Рішення № 87903017, 17.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року справа № 580/3759/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-12693-17.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник єдиного податку 3 групи за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», має право на зайняття адвокатською діяльністю. Також з 02.08.2019 є інвалідом 2 групи, про що у вересні 2019 року повідомив відповідача. Діяльність позивача як фізичної особи-підприємця збігається з адвокатською діяльністю.

23.11.2019 позивач отримав оскаржувану вимогу про сплату боргу на загальну суму 7214 грн. 48 коп., в т.ч. 7047 грн. 48 коп. недоїмка та 170 грн. штраф. Законодавством не визначено такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Позивач після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю заяву про взяття на облік як самозайнятої особи до контролюючого органу не подавав, на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність не перебуває.

Єдиний внесок має нараховуватись виключно на самостійно визначену суму доходу, у фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування та не отримує доходів (не здійснює підприємницьку діяльність) не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.

Контролюючий орган мав нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується внесок. Натомість, податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача та не витребовував документи щодо діяльності фізичної особи-підприємця, формування вимоги та її надіслання є протиправним, оскільки відомості з інтегрованої картки платника внеску та реєстру не входять до переліку «інших документів» як такі, що не підтверджують суми виплат (доходу).

26.10.2019 позивач вже отримував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17 від 03.10.2019 на суму 5381 грн. 36 коп., в т.ч. недоїмка 5211 грн. 36 коп. та штраф 170 грн. Позивач вказану вимогу оскаржив до Черкаського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження у справі №580/3392/19.

Позивач вважає, що борг у сумі 7217 грн. 48 коп. складається з суми 5381 грн. 36 коп. згідно вимоги №Ф-12693-17 від 03.10.2019 та нарахування єдиного внеску за жовтень 2019 року. Позивач не повинен сплачувати єдиний внесок за жовтень 2019 року, оскільки у вересні 2019 року повідомив відповідача про встановлення йому інвалідності 2 групи, а єдиний внесок за жовтень 2019 року підлягає сплаті в січні 2020 року.

З вказаних підстав позивач вважає вказану вимогу протиправною та такою, що порушує його права.

Відповідач проти позову заперечив. 28.12.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що єдиний внесок нараховується для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Тому позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Фізичні особи-підприємці, які набули статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звільняються від сплати за себе єдиного соціального внеску за себе з наступного місяця після набуття такого статусу. Проте, статус інваліда позивачу встановлено 20.08.2019.

За обліковими даними інформаційної системи Головного управління ДФС у Черкаській області, загальна сума заборгованості позивача як фізичної особи-підприємця, станом на дату формування оскаржуваної вимоги складала 7217 грн. 48 коп., в т.ч.:

- 2754 грн. 18 коп. – нарахування за ІІ квартал 2019 року терміном сплати до 19.07.2019;

- 2457 грн. 18 коп. – нарахування за ІІІ квартал 2018 року терміном сплати до 16.08.2019 (згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №25379196 від 16.08.2019 за 2018 рік);

- 170 грн. – нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації;

- 1836 грн. 12 коп. – нарахування за 2 місяці ІІІ кварталу 2019 року терміном сплати 21.10.2019.

Заборгованість по єдиному соціальному внеску у позивача як адвоката відсутня. Заборгованість позивача по єдиному соціальному внеску як фізичної особи-підприємця виникла до встановлення йому інвалідності.

За обліковими даними інформаційної системи Головного управління ДПС у Черкаській області загальна сума заборгованості позивача станом на 31.10.2019 складала 7217 грн. 48 коп. На підставі вказаних даних відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17 від 06.11.2019.

З вказаних підставі просив у задоволенні позову відмовити.

08.01.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що 17.10.2018 сплатив єдиний внесок за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457 грн. 18 коп., тому на теперішній час за 2018 рік має переплату в розмірі 2457 грн. 18 коп.

Спростовує доводи відповідача про те, що відсутня заборгованість з ЄСВ, нарахована як адвокату, оскільки 21.01.2019 йому нараховано єдиний внесок у сумі 2457 грн. 18 коп. як особі, яка займається незалежною професійною діяльністю, та 2457 грн. 18 коп єдиного податку як фізичній особі-підприємцю, всього 4914 грн. 36 коп. за перший квартал 2019 року.

Також вважає рішення №0111465013 та акт перевірки від 18.07.2019 підробленими, оскільки вони не співпадають по датам. Крім цього, позивач не був ознайомлений належним чином з актом та рішенням, а наданий відповідачем конверт містить дату 21.06.2019, тобто на місяць раніше від дати акта та рішення.

Ухвалою суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи по суті розпочато 17.01.2020 без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

На підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області №27 від 15.06.2018 ОСОБА_1 (позивач у справі) видано свідоцтво серії ЧК №000934 від 15.06.2016 про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач (РНОКПП 2751113995) 24.07.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник єдиного внеску.

Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ від 20.08.2019 позивачу з 20.08.2019 встановлено 2 групу інвалідності безстроково.

03.10.2019 відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17, за якою станом на 30.09.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 5381 грн. 36 коп., в т.ч. недоїмка у сумі 5211 грн. 36 коп. та штраф у сумі 170 грн.

29.10.2019 позивач оскаржив вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17 від 03.10.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №580/3392/19, яке набрало законної сили 18.01.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Черкаській області від 03.10.2019 №Ф-12693-17 про сплату боргу з єдиного внеску на загальну суму 5381 грн. 36 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №580/3392/19 встановлено, що до суми 5381 грн. 36 коп. згідно вимоги від 03.10.2019 №Ф-12693-17 включені: 2754 грн. 18 коп. – за ІІ квартал 2019 року; 2457 грн. 18 коп. – за ІІІ квартал 2018 року згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №25379196 від 16.08.2019 за 2018 рік; 170 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну подачу декларації.

06.11.2019 відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17, за якою станом на 31.10.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 7217 грн. 48 коп., в т.ч. недоїмка у сумі 7217 грн. 48 коп. та штраф у сумі 170 грн.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву та інтегрованої картки позивача, до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17 від 06.11.2019 включені: 2754 грн. 18 коп. – за ІІ квартал 2019 року; 2457 грн. 18 коп. – за ІІІ квартал 2018 року згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №25379196 від 16.08.2019 за 2018 рік; 170 грн. – нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації; 1836 грн. 12 коп. – за два місяці ІІІ кварталу 2019 року.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12693-17 від 06.11.2019 протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець та є платником єдиного податку 3 групи.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464.

Пунктом 1 статті 6 Закону №2464 визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В свою чергу, пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок незалежно від того, чи отримують вони дохід від підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

З інтегрованої картки позивача вбачається, до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-12693-17 включені: 2754 грн. 18 коп. – нарахування за ІІ квартал 2019 року терміном сплати до 19.07.2019, 2457 грн. 18 коп. – нарахування за ІІІ квартал 2018 року терміном сплати до 16.08.2019 (згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №25379196 від 16.08.2019 за 2018 рік), 170 грн. – нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації; 1836 грн. 12 коп. – нарахування за 2 місяці ІІІ кварталу 2019 року терміном сплати 21.10.2019.

При цьому частина сум, а саме: 2754,18 грн, 2457,18 грн. та 170 грн, всього 5381,36 грн були включені відповідачем до вимоги про стягнення боргу (недоїмки) від 03.10.2019 №Ф-12693-1, яка рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №580/3392/19, що набрало законної сили 18.01.2020, була скасована.

Оскільки єдиний внесок у сумі 2754 грн. 18 коп. за ІІ квартал 2019 року, 2457 грн. 18 коп. за ІІІ квартал 2018 року згідно звіту №25379196 від 16.08.2019 за 2018 рік та 170 грн. штрафних санкцій включені також до оскаржуваної вимоги №Ф-12693-17 від 06.11.2019, вказана вимога підлягає скасуванню в частині нарахування вказаних сум.

Щодо єдиного внеску у сумі 1836 грн. 12 коп. за 2 місяці ІІІ кварталу 2019 року, включеної до оскаржуваної вимоги №Ф-12693-17 від 06.11.2019, суд зазначає таке.

Згідно частини 4 статті 4 Закону №2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даної категорії платників Законом №2464 не передбачений, місяць, в якому така особа набула право на пенсію за віком або статус інваліда, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, фізична особа-підприємець, яка набула статус пенсіонера за віком або інваліда та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Судом встановлено, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 20.08.2019.

Отже, позивач звільняється від сплати за себе єдиного внеску з вересня 2019 року.

Враховуючи, що єдиний внесок у сумі 1836 грн. 12 коп., включений до оскаржуваної вимоги №Ф-12693-17 від 06.11.2019, нарахований за липень та серпень 2019 року, вказана сума єдиного внеску підлягає сплаті позивачем, тому оскаржувана вимога в цій частині скасуванню не підлягає.

Щодо доводів позивача про наявність переплати у сумі 2457,18 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з інтегрованої картки позивача, станом на 31.12.2018 у позивача рахувалась переплата у сумі 2457,18 грн.

За 2019 рік позивачу був нарахований єдиний внесок:

- 21.01.2019 - у сумі 2457,18 грн. як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, та у сумі 2457,18 грн як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, з терміном сплати 21.01.2019;

- 19.04.2019 - у сумі 2754, 18 грн як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, з терміном сплати 19.04.2019;

- 09.07.2019 - у сумі 2754, 18 грн як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, з терміном сплати 19.07.2019;

- 16.08.2019 - у сумі 2457,18 грн. як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування згідно звіту №25379196 від 16.08.2019 з терміном сплати 16.08.2019;

- 07.09.2019 – у сумі 170 грн. штрафу згідно рішення про застосування штрафних санкцій №0111465013 від 18.07.2019;

- 21.10.2019 – 1836, 12 грн як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, з терміном сплати 21.10.2019.

Всього було нараховано 14886,02 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №580/3392/19 досліджена обставина щодо нарахування позивачу єдиного внеску у сумі 2457,18 грн як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, надано правову оцінку щодо безпідставності такого нарахування та з врахуванням вказаної обставини скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі від 03.10.2019 №Ф-12693-1.

Також з інтегрованої картки позивача вбачається, що ним протягом 2019 року сплачено єдиний внесок 09.01.2019 у сумі 2457,18 грн, та 28.03.2019 у сумі 2754,18 грн, всього 5211,36 грн.

Отже, станом як на час виставлення спірної вимоги, так і на час розгляду справи недоїмка позивача з єдиного внеску складає 4760,30 грн: Розрахунок: 14886,02 грн. – 2457,18 грн. (ЄВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність) – 2457,18 грн (переплата станом на 31.12.2018) – 5211,36 грн (оплата протягом 2019 року).

Вказаним спростовується наявність переплати у позивача.

Щодо доводів позивача, що контролюючий орган мав нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується внесок та що податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача та не витребовував документи щодо його діяльності як фізичної особи-підприємця, суд зазначає таке.

Згідно частини 4 статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пункту 3 Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Пунктом 4 Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі актів документальних перевірок є лише однією із підстав для її формування. Також Інструкцією №449 як окремо передбачено формування вимоги або на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску, або на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Суд не надає правової оцінки доводам позивача щодо акта перевірки від 17.07.2019 та рішення №0111465013 від 18.07.2019 про застосування штрафу у сумі 170 грн, оскільки вказане рішення є окремим нормативно-правовим актом індивідуальної дії і правомірність його винесення у справі, що розглядається, позивачем не оскаржується.

Інші доводи позивача спростовуються вищезазначеним.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині нарахування боргу (недоїмки) у сумі 5381 грн. 36 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розрахунок: (5381,36 грн.:7217,48 грн) х100=75%. Сплачений судовий збір: 768,40 грн. х75% = 576,30 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області №Ф-12693-17 від 06.11.2019 в частині нарахування боргу (недоїмки) у сумі 5381 (п`ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 36 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко