Вирок № 87897228, 28.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.02.2020

Справа № 320/2381/19

Провадження №1-кп/937/270/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080140000603 від 02.03.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

за участі:

прокурора – Щербини О.О.,

захисника – Ненашевої Я.В., -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2019 року, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись на площі біля готелю «Воронцовський», за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, біля будинку № 11, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від потерпілого ОСОБА_2 належний останньому мобільний телефон марки «Nomi», моделі «І 5011», в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 1000 грн, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», на рахунку якої грошових коштів не було, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, який повертати не збирався, тим самим шахрайським шляхом заволодів вищевказаним мобільним телефоном. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник у невідомому напрямку. В подальшому ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1000 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, визнав повністю, підтвердив викладені у обвинувальному акті обставини та пояснив наступне. Так, у березні 2019 року він, маючи неприязні стосунки з потерпілим ОСОБА_2 , вирішив його провчити. Взявши у останнього мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка, не повернув його, а здав у ломбард, отримавши за нього гроші в сумі 400 грн. Наразі телефон повернуто потерпілому. Щиро кається у скоєному.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява з проханням слухати кримінальне провадження за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе за відсутності потерпілого ОСОБА_2 , з`ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за його відсутності.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинене ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; з 25.09.2013 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом психіатричні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 є особою, раніше не судимою; має третю групу інвалідності; за місцем проживання характеризується позитивно, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, що судом визнається обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, враховуючи промову захисника та обвинуваченого в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому у вигляді штрафу, відсутність претензій до обвинуваченого щодо призначення суворого покарання з боку потерпілого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння у вигляді штрафу в розмірі 30 /тридцяти/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 510 /п`ятдесяти десяти/ грн. 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Цивільний позов заявлено не було.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 510 /п`ятдесяти десяти/гривень.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Nomi», моделі «І 5011», в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який відповідно до постанови слідчого від 06.03.2019 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та згідно розписки переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.В. Ковальова