміністративного суду щодо надання розстрочення сплати узгодженого податкового зобов`язання, вбачається, що ГУ ДФС у Луганській області нараховано КП «Лисичанськтепломережа» штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, визначених КП «Лисичанськтепломережа» у податковій звітності з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010 року, за 2011 рік та січень-травень 2012 року, а також за червень-листопад 2014 року. При цьому, зважаючи на строки подання податкової звітності з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010 року, за 2011 рік, січень-травень 2012 року, червень 2014 року, дати граничного строку сплати грошових зобов`язань, визначених у цій податковій звітності, а також дату прийняття ГУ ДФС у Луганській області податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005, яким до КП «Лисичанськтепломережа» застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, встановлено, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань прийняті ГУ ДФС у Луганській області поза межами 1095 днів, тобто без врахування положень пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 11.06.2019 №0009245005, винесене Головним управлінням ДФС у Луганській області про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 1260385,66 грн, застосованих за затримку понад 30 календарних днів сплати податку на додану вартість у розмірі 6301928,30 грн.

11 листопада 2019 року від Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач) подав письмовий відзив на позовну заяву (том 1 а.с.30-34).

Так, Актом камеральної перевірки №598/12/-32-50-05/13401321 від 23.05.2019 ГУ ДФС у Луганській області встановлено несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання за податковими деклараціями від 19.01.2018, 16.02.2018, 19.03.2018, 19.04.2018, 21.05.2018, 19.06.2018, 18.07.2018 та за постановами та ухвалами Луганського окружного адміністративного суду, якими надано розстрочення сплати податкового боргу.

У відзиву відповідач зазначив, що з урахуванням вимог ст. 126 ПК України податковий орган має право застосовувати штраф до платника податку за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання.

З огляду на зазначене відповідач просив відмовити КП «Лисичанськтепломережу» у задоволенні позову.

29 листопада 2019 року від КП «Лисичанськтеплокомуненерго» надійшла відповідь на відзив відповідача (том 1 а.с.97-100). У відповіді позивач зазначив, що відповідачем порушено строки прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначені п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України - на 10 робочий день після отримання КП «Лисичанськтеплокомуненерго» акту перевірки.

04 грудня 2019 року від ГУ ДФС у Луганській області надійшли письмові заперечення на відповідь (том 1 а.с. 108-109). У запереченнях відповідач зазначив, що акт перевірки отриманий КП «Лисичанськтеплокомуненерго» 27.05.2019, а не 28.05.2019 як про те зазначає позивач, тому винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення припало на одинадцятий день, а не на десятий. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у строки та порядок, визначені Податковим кодексом України.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року провадження у справі за даним позовом відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання (том 1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 12 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року за клопотанням сторін зупинено провадження у справі (том 1 а.с.177).

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року за клопотанням сторін продовжено строк зупинення провадження у справі (том 2 а.с.159).

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду (том 2 а.с. ).

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Луганській області про заміну відповідача у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено (том 2 а.с.).

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

23 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку КП «Лисичанськтепломережа» з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з січня 2019 по травень 2019 року, за наслідками якої складений акт №598/12/-32-50-05/13401321 (том 1 а.с.36).

Перевіркою встановлено несвоєчасність сплати КП «Лисичанськтепломережа» узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6301928,30 грн за період з січня 2019 року по травень 2019 року.

В ході перевірки використано: рішення Луганського окружного адміністративного суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по справам № 2а-1244/11/1270 від 01.03.2011 (том 1 а.с. 48-51), № 2а-11365/11/1270 від 23.12.2011 (том 1 а.с. 44-47), № 2а/1270/4474/2012 від 25.06.2012 (том 1 а.с. 64-67), № 2а-3842/11/1270 від 30.05.2011 (том 1 а.с. 42-43), № 2а/1270/1188/2012 від 14.02.2012 (том 1 а.с. 52-53), № 2а/1270/2628/2012 від 03.05.2012 (том 1 а.с. 68-69); податкові декларації з податку на додану вартість № 9296140180 від 19.01.2018 (том 1 а.с. 77), № 9023269070 від 16.02.2018 (том 1 а.с. 76), № 9047677154 від 19.03.2018 (том 1 а.с. 75), № 9071959364 від 19.04.2018 (том 1 а.с. 74), № 9097599025 від 21.05.2018 (том 1 а.с. 73), № 9122481464 від 19.06.2018 (том 1 а.с. 72), № 9147730893 від 18.07.2018 (том 1 а.с. 71), уточнюючий розрахунок № 9054134744 від 29.03.2018 (том 1 а.с. 70), податкове повідомлення-рішення (форми Н) № 19521205 від 11.05.2018 та базу даних фіскальної служби України.

За наслідками перевірки на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005, яким до КП «Лисичанськтепломережа» на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку понад 30 календарних днів сплати податку на додану вартість у розмірі 6301928,30 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у розмірі 1260085,66 грн (том 1 а.с.6 -10).

КП «Лисичанськтепломережа» оскаржило дане податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (том 1 а.с.12-13).

Державна фіскальна служба України рішенням від 22.08.2019 № 40414/6/99-99-11-06-01-25 скаргу КП «Лисичанськтепломережа» залишено без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005 - без змін (том 1 а.с.14-15).

Спірним питанням є правомірність застосування штрафу відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зміна сплати податкового боргу визначена статтею 32 Податкового кодексу України.

Так, зазначеною нормою визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п. 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (87.2).

Частиною 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), якою визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право нарахувати штрафні санкції за порушення строків сплати грошового зобов`язання в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

З акту перевірки та розрахунку штрафної санкції вбачається, що штрафна санкція застосована за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ самостійно нарахованого платником податків КП «Лисичанськтепломережа», суми податкового боргу, сплата якого здійснюється відповідно до графіку розстрочення, встановленого судовим рішенням по справам № 2а-1244/11/1270 від 01.03.2011 (том 1 а.с. 48-51), № 2а-11365/11/1270 від 23.12.2011 (том 1 а.с. 44-47), № 2а/1270/4474/2012 від 25.06.2012 (том 1 а.с. 64-67), № 2а-3842/11/1270 від 30.05.2011 (том 1 а.с. 42-43), № 2а/1270/1188/2012 від 14.02.2012 (том 1 а.с. 52-53), № 2а/1270/2628/2012 від 03.05.2012 (том 1 а.с. 68-69).

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов`язань, граничний строк сплати яких припадає на період 2011-2012 років, що свідчить про застосування штрафних санкцій поза межами строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу у розмірі 54586,10 грн.

Щодо застосування штрафних санкцій за наслідками сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9296140180 від 19.01.2018 (том 1 а.с. 77), № 9023269070 від 16.02.2018 (том 1 а.с. 76), № 9047677154 від 19.03.2018 (том 1 а.с. 75), № 9071959364 від 19.04.2018 (том 1 а.с. 74), № 9097599025 від 21.05.2018 (том 1 а.с. 73), № 9122481464 від 19.06.2018 (том 1 а.с. 72), № 9147730893 від 18.07.2018 (том 1 а.с. 71), уточнюючим розрахунком № 9054134744 від 29.03.2018 (том 1 а.с. 70).

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що податковим законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З облікової картки платника податків КП «Лисичанськтепломережа» (том 1 а.с.78-89) вбачається, що по податковій декларації з ПДВ № 9147730893 від 18.07.2018 сплачено податкове зобов`язання у розмірі 187900,00 грн платіжним дорученням № 1336 від 23 липня 2018 року (том 1 а.с. 16). При цьому зазначеною сумою в порушення ст. 131 ПК України в першу чергу зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 29.06.2016 по 29.12.2018 у розмірі 3669,67 грн (том 1 а.с. 89), та у розмірі 11597,26 грн (том 1 а.с.89 зворотній бік). Суд звертає увагу, що пеня нарахована за період з 29.06.2016 по 29.12.2018 у той час, коли надходження коштів до бюджету відбулося 23.07.2018. Тобто зменшено суму боргу по пені нарахованої у період, який ще не настав.

По податковій декларації з ПДВ № 9122481464 від 19.06.2018 сплачено податкове зобов`язання у розмірі 170150,00 грн платіжним дорученням № 1152 від 21 червня 2018 року (том 1 а.с. 17).

По податковій декларації з ПДВ № 9296140180 від 19.01.2018 сплачено податкове зобов`язання у розмірі 233771,00 грн платіжним дорученням № 606 від 22 березня 2018 року (том 1 а.с. 18). При цьому зазначеною сумою в порушення ст. 131 ПК України в першу чергу зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 31.01.2011 по 29.12.2018 у розмірі 3869,17 грн та у розмірі 170,77 грн (том 1 а.с.84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 04.05.2011 по 29.12.2018 у розмірі 2887,46 грн., у розмірі 724,22 грн, у розмірі 3781,94 грн., у розмірі 1998,24 грн., у розмірі 2414,00 грн. (том 1 а.с. 84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 02.03.2012 по 29.12.2018 у розмірі 494,89 грн., у розмірі 92,60 грн., у розмірі 3495,43 грн (том 1 а.с. 84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 31.08.2011 по 29.12.2018 у розмірі 1590,97 грн., у розмірі 1365,14 грн. (том 1 а.с. 84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 03.05.2012 по 29.12.2018 у розмірі 69,24 грн., у розмірі 1687,08 грн. Суд звертає увагу, що пеня нарахована за різні періоди, нарахування пені закінчується 29.12.2018. При цьому коштами, які надійшли до бюджету до закінчення періоду, за який було нараховано пеню, зменшено суму пені.

По податковій декларації з ПДВ № 9023269070 від 16.02.2018 сплачено податкове зобов`язання у розмірі 20359,00 грн платіжним дорученням № 365 від 21 лютого 2018 року (том 1 а.с. 19).

По податковій декларації з ПДВ № 9296140180 від 19.01.2018 сплачено податкове зобов`язання у розмірі 300000,00 грн платіжним дорученням № 602 від 22 березня 2018 року (том 1 а.с. 20). При цьому зазначеною сумою в порушення ст. 131 ПК України в першу чергу зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 03.05.2012 по 29.12.2018 у розмірі 395,88 грн., у розмірі 1658,01 грн (том 1 а.с.84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 31.08.2012 по 29.12.2018 у розмірі 1701,63 грн., у розмірі 1297,39 грн, у розмірі 2004,62 грн., у розмірі 1596,34 грн. (том 1 а.с. 84), зменшено боргу по пені нарахованої у минулих роках з 03.01.2012 по 29.12.2018 у розмірі 4545,83 грн. (том 1 а.с. 84). Суд звертає увагу, що пеня нарахована за різні періоди, нарахування пені закінчується 29.12.2018. При цьому коштами, які надійшли до бюджету до закінчення періоду, за який було нараховано пеню, зменшено суму пені.

З огляду на зазначені порушення з боку відповідача порядку погашення податкового боргу, визначеного ст.131 ПК України, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача призвели до неправомірності нарахування штрафних санкцій за податковими зобов`язаннями, визначеними в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9296140180 від 19.01.2018, № 9023269070 від 16.02.2018, № 9047677154 від 19.03.2018, № 9071959364 від 19.04.2018, № 9097599025 від 21.05.2018, № 9122481464 від 19.06.2018, № 9147730893 від 18.07.2018, уточнюючим розрахунком № 9054134744 від 29.03.2018, а тому є підстави стверджувати про неправильність нарахування відповідачем розміру штрафу. З огляду на зазначене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0009245005 від 11.06.2019 у розмірі 1204775,47 грн.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві жодним чином не обгрунтовує застосування протиправність штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, яке виникло за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) № 19521205 від 11.05.2018. Також позивачем не надано жодних доказів щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення або сплати податкового зобов`язання. З розрахунку штрафу (додаток до податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0009245005 а.с.7-10) вбачається, що фактичне погашення податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) № 19521205 від 11.05.2018 відбулося 22.04.2019 платіжним дорученням № 907 від 22.04.2019 (а.с.9). З огляду на зазначене суд дійшов висновку щодо правомірності застосування штрафу у розмірі 1024,09 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) № 19521205 від 11.05.2018.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку часткового задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009245005 від 11.06.2019 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 1259361,57 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

КП «Лисичанськтепломережа» при зверненні до суду з позовом сплатило судовий збір у розмірі 18905,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.10.2019 № 240. З урахуванням вимог ч. 3 ст. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодування судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 18902,71 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 11.06.2019 № 0009245005, в частині нарахування штрафної за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 1259361,57 грн (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч триста шістдесят одна гривня 57 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, 17) судові витрати у розмірі 18902,71 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дві гривні 71 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова