№ 2-635/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
08 квітня 2010 року Іллічівській райсуд м. Маріуполя Донецької області у складі судді - Кашицької С.А. при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Маріуполя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Українська страхова компанія” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
Акціонерне товариство закритого типу “Українська страхова компанія” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03.02.2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” було укладено кредитний договір № 8200СК/02-2006, відповідно до якого відповідачем було отримано кредит в сумі 3204 грн. терміном з 03.02.2006 року по 03.08.2007 року зі сплатою відсотків за його використання у вигляді фіксованої суми. У забезпечення виданого відповідачу кредиту, був укладений договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №000650кр від 03.02.2006 року. Відповідно до мов цього договору Акціонерне товариство закритого типу “Українська страхова компанія” здійснює страхування ризику неповернення кредиту банку. Відповідач не виконав своїх зобов’язань перед банком, що надав йому кредит та частково не повернув суму кредиту і відсотків за користування кредиту у встановлений кредитним договором термін. Відповідно до п.2.1 договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №000650кр від 03.02.2006 року, відповідальність позивача по страховому випадку виникає у разі, якщо банк не одержав обумовлені кредитним договором суми двох будь-яких послідовних платежів протягом трьох днів після настання строку сплати другого платежу, передбаченого кредитним договором. Відповідач прострочив оплату платежів відповідно до графіку повернення кредиту. Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, Акціонерне товариство закритого типу “Українська страхова компанія” 06.09.2006 року зробив страхову виплату в розмірі 359,07 грн. на підставі страхового акту №445кр від 05.09.2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №640, 08.11.2006 року зробило страхову виплату в розмірі 359,81 грн. на підставі страхового акту №644кр від 06.11.2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №967, 15.01.2007 року - в розмірі 359,87 грн. на підставі страхового акту №16кр, що підтверджується платіжним дорученням №52, 15.03.2007 року – в розмірі 358,82 грн. на підставі страхового акту №285кр від 07.03.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №324, 18.05.2007 року – в розмірі 359,81 грн. на підставі страхового акту №573кр від 16.05.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №695, 12.07.2007 року – в розмірі 357,56 грн. на підставі страхового акту №948кр від 05.07.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №1086, 13.09.2007 року – в розмірі 537,82 грн. на підставі страхового акту №1223кр від 11.09.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №1501, а всього 2692,76 грн. Відповідно до п.3.4 договору №000650кр від 03.02.2006 року, ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних затрат переходять права вимоги, яке страхувальник має стосовно особи, відповідальної за завдані збитки. У відповідності до ст.625 ЦК України, позивач має право вимагати сплатити 3% річних за користування його коштами, що є мірою відповідальності за користування чужими коштами. Відповідач, що прострочив виконання зобов’язань, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки. Постановою Верховного суду України від 25.03.2002 року №8/405 був зроблений висновок, що 3% річних є платою за користування чужими коштами у випадку прострочення і порушення зобов’язань за договором і тому стягуються незалежно від провини боржника. Загальна сума заборгованості відповідача складає 2868,97 грн.
Позивач був попереджений про утворившуюся заборгованість, однак до теперішнього часу відповідь не отримано, суму боргу не сплачено. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на їх користь суму заборгованості в розмірі 2692,76 грн., 3% річних в розмірі 176,21 грн. та судові витрати по справі – судовий збір в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.
Представник позивача в судове засідання нез’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку, передбаченому ст.224 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не надавав, у зв’язку з чим, суд зі згоди представника позивача ухвалив розглядати справу у заочному порядку, передбаченому ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи підтверджуючі підстави та розмір позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.02.2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальний комерційний банк “Камбіо” було укладено кредитний договір № 8200СК/02-2006, відповідно до якого відповідачем було отримано кредит в сумі 3204 грн. терміном з 03.02.2006 року по 03.08.2007 року зі сплатою відсотків за його використання у вигляді фіксованої суми.
У забезпечення виданого відповідачу кредиту, був укладений договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №000650кр від 03.02.2006 року. Відповідно до мов цього договору Акціонерне товариство закритого типу “Українська страхова компанія” здійснює страхування ризику неповернення кредиту банку.
Відповідно до п.2.1 договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №000650кр від 03.02.2006 року, відповідальність позивача по страховому випадку виникає у разі, якщо банк не одержав обумовлені кредитним договором суми двох будь-яких послідовних платежів протягом трьох днів після настання строку сплати другого платежу, передбаченого кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідач прострочив оплату платежів відповідно до графіку повернення кредиту.
Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, Акціонерне товариство закритого типу “Українська страхова компанія” 06.09.2006 року зробив страхову виплату в розмірі 359,07 грн. на підставі страхового акту №445кр від 05.09.2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №640, 08.11.2006 року зробило страхову виплату в розмірі 359,81 грн. на підставі страхового акту №644кр від 06.11.2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №967, 15.01.2007 року - в розмірі 359,87 грн. на підставі страхового акту №16кр, що підтверджується платіжним дорученням №52, 15.03.2007 року – в розмірі 358,82 грн. на підставі страхового акту №285кр від 07.03.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №324, 18.05.2007 року – в розмірі 359,81 грн. на підставі страхового акту №573кр від 16.05.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №695, 12.07.2007 року – в розмірі 357,56 грн. на підставі страхового акту №948кр від 05.07.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №1086, 13.09.2007 року – в розмірі 537,82 грн. на підставі страхового акту №1223кр від 11.09.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням №1501, а всього 2692,76 грн.
Позивач був попереджений про утворившуюся заборгованість, однак до теперішнього часу відповідь не отримано, суму боргу не сплачено.
Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Оскільки позовні вимоги позивача судом задоволені, та ним понесені судові витрати при зверненні до суду, пов’язані з оплатою судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., суд вважає що вони підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224-228, 249 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1191 ЦК України, Законом України „Про страхування”, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства закритого типу “Українська страхова компанія” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства закритого типу “Українська страхова компанія” р/р 26503102398001 в АКБ „Капітал” м.Донецьк, МФО 334828, ОКПО 20346864, суму заборгованості в розмірі 2692,76 грн., 3% річних в розмірі 176,21 грн., судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 3039,97 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя:
Судове рішення № 8790510, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 08.04.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-635/2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: