Ухвала суду № 87896232, 27.02.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/29/19

Провадження № 1-кп/243/180/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року колегія суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

судді Сидоренко І.О., Мінаєв І.М.

за участю

секретаря Маслової К.С.

прокурора Страшненко О.В.

захисника Савченко М.А.

обвинувачуваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов`янськ Донецької області клопотання адвоката Савченко Миколи Анатолійовича про відвід колегії суддів від розгляду кримінального провадження №12018050510002406 від 11 листопада 2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погребища Перше Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Савченко М.А. було заявлено відвід колегії суддів, обґрунтований тим, що судді проявляють упередженість щодо обвинуваченого, яка виявляється у наступному. Так, 30 січня 2020 року колегією суддів було прийнято рішення щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , незважаючи на те, що строк тримання його під вартою за попередньою ухвалою, постановленою колегією суддів 11 грудня 2019 року, спливав лише 08 лютого 2020 року. До того ж, не беручи до уваги, що наразі вищенаведена ухвала суду від 30 січня 2020 року є предметом апеляційного оскарження і остаточне рішення у цій справі не прийнято, колегія суддів вважає за можливе вислухати клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, 27 лютого 2020 року колегія суддів у судовому засіданні не розглянула жодне з клопотань, заявлених стороною захисту. На підставі викладеного адвокат Савченко М.А. просив колегію суддів його клопотання задовольнити та відвести від розгляду даного кримінального провадження колегію суддів, яка наразі здійснює судовий розгляду цього провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника щодо відводу колегії суддів підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор Страшненко О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Савченко М.А. про відвід колегії суддів та просив суд відмовити у його задоволенні.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового засідання з приводу заявленого адвокатом Савченко М.А. відводу, встановила наступне.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 21 КПК України.

З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2019 року слідує, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України здійснює колегія суддів у складі головуючого судді Проніна С.Г. та суддів – Мінаєва І.М. та Сидоренко І.О.

Частинами першою та другою статті 80 КПК України визначено, що особами, які беруть участь у справі, може бути заявлений відвід судді за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-76 КПК України.

Так, пунктом четвертим частини першої статті 75 КПК України встановлено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року, закріплено правило, за яким суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У рішеннях, ухвалених у справах «Білуха проти України», «Газета Україна-центр» проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року (пп. 27, 28, 30), «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року (п. 26), Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.

Наведене дає колегії суддів підстави для висновку, що упередженість суду має місце лише тоді, коли існують беззаперечні факти, які переконливо свідчать про упередженість суду під час здійснення ним процесуальних дій у справі. Сама по собі незгода сторони кримінального провадження з прийнятими судом рішеннями у справі не свідчить про упередженість суду до неї.

Так, що стосується вирішення 30 січня 2020 року колегією суддів питання про продовження ОСОБА_2 О.В. дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то, за приписами ст.ст. 183, 184, 186 КПК України вказане питання, по-перше, вирішується судом не за власною ініціативою, а лише за клопотанням прокурора, яке, як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2020 року прокурором було заявлено, та, по-друге, має бути вирішено судом невідкладно з моменту надходження відповідного клопотання до суду.

Отже доводи адвоката Савченко М.А. стосовно недоцільності розгляду 30 січня 2020 року колегією суддів питання щодо продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк тримання його під вартою за попередньою ухвалою, постановленою колегією суддів 11 грудня 2019 року, спливав лише 08 лютого 2020 року, є безпідставними, адже за приписами діючого законодавства можливість вирішення судом питання щодо продовження дії такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою залежить виключно від наявності відповідного клопотання прокурора, яке суд зобов`язаний вирішити невідкладно, та жодним чином не залежить ані від кінцевого строку дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ані від інших обставин справи.

До того ж, Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії № 028-0000785, видане 30 січня 2020 року на виконання ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року, свідчить, що під час судового засідання з розгляду вищезазначеного клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений був забезпечений правовою допомогою з боку призначеного на окрему процесуальну дію захисника – адвоката Браташевської Я.Ю.

Отже вказане свідчить лише про дотримання колегією суддів в судовому засіданні 30 січня 2020 року вимог діючого кримінально-процесуального законодавства та жодним чином не свідчить про упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, статтями 36, 42, 46 КПК України правом заявляти клопотання наділено як прокурора, так і захисника, а тому можливість здійснення сторонами кримінального провадження відповідних процесуальних дій передбачена кримінальним процесуальним законом і залежить виключно від волі сторін, а не як, вважає ОСОБА_3 , від волі суду.

Таким чином, посилання ОСОБА_3 як на підставу заявленого ним відводу готовності колегії суддів вислухати клопотання сторони обвинувачення не ґрунтуються на законі, адже суд у судовому засіданні діє відповідно до вимог діючого процесуального законодавства, яким і гарантована можливість кожній стороні кримінального провадження вчиняти відповідні процесуальні дії.

До того ж, відповідно до приписів ч. 1 ст. 321 КПК України саме головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

В зв`язку з цим, доводи адвоката Савченко М.А. щодо того, що 27 лютого 2020 року колегія суддів у судовому засіданні не розглянула жодне з клопотань, заявлених стороною захисту, не є обставиною на підтвердження упередженості колегії суддів у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , а свідчать лише про дотримання колегією суддів визначених у судовому засіданні послідовності та порядку вчинення процесуальних дій учасниками кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що незгода сторони кримінального провадження з прийнятими судом рішеннями є не безумовною підставою для відводу судді, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Савченко М.А. про відвід колегії суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 392 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотання захисника Шаповалова Олександра Вікторовича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, – адвоката Савченко Миколи Анатолійовича про відвід колегії суддів – відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.Г. Пронін

Судді: І.О. Сидоренко

І.М. Мінаєв