Ухвала суду № 87913377, 27.02.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/3805/19

Пр. №1-кп/621/104/20

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Акулова А.М.,

прокурора – Колот Н.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Репало О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300000891 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бочечки Конотопського району Сумської області, є громадянином України, має середньо-технічну освіту, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- вироком Конотопського районного суду Сумської області від 07 листопада 2001 року за частиною 1 статті 309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; звільнений від покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Конотопського районного суду Сумської області від 28 березня 2002 року за статтею 198 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; звільнений 28 квітня 2003 року за відбуттям строку покрання;

- вироком Конотопського районного суду Сумської області від 26 серпня 2005 року за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 296, частиною 2 статті 162 КК України, із застосуванням статей 70, 72 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

- вироком Конотопського районного суду Сумської області від 17 січня 2006 року за частиною 1 статті 188, частиною 1 статті 115 КК, з застосуванням статті 70 КК України до позбавлення волі на строк 10 років; звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 8 днів;

у злочинах, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 357, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння; відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненному повторно; викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинене повторно; незаконному заволодінні транспортним засобом, повторно.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Колот Н.М., заявила мотивоване клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотань зазначено, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, зокрема, і тяжкого злочину. А обґрунтованість обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованих злочинів,, дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Репало О.О., проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою не заперечували.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного:

Щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківській слідчий ізолятор" на строк 07 грудня 2019 року, з визначенням розміру застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в подальшому продовжено на строк до 02 березня 2019 року.

Враховуючи, що в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , судове провадження не буде завершене, суду належить розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час підготовчого засідання сторонами не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 , було враховано наявність ризикі переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінальне правопорушення.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за вказаним обвинуваченням, вказує на наявність ризику переховування від суду, крім того, на такий ризик вказує факт перебування ОСОБА_1 , у розшуку на території України з 25.02.2016 року по 09.10.2019 року.

Наведені вище обставини в сукупності вказують на те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування не зменшилися і продовжують існувати, а також на неможливість забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених статтею 42 Кримінального процесуального кодексу України, та усунення ризиків продовження ним протиправної поведінки без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин належить задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 148, 150-153, 314-317, 177, 181, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Клопотання прокурора Колот Н.М., про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

2. Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на строк до 25 квітня 2020 року.

3. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 , протягом семи днів з часу вручення ухвали.

Головуючий: