Ухвала суду № 87920703, 02.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/819/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.20202 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Прокуратури Луганської області (далі також - відповідач), в якій просить:

- поновити позивача на роботі - в прокуратурі Луганської області на посаді начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області;

- стягнути з прокуратури Луганської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.01.2020 до дня поновлення на роботі.

Адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зареєстрована в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" за реєстраційним № 360/819/20.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 10.02.2020 позивачем вчиняються дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Так, 10.02.2020 ОСОБА_1 вперше звернувся до суду з таким же позовом, а вже 11.02.2020 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду подав заяву про відкликання позову (справа № 360/605/20).

Після цього, 14.02.2020 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичним позовом, а 19.02.2020 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду подав заяву про відкликання позову (справа № 360/681/20).

21.02.2020 ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичними позовами, ухвалами суду від 21.02.2020 та 02.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві (справа № 360/756/20; № 360/755/20).

24.02.2020 ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичними позовами (справи №№360/808/20, 360/809/20, 360/810/20, 360/811/20), де ухвалами суду від 24.02.2020 та від 25.02.2020 вказані позовні заяви ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Крім того, 25.02.2020 ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичними позовами (справи №№360/820/20, 360/821/20, 360/823/20, 360/825/20), де ухвалами суду від 26.02.2020 та від 27.02.2020 вказані позовні заяви ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Отже, позивачем вчиняються дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами з огляду на таке.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до вимог частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України регламентовано, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 144 КАС України).

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу (частини друга, третя статті 144 КАС України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є штраф.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оскільки подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав є зловживанням позивачем процесуальними правами, а позивач, з огляду на займану ним посаду є юридично обізнаною особою, займав в органах прокуратури відповідальне становище, суд застосовує до нього заходи процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102,00 грн.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина п`ята статті 149 КАС України).

Керуючись статтями 2, 45, 144, 145, 149, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвалу надіслати до Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Борзаниця