Рішення № 87910590, 30.01.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4423/19

Провадження №2/751/264/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

при секретарі Клименко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з відповідачем вона перебувала у трудових відносинах, була звільнена з ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» 21.07.2014 року. При звільненні в липні 2014 року їй була нарахована заробітна плата в сумі 3697,15 грн. Однак в день звільнення вказані суми виплачені не були, а за повідомленням відповідача від 08.09.2016 року заробітна плата в сумі 3697,15 грн. виплачена в повному обсязі. Однак вказаної суми вона не отримувала. Листом від 16.04.2019 року позивач просила відповідача надати копію відомості з її підписом про отримання заробітної плати. Листом від 23.04.2019 року відповідач повідомив, що належні позивачці суми заробітної плати знаходяться у «Приватбанку». Позивач зазначає, оскільки заяви про відкриття рахунку в банку, заяви про згоду на перерахування заробітної плати в банк вона не подавала, а зарплатна картка банку їй не видавалась, свавільне, без її згоди, перерахування належних їй при звільненні коштів, з порушенням ст. 116 КЗпП України тягне за собою обов`язок відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. ОСОБА_1 вказує, що її середній заробіток на день звільнення складав 849,48 грн. При цьому вважає, що сума середнього заробітку підлягає індексації у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Згідно до розрахунку відповідно до калькулятору (https://services.dtkt.ua/caiculators/salarv) сума індексації станом на червень 2019 року складає 1092.43 грн., а разом із заробітною платою: 1941.91 грн. Сума середнього заробітку за весь час затримки з липня 2014 по липень 2019 складає 1941,91 x 60 міс. = 116 514,60 грн., яку просить стягнути з відповідача ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», а також судові витрати.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01.07.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

23.07.2019 року від відповідача ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, наголошуючи на тому, що 03.02.2015 року підприємством заборгованість із заробітної плати позивача у розмірі 3697,15 грн. була перерахована на рахунок ПАТ «ПРИВАТБАНК». До звільнення 21.07.2014 року заробітна плата позивачу перераховувалась на картковий рахунок, що був відкритий у ПАТ «Банк Демарк», однак у зв`язку з ліквідацією вказаного банку відповідач не міг перерахувати заборгованість із заробітної плати на останній відомий банківський рахунок позивача. Жодних повідомлень від позивача про реквізити для перерахування заборгованості із заробітної плати з дня звільнення та до дня виплати заборгованості станом на день перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ «ПРИВАТБАНК» на підприємство не надходило. Вказані грошові кошти від ПАТ «ПРИВАТБАНК» підприємству повернуті не були. А, отже свої зобов`язання з виплати заробітної плати відповідач виконав 03.02.2015 року, тому період прострочення становить з 22.07.2014 року по 03.02.2015 року. Вказують, що станом на 08.09.2016 року позивач знала про погашення заборгованості підприємством перед нею у лютому 2015 року в сумі 3697,15 грн., що підтверджується наданою позивачем копією листа ПрАТ «ЧЕЗАРА» до неї від 08.09.2016 № 414/930, однак остання надіслала відповідь про неотримання нею даної суми лише у квітні 2019 року. Вважають позивачем пропущено встановлений ч.1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочався для позивачки з дня коли вона дізналась про виплату заборгованості по заробітній платі – 08.09.2016 року (а.с.22-26).

24.07.2019 року від позивачки ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с.52), у якій позивач зазначає, що тільки листом від 23.04.2019 року відповідач повідомив, що належні їй ( ОСОБА_1 ) суми знаходяться у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вона листом від 02.05.2019 року у зв`язку зі зверненням до суду про стягнення заробітної плати, просила відповідача надати копію її заяви про відкриття рахунку в банку, заяви про її згоду на перерахування заробітної плати до банку, копію відомості про отримання зарплатної картки банку або повідомити про відсутність таких документів. Одночасно позивач стверджує, що такі документи відповідачеві або ПАТ «ПРИВАТБАНК» вона не подавала, відповідач ПрАТ «ЧЕЗАРА» свавільно перерахував належні їй при звільненні кошти сторонній організації, також вважає безпідставними посилання відповідача на вимоги ст. 233 КЗпП України.

Ухвалою Новозаводського районного суду від 20 вересня 2019 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (а.с.68-69).

04.11.2019 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно яких по суті спору зазначено, що 07 серпня 2014 року між ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений договір про розрахунково-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати з використанням платіжних карток. У відповідності до умов укладеного договору банк зараховує на поточні рахунки (платіжні картки) грошові кошти працівникам ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на підставі відомостей, які надаються підприємством. У відповідності до зарплатної відомості №150202СТ071205 від 02.02.2015 року, яка надійшла до банку від підприємства, грошові кошти в день надходження відомості були зараховані на поточні рахунки (платіжні картки) отримувачів згідно призначення платежу вказаного в платіжних документах. Так, згідно платіжного доручення №F0202V4NН8 від 02.02.2015 року грошові кошти в сумі 3 697,15 грн. були зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 з призначенням платежу «Зарплата 14527000092, таб. 2178005465, НОМЕР_1 , ЧЕЗАРА ПАТ». Починаючи з 02.02.2015 року клієнт ОСОБА_1 не зверталася до банківської установи з відповідним розпорядженням та не надавала розрахункових документів про видачу їй або перерахування іншому отримувачу грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому на її ім`я. Вказує, що відсутні докази про порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, а відсутність таких порушень не породжує для нього права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІІрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення сум, що належать виплаті при звільненні в частині заявлених позовних вимог до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить відмовити (а.с.84-86).

У судовому засіданні 13.01.2020 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити, в обґрунтування заявлених вимог посилались на доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Рожко С.М. у судовому засіданні13.01.2020 року заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ґрунтуючись на доводах, викладених у наданих суду письмових поясненнях.

У подальшому позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, представник позивача надав суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи закінчити у відсутність позивача та її представника (а.с.107).

Представник відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Рожко С.М. у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.116).

Представник відповідача ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України (а.с. 21, 73, 96, 102, 115), повторно до судового засідання не з`явився. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 223 ЦПК України, враховуючи наведені вище заяви учасників справи, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за наявними в ній доказами у відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за відсутності всіх учасників справи не здійснювалося.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд встановив наступні факти і правовідносини та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Сторони знаходились у трудових правовідносинах. 21.07.2014 року позивачку звільнено у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників, за п.1ст.40 КЗпП України, що убачається з трудової книжки позивача (а.с. 2).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З повідомлення відповідача № 414/930 від 08.09.2016 року (а.с. 3) та доданої копії особистого рахунку ОСОБА_1 за лютий 2015 року та липень 2014 року (табельний № 62044) убачається, що на момент звільнення 21.07.2014 року позивачці нараховано та належало до виплати 3697грн.15коп. (а.с.5,7) При цьому відповідач ПрАТ «ЧЕЗАРА» повідомив позивачку, що заробітна плата в сумі 3697грн.15коп. виплачена в повному обсязі.

Разом з тим суд враховує ту обставину, що у наведеному листі (а.с.3) не міститься жодної інформації про час та спосіб виплати заробітної плати ОСОБА_1 , що на думку суду, позбавляло останню можливості отримати належні їй грошові кошти.

На письмову заяву позивачки ОСОБА_1 від 16.04.2019 року (а.с. 4) листом №414/129 від 23.04.2019 року бухгалтерія ПрАТ «ЧЕЗАРА» повідомила ОСОБА_1 про виплату належних їй при звільненні коштів у повному обсязі та необхідність звернення до відділення банку «ПРИВАТБАНК» (а.с.5).

Судом встановлено, що повний розрахунок з позивачем у день звільнення відповідачем ПрАТ «ЧЕЗАРА» проведено не було, оскільки відповідач заборгованість по заробітній платі позивача в розмірі 3697грн.15коп. з власної ініціативи у відповідності до зарплатної відомості від 02.02.2015 року перерахував до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.31-44).

Вказана обставина підтверджена листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 02.08.2019 року № 20.1.0.0.0/7-190724/2524 (а.с.60).

Також згідно платіжного доручення №F0202V4NН8 від 02.02.2015 року грошові кошти в сумі 3 697,15 грн. були зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 з призначенням платежу «Зарплата 14527000092, таб. 2178005465, НОМЕР_1 , ЧЕЗАРА ПАТ» (а.с.87,88).

Судом також встановлено, що зарахування грошових коштів, належних ОСОБА_1 в сумі 3 697,15 грн. відбулось 02.02.2015 року на її поточний рахунок, відкритий з ініціативи ПрАТ «ЧЕЗАРА», без повідомлення позивача.

Як видно з письмових пояснень представника відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підтверджено ним у судовому засіданні, 07 серпня 2014 року між ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений договір про розрахунково-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати з використанням платіжних карток. У відповідності до умов укладеного договору банк зараховує на поточні рахунки (платіжні картки) грошові кошти працівникам ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на підставі відомостей, які надаються підприємством.

Отже, на час укладення вказаного договору між відповідачами 07.08.2014 року та зарахування сум належних при звільненні ОСОБА_1 02.02.2015 року, остання не була обізнана про вказані обставини, оскільки припинила трудові відносини з ПрАТ «ЧЕЗАРА» 21.07.2014 року.

На спростування цього факту відповідачами не надано жодних доказів.

Суд, зважаючи на ту обставину, що вперше відповідачем ПрАТ «ЧЕЗАРА» позивачу було повідомлено про необхідність звернення до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», куди були перераховані належні їй грошові кошти, тільки 23.04.2019 року (а.с.5), то саме цю дату необхідно вважати днем, коли ОСОБА_1 дізналась про виплату заборгованості по заробітній платі. При цьому, суд, враховуючи день звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом 26.06.2019 року, вважає, що позивачем не порушено строки звернення до суду, передбачені ч.1 ст. 233 КЗпП України.

Виходячи з наведеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача ПрАТ «ЧЕЗАРА» у відзиві на позов, що станом на 08.09.2016 року позивач знала про погашення заборгованості підприємством перед нею у лютому 2015 року в сумі 3697,15 грн. та нею пропущено встановлений ч.1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У зв`язку з невиплатою заробітної плати в день звільнення, відповідно до ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, яким є період з 22.07.2014 року по 02.02.2015 року включно.

Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (далі Порядок), середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи наявні у справі докази та виходячи з наданого позивачем особистого рахунку за липень 2014 року (а.с.7), середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку позивача підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «ЧЕЗАРА» з розрахунку: 65грн.74коп. середньоденний заробіток (788,87 грн. / 12 днів) х 137 (днів прострочення розрахунку) з 22.07.2014 року по день фактичного розрахунку 02.02.2015 року включно, яким є день зарахування заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 на її поточний рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та дорівнює 9006 грн.38коп.

За наведених обставин суд вважає за неможливе при вирішенні питання про стягнення на користь позивача з відповідача ПрАТ «ЧЕЗАРА» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, застосування розміру 116514грн.60коп., визначеного позивачем (а.с.1,8), оскільки наведений спосіб розрахунку обраний позивачем помилково.

Також, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд враховує відсутність будь-яких вимог позивача заявлених до відповідача АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, а так само відсутність доказів, які б вказували про порушення прав та інтересів позивача з боку вказаного відповідача.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 59 грн. 40 коп., з розрахунку (9006 грн.38коп./116514грн.60) х 768,40 грн. = 59 грн. 40 коп.

Також у відповідності до ст. 134, 137, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі , виходячи з розрахунку (9006 грн.38коп./116514грн.60) х 12800грн. = 989 грн. 42 коп., оскільки вони підтверджені належними документами (а.с. 108-112).

На підставі викладеного, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, та керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 95, 134,137,140,141, 223, 258, 259, 265, 268, 273, 310-314, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,– задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, ЄДРПОУ 14307392) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9006 грн. 38коп. (дев`ять тисяч шість гривень тридцять вісім копійок) без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів; витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 989грн. 42 коп. (дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень сорок дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, ЄДРПОУ 14307392) в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) 59 грн. 40 коп. (п`ятдесят дев`ять гривень сорок копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.02.2020 року.

Головуючий - суддя І. В. Яременко