Ухвала суду № 87896950, 28.02.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

28.02.2020

Провадження № 1-кп/331/279/2020

Єдиний унікальний номер 331/2003/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 р. м.Запоріжжя

Колегія суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в складі

головуючого судді Стратій Є.В.

судді Гнатик Г.В.

судді Клименко Л.В.

при секретарі Мороз Н.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правоорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадження Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України.

28.02.2020 р. суддею Клименко Л.В. заявлено самовідвід у кримінальному провадженні. В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що під час досудового розслідування суддя Клименко Л.В. приймала процесуальні рішення, як слідчий суддя, що унеможливлює її участь у даному кримінальному провадженні при судовому розгляді справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлений виключний перелік підстав для відводу судді в кримінальному провадженні, а також наведені випадки недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.80 ч.1 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком, або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу

органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частиною 1 ст.76 КПК України встановлено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанції.

У пункті 4 ч.1 ст.75 КПК України законодавцем передбачена можливість усунення судді шляхом заявлення йому відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Незважаючи на відсутність визначення в законі таких інших обставин, аналізуючи положення кримінального процесуального закону до обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді Клименко Л.В. під час розгляду кримінального провадження, можна віднести обставини, які зазначені суддею у заяві про самовідвід.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, та «Веттштайн проти Швейцарії» п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Колегія суддів вважає, що суддею Клименко Л.В., яка у своїй діяльності дотримувалася вимог ст.6, 19 Конституції України, ст.6 Конвенції, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КПК України, не були вчинені дії, які б свідчили про порушення присяги судді, про упереджене ставлення до сторін кримінального провадження, але викладені в заяві обставини в подальшому можуть вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає зазначені доводи заяви про самовідвід обґрунтованими.

З огляду на викладене, з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів щодо неупередженості суддів при постановленні судових рішень, щоб у майбутньому не викликати в учасників процесу сумнівів у безпристрасності та об`єктивності суду під час розгляду цієї справи, з метою підвищення довіри до судової влади, колегія суддів, не зловживаючи правом на самовідвід, приходить до висновку про можливість задоволення заяви судді Клименко Л.В. про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів ,

у х в а л и л а:

Заяву судді КлименкоЛ.В. про самовідвід задовольнити.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України передати до канцелярії Жовтневого районного суду м.Запоріжжя для визначення іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Стратій Є.В.

Суддя Гнатик Г.В.

Суддя Клименко Л.В.