Вирок № 87895793, 27.02.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/334/20

Справа № 235/9213/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Карабан І.І.

секретар судового засідання Димитрієва О.А.

за участю прокурора Лєйко Н.Л.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 грудня 2019 року за № 12019050410002706, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноармійську (нині м.Покровськ) Донецької області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

-1 листопада 2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, штраф сплачено 04 січня 2019 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року, близько 12 годин 00 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що на розташованому неподалік від місця її мешкання на залізничній станції «Покровськ» Донецької залізниці зупиняються вантажні потяги, на вагонах яких перевозиться вугілля кам`яне, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, взявши з собою поліпропіленові сумки, зроблені з мішків, прийшла до шостої колії станції «Покровськ» Донецької залізниці, де побачила вантажний потяг № 3505 сполученням «Родинська-Донецька залізниця-Сартана Донецька залізниця», що перевозив вантаж - вугілля кам`яне марки «Г».

Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 залізла на вагон №56124654, вантажного потягу №3503 та, скориставшись тією обставиною, що за її діями ніхто не спостерігає, почала руками наповнювати вугіллям поліпропіленові сумки в кількості 10 шт., які заздалегідь принесла з собою, після чого, по черзі, скинула з вагону на землю мішки з вугіллям кам`яним, яке належить ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , скинувши таким чином на землю вказане вугілля вагою 270 кг на загальну суму 761 гривень 94 копійок без урахування ПДВ, злізла з вагону та перенесла мішки з вугіллям до будинку АДРЕСА_3 , де була затримана співробітниками поліції. Таким чином, ОСОБА_1 не вчинила всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Кримінальна відповідальність передбачена ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, а саме за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнала повністю, щиро каялась, просила строго не наказувати, вказавши, що подібного більше не допустить, і по суті обвинувачення дала показання, що 11 грудня 2019 року раптово погіршилася погода, потрібно було обігріти будинок, грошей на придбання вугілля не було, а тому вирішила викрасти вугілля з вагонів, що стоять на залізниці. Пішла на залізничні колії сортувального парку, що знаходяться недалеко від її будинку, з собою взяла мішки які перероблені в сумки. Залізла на вагон, що знаходився на шостій колії, руками набрала в мішки вугілля та скинула їх вниз. Після чого почала їх переносити, перенесла чотири мішки, і коли повернулася за іншими, то її побачили охоронці з залізниці, які і викликали поліцію. Після огляду місця події, вугілля, що вона намагалася викрасти, вилучили.

Представник потерпілого ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Селіванова О.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, висловивши прохання призначити покарання на розсуд суду, а тому суд у відповідності до ст.325 КПК України провів судовий розгляд без представника потерпілого, врахувавши можливість за її відсутності з`ясувати всі обставини.

Крім визнання вини самою обвинуваченою, її винуватість повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, обсяг яких визначено у відповідності до ст.349 КПК України.

Так, 11 грудня 2019 року до чергової частини Покровського відділу поліції надійшло повідомлення від ст. оперуповноваженого Покровського ВП – Мізинець К.О., про те, що 11 грудня 2019 року о 12.35 годині було затримано ОСОБА_1 , яка намагалась здійснити крадіжку вугілля з вантажного вагону, який знаходився на ст. Покровськ в м. Покровську. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050410002706 11 грудня 2019 року, надана правова кваліфікація за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України (т.1 а.с. 1,2,4) В подальшому постановою старшого слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області змінено правову кваліфікацію з ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України на ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України (т.1 а.с. 30)

Згідно протоколу огляду місця події від 11 грудня 2019 року, з фото таблицею до нього, оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . На відстані 30 метрів від кута вищевказаного будинку на землі стоять 10 синтетичних білих сумок з вугіллям. Присутня при огляді ОСОБА_1 вказала, що в сумках знаходиться вугілля які вона 11 грудня 2019 року викрала з вантажного вагону, що знаходився на станції залізничної колії ст. Покровськ м. Покровська Донецької області. Виявлені сумки з вугіллям опечатані та вилучені. (а.с.12-14)

Згідно протоколу огляду від 17 грудня 2019 року, з фото таблицею до нього, проведено зважування 10 сумок з вугіллям, що були вилучені під час огляду місця події 11 грудня 2019 року. За допомогою електронних важелів встановлено вагу десяти сумок з вугіллям, і яка становить 270 кг (т.1 а.с. 24-27). Зазначені сумки визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову 17 грудня 2019 року (т.1 а.с.28)

Відповідно до довідки, наданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 06 грудня 2019 року за вих. № 1/7756 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є власником вугілля, відвантаженого зі станції Родинська Донецької залізниці до станції Сартана Донецької області у напіввагоні №56124654 за накладною №52929171. Вартість 1 тони вугілля кам`яного Г (Г1) Р (0-200) станом на грудень 2019 року складає: 3047,46 без урахування ПДВ; 3290,54 грн. з урахуванням ПДВ. Вартість 270 кг складає: 761,94 грн. без урахування ПДВ. ( т.1 а.с.11)

12 грудня 2019 року складено комерційний акт № 482004/501 про виявлену нестачу вантажу – вугілля в розмірі 270 кг, що знаходився в вагоні № 56124654, який прибув 11 грудня 2019 року з поїздом № 9002, за накладною № 52929171 зі станції – Родинська Донецька залізниці до станції – Сартана Донецької залізниці. Виявлена нестача 270 кг вугілля. Над першим люком є виїмка в вантажу 150 см*140 см*40-50 см, в місті виїмки маркування відсутнє. Вагон бездвірний, люка відкриті, течі вантажу немає. Вагон у технічному стані справний (т.1 а.с. 16-23)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20 грудня 2019 року, додатком до якого є відеозапис, проведеного за участю ОСОБА_1 , що мала на час проведення вказаної слідчої (розшукової) дії статус підозрюваної, остання проявляючи злочинну обізнаність щодо обставин вчинення злочину, вказала за яких обставин вона намагалася викрасти вугілля. (т.1 а.с. 56-59)

Зібрані по кримінальному провадженню докази є належними та допустимими у відповідності до статей 85,86 КПК України.

Отже, проаналізувавши докази в їх сукупності, достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що під час судового розгляду доведено, що обвинувачена вчинила незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Про незакінченість замаху на вчинення крадіжки вказує те, що ОСОБА_1 з причин, що не залежали від її волі, а саме затримання працівниками залізниці на місці вчинення злочину, не встигла перенести все вугілля за територію станції, що скинула з вагону, не мала можливості розпорядитися ним, що вказує на те, що обвинувачена не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Також є наявною кваліфікуюча ознака – повторність, оскільки обвинувачена вчинила зазначений злочин, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.

Таким чином, судовим розглядом встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого вона підлягає покаранню.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, дані, що характеризують її особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд також враховує, що обвинувачена вчинила замах на злочин, який у відповідності до ст.12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, задовільно характеризуються за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, яких виховує одна, раніше судима (т.1 а.с. 38-40,41-42,4344,4548-52,53-55)

Відповідно до досудової доповіді від 20 лютого 2020 року у відношенні ОСОБА_1 , зробленої на підставі ухвали суду Покровським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, відмічено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, зроблено висновок про те, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб). Відмічено, що виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень та висловлена думка про доцільність покладення обов`язку відповідно до п.2 ч.3 ст.76 КК України – не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 3 ст.68 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої, і обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання за вчинений злочин, оскільки остання не представляє великої суспільної небезпеки, розкаялась у вчиненому, сприяла розкриттю злочину, має постійне місце проживання, на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, враховуючи, що тяжкі наслідки від кримінального правопорушення не наступили, а тому вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України.

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України на обвинувачену необхідно покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Також, у відповідності до ч.2 ст.76 КК України, суд вважає за можливе покласти на обвинувачену обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що є необхідним та достатнім для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом`якшують покарання.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувалися.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази вирішити в порядку ч.9 ст.100 КПК України, а саме: 10 синтетичних сумок з вугіллям загальною вагою 270 кг, що були предметом кримінального правопорушення, повернути за належністю потерпілому – ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: 10 синтетичних сумок з вугіллям загальною вагою 270 кг, повернути за належністю потерпілому – ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І.І.Карабан