Рішення № 87893527, 27.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року справа № 580/165/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з адміністративним позовом до прокуратури Черкаської області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльності прокуратури Черкаської області;

- стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки усіх належних виплат при звільненні за період з дня звільнення 04.12.2019 до дня фактичного розрахунку 26.12.2019 у сумі 23 569 грн 48 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом прокуратури Черкаської області від 03.12.2019 №341к позивача звільнено з посади заступника начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 04 грудня 2019 року, однак всупереч приписів 116 КЗпП України, остаточний розрахунок та усі належні виплати при звільненні проведено лише 26.12.2019 (виплата премії). Таким чином, у зв`язку з невиплатою на день звільнення 04.12.2019 усіх сум заробітної плати, відповідач на виконання ст. 117 КЗпП України, повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді від 20.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному проваджені, з повідомленням, викликом сторін (кінцеве засідання у даній справі проведено 28.01.2020).

Позивач 28.01.2020 до зали судового засідання прибув та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2020 проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, додатково наголосила, що підставою для нарахування кожного з видів заробітної плати є відповідні їм первинні документи, а саме нарахування додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат здійснюються на підставі таких первинних документів, як наказ про преміювання, встановлення надбавок, доплат, надання відпустки. Вказує, що після надходження наказу прокуратури Черкаської області від 03.12.2019 №341к, 04.12.2019 опрацьовано всі первинні документи, на підставі яких здійснено розрахунок з позивачем, а саме по заробітній платі за три робочі дні (оклад, вислуга років, надбавка за ОВР та індексація) та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, крім наказу на премію. Наголошено, що премію за грудень 2019 року виплачено позивачу після проведених розрахунків відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області, в межах наявних фінансових ресурсів з урахуванням економії фонду оплати праці та визначенням розміру премії за грудень 2019 року для всіх прокурорських працівників, на підставі наказу прокурора області від 23.12.2019 № 411к про преміювання з розрахунку 75% місячного фонду заробітної плати прокурорським працівникам органів прокуратури Черкаської області у відповідності до Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 №234. Таким чином, відповідачем не порушено ст. 116 КЗпП України, а тому санкції згідно ст. 117 КЗпП України не застосовуються.

В судовому засіданні 28.01.2020 головуючий перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження та повідомив учасників процесу, що рішення у даній справі буде прийнято на протязі строку розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Матеріалами справ встановлено, що ОСОБА_1 03.12.2019 наказом прокуратури Черкаської області №341к звільнено з посади заступника начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 04 грудня 2019 року.

У відповідності до розрахункового листа за грудень 2019 року та виписки по картковому рахунку АК КБ “Приватбанк”, прокуратурою Черкаської області з позивачем здійснено розрахунок 04.12.2019 по заробітній платі, а саме по заробітній платі за три робочі дні (оклад, вислуга років, надбавка за ОВР та індексація) та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

23 грудня 2019 року наказом прокурора Черкаської області № 411к, зобов`язано виплатити премію за грудень 2019 року з розрахунку 75% місячного фонду заробітної плати прокурорським працівникам органів прокуратури Черкаської області.

26 грудня 2019 року у відповідності до виписки по картковому рахунку АК КБ «Приватбанк» позивачу здійснено зарахування грошових коштів від прокуратури Черкаської області з призначенням платежу заробітна плата, а саме премія за грудень 2019 року в сумі 1 397 грн 08 коп.

В подальшому, 27.12.2019 позивач звернувся до прокурора Черкаської області щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки у виплаті заробітної плати по день фактичного розрахунку на підставі ст. 117 КЗпП України.

08 січня 2020 року прокуратурою Черкаської області за результатами розгляду заяви, позивача надано відповідь за вих. № 18-7вих-20 про відмову у здійсненні виплати середнього заробітку, в наслідок того, що премія позивачу виплачена на підставі наказу прокурора Черкаської області № 411к від 23.12.2019 у відповідності до Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 №234.

Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі – Закон №1697-VII), який містить спеціальні норми організації та порядку діяльності органів прокуратури України, особливостей розгляду трудових спорів (зокрема, питання проходження служби в органах прокуратури, звільнення з неї, права і обов`язки прокурорів, їх соціальні гарантії та ін.).

Згідно частини 3 статті 16 Закону №1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 цього Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Як вже зазначалось вище, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України «Про прокуратуру».

Суд зазначає, що нормами Закону України «Про прокуратуру» не визначено строків проведення розрахунку з прокурором при звільненні.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Порядок розгляду трудових спорів деяких категорій працівників визначено статтею 222 КЗпП України, в якій зазначено, що особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Оскільки визначення строків проведення розрахунку з прокурором при звільненні не врегулювано Законом України «Про прокуратуру», відповідно до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), які є загальними.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу наведеного виплата всіх належних сум позивачеві повинна була бути здійснена відповідачем в день звільнення, а у разі якщо позивач у день звільнення не працював, то зазначені суми мали бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення позивачем - звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач 04.12.2019 звільнений із займаної посади та органів прокуратури. Підставою звільнення є наказ від 03.12.2019 №341к про звільнення з посади заступника начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області та органів прокуратури з 04.12.2019.

Позивач у грудні 2019 року відпрацював 3 дні (24 години), що підтверджується розрахунковим листом за 2019 рік виданим прокуратурою Черкаської області.

Відтак відповідно до статті 116 КЗпП України розрахунок - виплата всіх належних позивачу при звільненні сум повинна бути виплачена йому у день звільнення, тобто 04.12.2019.

Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» від 13.01.2020, лише 26.12.2019 відбулося зарахування заробітної плати (премії) прокуратурою Черкаської області на рахунок позивача. Тобто повний розрахунок з позивачем здійснено 26.12.2019. Даний факт підтверджується листом прокуратури Черкаської області від 08.01.2020 №18-7вих-20, згідно якого виплата премії за грудень 2019 року позивачу була здійснена 26.12.2019.

Таким чином, факт затримки виплати всіх належних позивач сум при звільненні не спростований відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок № 100).

Даний Порядок визначає періоди за які обчислюється середня заробітна плата. Так обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються наступні виплати: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, з поміж інших не враховуються: виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Тобто виходячи з норм Порядку № 100 премії за виконання окремих доручень (разового характеру) і премії до ювілейних і святкових дат (разові премії) не включають до розрахунку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач звільнений із займаної посади у грудні 2019 року, відповідно враховуючи викладене, середньомісячна заробітна плата позивача обчислюється виходячи з виплат за жовтень та листопад 2019 року.

Нормами тривалості робочого часу на 2019 рік встановлено кількість робочих днів у жовтні 2019 року - 22 робочі дні, у листопаді 2019 року - 21 робочий день, відповідно разом за останні 2 місяці кількість робочих днів становить 43 робочих дні. Згідно довідки прокуратури Черкаської області від 08.01.2020 №18-4вн-20 заробітна плата позивача за жовтень-листопад 2019 року склала 48 525 грн 24 коп., кількість фактично відпрацьованих днів 35. Середня заробітна плата позивача за один робочий день складала 1 386 грн 44 коп. (сума заробітної плати за останні два місяці роботи 48 525 грн 24 коп. поділена на 35 відпрацьованих позивачем робочих днів у жовтні та листопаді 2019 року).

Так як судом встановлено, що позивач звільнений з посади з посади заступника начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області та органів прокуратури Черкаської області з 04.12.2019, а повний розрахунок з ним здійснено відповідачем 26.12.2019, відповідно із затримкою у 17 робочих днів середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 04 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року складає 23 569 грн 48 коп. (сума середнього заробітку позивача за один робочий день 1 386 грн 44 коп. помножена на кількість днів затримки у виплаті в кількості 17 робочих днів), з відрахуванням загальнообов`язкових платежів.

Як встановлено судом, у день звільнення - 04.12.2019, відповідачем виплачено позивачу заробітну плату за три робочі дні (оклад, вислуга років, надбавка за ОВР та індексація) та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а 26.12.2019 - премію за підсумками роботи у грудні 2019, нараховану на підставі наказу прокуратури Черкаської області від 23.12.2019 №411к.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені цими статтями строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, шляхом стягнення на користь працівника суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи, встановлені обставини справи та обов`язок відповідача виплатити всі належні позивачу суми в день звільнення, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача та обгрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з прокуратури Черкаської області середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 04 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року.

Висновки щодо здійснення розрахунку після прийняття відповідного наказу про преміювання та застосування до правовідносин загальних положень КЗпП України, оскільки нормами Законом України «Про прокуратуру» не визначено строків проведення розрахунку з прокурором при звільненні викладені у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №822/1511/16.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльності та стягнути з прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 04.12.2019 по 26.12.2019 в сумі 23 569 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 48 коп. із відрахуванням загальнообов`язкових платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань