Рішення № 87913772, 26.02.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"26" лютого 2020 р.

Справа № 642/4078/19

Провадження № 2/642/59/20

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Добронос Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №11332115000 від 11.04.2008 року в сумі 4375,31 дол. США, як зі спадкоємця померлого боржника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АКІБ «УкрСиббанк» (нова назва АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК»), (надалі — банк, Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник), уклали договір про надання споживчого кредиту №11332115000 від 11.04.2008 року. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VIвід 17.09.2008 р. Були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». У зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів банку 17.10.2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк». Відповідно до умов кредитного договору Позивач наддав Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 55 000.00 дол. США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а Позичальник зобов`язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі у строк не пізніше 11.03.2023 року, якщо не встановлений інший термін повернення кредиту. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань на умовах договору іпотеки від 11.04.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передала в Іпотеку банку: квартиру, загальною площею 65.1 кв. м., житловою площею 42,8 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та належала їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 11.04.2008 року. Під час укладення договору іпотеки на вказану квартиру накладено заборону відчуження та зареєстроване обтяження іпотекою на користь АТ «УкрСиббанк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На момент смерті позичальника за вказаним кредитним договором залишилися не виконані зобов`язання в частині повернення кредиту. Нарахування процентів зупинено. Станом на 12.06.2019 року заборгованість по кредиту складає 4375.31 дол. США.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина за місцем знаходження нерухомості - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. ст. 1218, 1219 Цивільного Кодексу України до складу спадщини входять, права та обов`язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Обов`язок по поверненню кредиту не є особистим зобов`язанням та припиняється внаслідок смерті позичальника.

Відповідно до ст. 1281 Цивільного кодексу України ( у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини,якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли від дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняти спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Однак, спадкоємці не виконали свій обов`язок, передбачений ст.1281 ЦК України, та не повідомили позивача про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

11.06.2019 року з інформаційної довідки №10095288 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що вказана іпотечна квартира 25.07.2014 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер р№1-265, виданого 25.07.2014 року П`ятою Харківською державне нотаріальною конторою на Ѕ частки квартири та на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер №1-263, виданого 25.07.2014 року П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою на Ѕ частки квартири.

Таким чином, тільки 11.06.2019 року позивач дізнався, що на й частки квартири, що знаходиться в іпотеці, було видане свідоцтво про право на спадщину на ім`я відповідача — ОСОБА_1 .

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

В порушеннявимог ст.1282 ЦК України відповідач як спадкоємець не погасив заборгованість по кредиту одноразовим платежем.

Позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі спадкоємця в межах вартості прийнятого у спадщину майна.

Розмір вимог кредитора не перевищує вартість прийнятої у спадщину квартири.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують.

Відповідач у судове засідання з`явився, позовні вимоги визнав частково, а саме надав відомості, що ним щомісяця після смерті дружини здійснювалися платежі за кредитом, тому при ухваленні рішення просив врахувати сплачені кошти на погашення заборгованості.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (надалі - Позичальник), уклалидоговір про надання споживчого кредиту №11332115000 від 11.04.2008 року.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VIвід 17.09.2008 р. Були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

У зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів банку 17.10.2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 55000.00 дол.США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а Позичальник зобов`язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі у строк не пізніше 11.03.2023 року, якщо не встановлений інший термін повернення кредиту. ( п.1.2. кредитного договору,).

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань на умовах договору іпотеки від 11.04.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передала в Іпотеку банку: квартиру, загальною площею 65.1 кв. м., житловою площею 42,8 кв.м., що знаходиться за адресою- АДРЕСА_1 , та належала їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 11.04.2008 року. Під час укладення договору іпотеки на вказану квартиру накладено заборону відчуження та зареєстроване обтяженння іпотекою на коритсь АТ «УкрСиббанк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 25 жовтня 2012 року, актовий запис № 14093

На момент смерті позичальника за вказаним кредитним договором залишилися не виконані зобов`язання в частині повернення кредиту. Нарахування процентів зупинено.

Станом на 12.06.2019 року заборгованість по кредиту складає 4375.31 дол. США .

11.06.2019 року з інформаційної довідки №10095288 з Державного реєстру речових праві нерухоме майно Кредитор отримав відомості, що вказана іпотечна квартира 25.07.2014 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про правої спадщину, серія та номер р№1-265, виданого 25.07.2014 року П`ятою Харківською державне нотаріальною конторою на Ѕ частки квартири та на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер №1-263, виданого 25.07.2014 року П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою на Ѕ частки квартири.

19 квітня 2013 року П`ятою Харківською державною конторою заведена спадкова справа за №268/2012 після смерті ОСОБА_2 .

Спадкоємцями майна ОСОБА_2 є її доньки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , її мати ОСОБА_6 , та чоловік ОСОБА_1 . Доньки та мати від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 відмовилися.

Спадщину прийняв чоловік померлої - ОСОБА_1 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що складається з Ѕ частки в квартирі АДРЕСА_3 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину вартість майна склала – 156250 грн.

На вказане майно видано свідоцтво про право власності 25.07.2014 року.

З наданих копій матеріалів спадкової справи вбачається, що державним нотаріусом було направлено лист АКІБ «УкрСиббанк» з інформацією щодо вчинення нотаріальних дій щодо ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 1050 та частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до статей 1048, 1056-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено ,що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 526, 527, 530, 532, 532 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, визначений главою 87 ЦК України.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємця ОСОБА_1 .

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Так, статтею 1281 ЦК України визначено порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, згідно якого спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (частина перша). Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частина третя). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта).

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

За положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відома спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Матеріали спадкової справи не містять Претензії кредитора, та як зазначено позивачем про лише 11.06.2019 року з інформаційної довідки № 10095288 вони дізналися, що іпотечна квартира зареєстрована 25.07.2014 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, будь-які відомості про ознайомлення представником Позичальника з матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

До спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Спадкування, тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Право на захист є складовою суб`єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Відповідно до структури ЦК України у книзі першій, розділу I "Основні положення", у статті 16 визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Аналіз структури та змісту ЦК України дає підстави для висновку, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

Відповідно до статті 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов`язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину.

Саме таке розуміння особливостей захисту прав кредиторів у спадкових відносинах відповідає основній меті цивільного права, якою є забезпечення стабільності цивільного обороту.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати стягнення суми заборгованості за кредитним договором з відповідача, оскільки обов`язок спадкоємця боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за тілом позики , що виникли до дня смерті спадкодавця.

При цьому судом також враховується, що за період з 18 червня 2019 року до ухвалення рішення відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості позичальнику 2900 доларів США, що підтверджується наданими копіями квитанцій.

На час ухвалення судового рішення заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11332115000 від 11.04.2008 року складає 1475,31 доларів США, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 647,38 гривень, обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77 - 81, 141, 268, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11332115000 від 11.04.2008 року у розмірі 1475,31 доларів США (одна тисяча чотириста сімдесят п`ять доларів США 31 цнт.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) суму сплаченого судового збору в розмірі 647,38 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Ленінський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.06.2020

Суддя О.В. Бородіна