Ухвала суду № 87902985, 27.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5301/19

У Х В А Л А

27 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень № Ш-609/0-819/0/37-19 від 06.02.2019 року та № 31-1482/0-4283/0/37 від 26.07.2019 року, ухвалених Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання від 23.11.2018 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту та поставити законне, обгрунтоване рішення.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено, що листом від 06.02.2019 року № Ш-609/0-819/0/37-19 позивачу надано вмотивовану відповідь на заяву від 10.01.2019 року. При цьому, оскаржувану відмову від 06.02.2019 року № Ш-609/0-819/0/37-19 позивачем отримано, що зазначено в позовній заяві, проте до суду позивач звернувся лише 06.09.2019 року, що свідчить про недотримання строку звернення до суду.

Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в які позивач вказує, що 27.06.2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою, як спосіб врегулювання спору, до якої додано відповідь Йосипівської сільської ради. Проте, відповідач листом № 31-1482/0-4283/0/37 повторно надав відмову в задоволенні заяви, після чого позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, просив його задовольнити.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, які з`явились до судового засідання, суд встановив наступне.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням від 23.11.2018 року (вхід. № Ш-16044/0/36-18 від 27.11.2018) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,9741 га, яка розташована на території Йосипівської сільської ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області.

Листом від 19.12.2018 року № Ш-16044/0-9266/0/36-18 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь, в якій повідомлено, що з огляду на графічну частину, долучену до клопотання, неможливо визначити місце розташування земельної ділянки відповідно до навколишнього середовища з урахуванням комплексного розвитку території, а тому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки.

18.01.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням від 10.01.2019 року, в якому просив переглянути клопотання від 23.11.2018 року.

Листом від 06.02.2019 року № Ш-609/0-819/0/37-19 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь, в якій повідомлено, що за результатом розгляду графічного матеріалу та також наданої інформації встановлено, що земельна ділянка, яку заявник бажає отримати у власність, розташована на землях колективної власності, а тому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки.

В подальшому, ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням від 24.06.2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,9741 га, яка утворилась від ділянки № 7 на масиві АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту) на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Також, в клопотанні у відповідь на лист від 06.02.2019 № Ш-609/0-819/0/37-19 повідомлено, що обрана земельна ділянка не може бути розташована на землях колективної власності з наступним обґрунтуванням та просив розглядати подану заяву як спосіб досудового врегулювання спору.

Листом від 26.07.2019 року № 31-1482/0-4283/0/37-19 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь, яка відповідає відповіді від 06.02.2019 року № Ш-609/0-819/0/37-19.

Отже, саме після ознайомлення із листом від 26.07.2019 року № 31-1482/0-4283/0/37-19 позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, відмова Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2019 року № 31-1482/0-4283/0/37-19, на клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2019 року, яке позивач вважав досудовим врегулюванням спору, слугувала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є триваючими, у зв`язку з чим позивачем не пропущено встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.75 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.98 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.98 року).

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 лютого 2020 року

Суддя О.А. Левчук