Рішення № 87904550, 27.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року справа № 580/4196/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача – адвоката Лисенка Ю.М. (згідно з довіреністю),

представника відповідача - Дубенка В.П. (за посадою),

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ “Катеринопільський елеватор” до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

26.12.2019 ТОВ «Катеринопільський елеватор» (20505, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, с.Єрки, вул. Героїв Майдану, буд.47; код ЄДРПОУ 32580463) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11-Г; код ЄДРПОУ 43141471):

від 04.12.2019 №0004674203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), задекларовану на рахунок платника в банку, в сумі 585459,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкція у сумі 292730,00 грн.;

від 04.12.2019 №0004684203 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту, у сумі 424348,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні рішення прийняті відповідачем за відсутності порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що надав під час податкової перевірки повний пакет документів, які підтверджують реальність посвідчуваних ними господарських правочинів і правильність формування податкової звітності.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 02.01.2020.

25.10.2019 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вказував, що контрагенти позивача ТОВ «АСТАРТА-ВВ», ТОВ «МАКОВІЙ», ВКП «АВАНТАЖ» не мали у користуванні достатньої кількості земельних ділянок та необхідної кількості найманих працівників для вирощування зернових культур, що були ними реалізовані позивачу. Тому вважає господарські операції позивача з вказаними контрагентами безтоварними та такими, що не надавали права позивачу брати податковий кредит.

24.02.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що у нього наявні та подані до податкової перевірки усі первинні бухгалтерські документи за правочинами з контрагентами.

Ухвалою від 24.02.2020, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідно до наказу відповідача від 18.10.2019 №289 на підставі направлень №№154, 155 його посадові особи здійснили документальну позапланову виїзну перевірку позивача декларації за серпень 2019 року (реєстраційний номер 9215961342 від 20.09.2019) з урахуванням уточнюючих розрахунків з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за серпень 2019року. В результаті складено акт від 19.11.2019 №506/28-10-42-03/32580463 (далі – Акт), у висновках якого зазначено порушення позивачем вимог:

пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит у декларації з ПДВ за серпень 2019року на суму ПДВ 1009807,40грн, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019року на 424347,97грн, яка підлягає зменшенню, та суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунках платника у банку за серпень 2019року на 585459,00грн, яка підлягає зменшенню.

04.12.2019 відповідач виніс спірні ППР:

№0004674203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника в банку, в сумі 585459,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкція у сумі 292730,00 грн.;

№0004684203 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту, у сумі 424348,00 грн.

Тому позивач звернувся в суд зі вказаним вище позовом.

З Акту суд встановив, що його висновки пов`язані з сумнівом відповідача щодо реальності правочинів позивача за серпень 2019року з ТОВ «АСТАРТА-ВВ» - на суму 158575,67грн, ТОВ «МАКОВІЙ» - за серпень 2019року - 80534,70грн, ВКП «АВАНТАЖ» - за липень 2019року на суму 185237,60грн, серпень 2019року на суму 585459,43грн., суми податкового кредиту за які ним включені в декларації з ПДВ за серпень 2019року. Відображення їх у податковому обліку позивача підтверджується даними відповідної декларації.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Суд встановив, що 28.08.2018 позивач уклав з ТОВ «АСТАРТА-ВВ» договір поставки сільськогосподарської продукції №13583/к на поставку соняшника.

На підтвердження виконання його умов позивач надав для податкової перевірки та суду видаткові накладні (далі – ВН) від 31.08.2019 №11 на суму ПДВ 57190,02грн., від 31.08.2019 №12 на суму ПДВ 55265,86грн., від 31.08.2019 №13 на суму ПДВ 49119,79грн. Акт перевірки не містить посилань щодо недоліків їх складання.

В ЄРПН зареєстровано податкові накладні (далі – ПН) позивачу від 31.08.2019 №№11-13 на вищевказану суму ПДВ, що за видом, вартістю та кількістю відповідають первинним бухгалтерським документам та договору.

Суд врахував, що згідно з даними ЄДРПОУ основний вид діяльності ТОВ «АСТАРТА-ВВ» – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (том 5) має земельні ділянки в Харківській області у загальній кількості 642,9407га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції. Також подано звітність щодо сплати земельного податку за них. Даними звітів форми 1-ДФ підтверджується виплата доходу найманим працівниками: 3 квартал 2019 року – 10осіб, 2 квартал 2019 року – 12 осіб, 3 квартал 2019 року – 13 осіб.

Вказане підприємство як на час складання первинних бухгалтерських документів, так і на час розгляду справи судом, має статус платника ПДВ з 01.09.2013.

03.10.2018 позивач уклав з ТОВ «МАКОВІЙ» договір поставки сільськогосподарської продукції №15299/к на поставку соняшника. На підтвердження виконання його умов позивач надав належним чином оформлену та скріплену печатками сторін ВН від 31.08.2019 №373 на суму ПДВ 80534,70грн. В ЄРПН зареєстровано ПН позивачу від 31.08.2019 №44 на суму ПДВ 80534,70грн., яка виписана на придбання товару, що за видом, вартістю та кількістю відповідає первинним бухгалтерським документам та договору

Суд врахував, що згідно з даними ЄДРПОУ основний вид діяльності ТОВ «МАКОВІЙ» – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (том 5) має земельні ділянки в Харківській області у загальній кількості 488,8098га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції. Також подано звітність щодо сплати земельного податку за них. Даними звітів форми 1-ДФ підтверджується виплата доходу найманим працівниками: 1 квартал 2019 року – 21особа, 2 квартал 2019 року – 21 особа, 3 квартал 2019 року – 33 особи.

Зазначене підприємство має чинний статус платника ПДВ з 01.11.2014.

18.06.2019 позивач уклав з ТОВ ВКП «АВАНТАЖ» договір поставки сільськогосподарської продукції №17607/к на поставку сої. На підтвердження виконання його умов позивач надав ВН від 01.08.2019 №114 на суму ПДВ 121676,28грн., від 03.08.2019 №115 на суму ПДВ 122478,62грн., від 06.08.2019 №117 на суму ПДВ 124159,95грн., від 08.08.2019 №118 на суму ПДВ 121734,95грн. від 11.08.2019 №119 на суму ПДВ 95318,63грн., від 02.07.2019 №96 на суму ПДВ 59751,98грн. Акт перевірки не містить зауважень щодо їх оформлення.

В ЄРПН зареєстровано ПН позивача: від 03.08.2019 на суму ПДВ 122478,62грн., від 01.08.2019 на суму ПДВ 121767,28грн., від 06.08.2019 на суму ПДВ 124159,95грн., від 08.08.2019 на суму ПДВ 121734,95грн., від 11.08.2019 на суму ПДВ 95318,63грн., які виписані на придбання товару, що за видом, вартістю та кількістю відповідає первинним бухгалтерським документам та договору.

Суд врахував, що згідно з даними ЄДРПОУ основний вид діяльності ТОВ ВКП «АВАНТАЖ» – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (том 5) має земельні ділянки в Хмельницькій області у загальній кількості 66,3891га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції. Також подано звітність щодо сплати земельного податку за них. Даними звітів форми 1-ДФ підтверджується виплата доходу найманим працівниками: 1 квартал 2019 року – 13 осіб, 2 квартал 2019 року – 12 осіб, 3 квартал 2019 року – 55 осіб. Статус вказаного підприємства, як платника ПДВ, чинний з 04.07.1997.

Оплата придбаного товару підтверджена оборотно-сальдовими відомостями позивача за рахунком 63, картками рахунку, виписками з банку і відповідачем не заперечується. Часткова передача зерна від постачальника на склад позивача згідно з угодами складського зберігання з ПрАТ "ОРІЛЬ-ЛІДЕР" підтверджується відповідними накладними та товарно-транспортними, що містять печатки та підписи соіб, що брали участь в правочинах, інформацію щодо виду та кількості товару (пшениці та сої), відомості про перевізників і транспортні засоби, які згідно з загальними технічними характеристиками можуть перевозити відповідний товар.

Доказами поставки придбаного товару (насіння соняшника, сої) є наявні у матеріалах справи оформлені у встановленому законом порядку товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 107-211). Додатково надані світлокопії відеоспостереження щодо зважування автомобілів містять відомості про дату, час і транспортні засоби (з відповідними д.н.з.), які зазначені в ТТН.

Отже, позивач довів зміну власного майнового стану, пов`язану з вищевказаними правочинами.

Відповідно до п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Доводи відповідача про неможливість виготовлення (вирощування) контрагентами поставленої позивачу продукції спростовуються відомостями Реєстрів речових прав і податкової звітністю щодо наявності в їх користуванні сільськогосподарських земель (ріллі) та кількістю фізичних осіб, зазначений у звітах форми 1-ДФ щодо нарахування та виплати їм доходу, у т.ч. в період спірних правочинів. Висновки Акту перевірки не містять обгрунтувань, чому сумніви щодо поставок виникли відносно адресування їх позивачу, в той час, як зазначено, що внаслідок аналізу ЄРПН встановлено поставки подібного товару значній кількості інших суб`єктів господарювання, сумнівів в реальності яких нема.

Крім того, суд врахував відсутність судових рішень (вироків) з приводу того, що вказані контрагенти позивача здійснюють фіктивну діяльність, направлену на отримання або надання податкової вигоди. Крім того, відсутні кримінальні провадження з таких питань, у т.ч. щодо позивача.

Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочинів позивача з вищевказаними контрагентами та складання податкових накладних з метою надання/отримання податкової вигоди відповідач не довів.

Суд врахував, що згідно з даними ЄДРПОУ вказані підприємства діють на загальних підставах. Водночас підтверджено бухгалтерськими та податковими документами реальність здійснення господарських операцій.

Оскільки підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності спірних рішень. Спірні рішення прийняті з порушенням принципу повноти дослідження, внаслідок чого висновки податкової перевірки грунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях без підтвердження належними, допустими та достовірними доказами.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

На підставі п.198.7 ст.198 ПК України сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.200.4. ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до п.200.7. ст.200 ПК України подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10. ст.200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.11. ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

На підставі п.200.12. ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Оскільки висновки відповідача про безтоварність операцій не підтверджені, коригування ним даних податкової звітності позивача з ПДВ не відповідає закону.

Відповідно до пунктів 113.1.-113.3. ст.113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

На підставі п.123.1. ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності донарахування основної суми зобов`язання спірними рішеннями, застосування штрафних санкцій також є протиправним.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку на підставі ст.139 КАС України стягнути повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений згідно з платіжним дорученням від 13.12.2019 №1024950001 судовий збір у розмірі 19210,00грн.

Керуючись ст.ст.2, 6-14, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ТОВ “Катеринопільський елеватор” (код ЄДРПОУ 43141471) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0004674203 та №0004684203, прийняті Офісом великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11-Г; код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Катеринопільський елеватор” (20505, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, с.Єрки, вул. Героїв Майдану, буд.47; код ЄДРПОУ 32580463) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19210,00грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

3. Копії рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.02.2020.