Ухвала суду № 87906528, 28.02.2020, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/82/20 Номер провадження: 2/365/104/20

У Х В А Л А

28.02.2020 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.,

вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Згурівського районного нотаріального округу Ківало Ірини Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Згурівська районна державна нотаріальна контра Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, Згурівська селищна рада Київської області про встановлення факту успадкування за законом нерухомого майна, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2020 року (за поштовим штемпелем) позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Вона є спадкоємцем, оскільки доглядала за останньою, на момент смерті постійно проживала з нею на виділеній матері частині території будинку та фактично вступила у право володіння спадковим майном, а саме, частиною житлового будинку та прибудинковою земельною ділянкою, проводила косметичний ремонт в будинку.

До неї після смерті матері перейшло право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчене сертифікатом направо на земельну частку (пай), площею 3,9600 га, яка розташована межах Згурівської селищної ради Київської області, на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме, одну житлову кімнату, 1/3 частини веранди, вхідний ганок (крильце), літню кухню (врем?янку), ліву половину сараю, половину погреба та на Ѕ частини присадибної земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти нерухомості.

Ця обставина підтверджується актом комісії за участі депутата Згурівської селищної ради від 18.04.2019, згідно з яким встановлено, що позивач є такою, що вступила у право володіння спадковим майном шляхом проживання, користування майном шляхом проведення косметичного ремонту у спірному будинку.

Її батьки фактично проживали у цьому будинку, що належав їм на праві спільної сумісної власності. Виділення в натурі часток не відбулося. Батько проживав у виділеній йому іншій частині будинку з іншою дружиною.

Після розлучення з її матір`ю та розподілу між ними майна батько ще двічі одружувався.

Вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері за наполяганням батька, який мотивував це тим, що після його смерті вона успадкує все майно.

Третя дружина її батька відразу почала демонструвати щодо неї відверту неприязнь та всіляко намагалась погіршити стосунки між нею та батьком.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько помер, його спадкоємцями є вона та відповідач, тому 08.02.2019 вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 13.04.2019 отримала лист-відповідь про те, що батько усе своє майно заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Ківало І.В. 27 серпня 2018 року та зареєстрованим у реєстрі за № 1087, заповів ОСОБА_1 . Остання спадщину прийняла. Однак, крім майна батька, відповідач успадкувала й спадкове майно її матері, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відтак вважає, що ОСОБА_3 не мав права розпоряджатися майном її матері. Заповіт складений за 4 дні до його смерті. У момент підписання (складання) спірного заповіту він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки з кінця липня та до початку серпня 2018 року втратив відчуття реальності та перебував у неадекватному стані. Також через постійний тиск на нього цей заповіт не відповідав його внутрішній волі, оскільки жителі села Щасливе повідомили їй, що ОСОБА_1 вдавалася до погроз та чинила на батька психологічний тиск, погрожуючи що не буде доглядати за ним та здасть у будинок пристарілих, тому просить встановити факт її постійного проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства із ОСОБА_2 на момент смерті останньої, визнати її право власності у порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належало ОСОБА_2 , площею 3,9600 га, та на частину спірного домоволодіння, визнати недійсними та скасувати спірний заповіт та свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Судові витрати просить покласти на відповідачів на підставі ст. 141 ЦПК України.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява була подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тобто позовна заява не містить зазначення ціни позову щодо вартості спірного майна на момент пред`явлення позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці, тому вбачається за необхідне встановити точну ціну позову шляхом уточнення грошової оцінки спадкового майна на момент пред`явлення позову, змісту позовних вимог щодо кожного із відповідачів.

Позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинна додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

На підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

В разі належного підтвердження ціни позову до позовної заяви повинні бути додані документи, що підтверджують відповідно до п. 1.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору щодо вимог майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн).

Щодо трьох вимогнемайнового характеру, то відповідно до п. 1.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає до сплати судовий збір у розмірі 2522,40 грн (840,80 х 3).

Сплату провести на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами:

отримувач коштів: Згур. УК/смт. Згурівка/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38043171

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA728999980313111206000010274

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п`ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п`ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Відповідно до аналізу судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, проведеного Верховним Судом України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Також позивачу необхідно врахувати, що відповідно до роз`яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Згурівського районного нотаріального округу Ківало Ірини Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Згурівська районна державна нотаріальна контра Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, Згурівська селищна рада Київської області про встановлення факту успадкування за законом нерухомого майна, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом залишити без руху, про що її повідомити та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та роз`яснити, що в разі, якщо зазначені недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом не будуть усунені, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала складена 28 лютого 2020 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Денисенко