Ухвала суду № 87893469, 28.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 лютого 2020 р. м. Чернівці справа № 200/1104/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

20.01.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Донецький окружний адміністративний суд, у якому просив :

- визнати неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області з висунення до ОСОБА_1 вимог зі сплати боргу за єдиним соціальним внескомп в сумі 15233,10 грн, як до фізичної особи - підприємця під час знаходження його за місцем проживання в зоні проведення антитерористичної операції;

- скасувати, як незаконну, вимогу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про оплату боргу (недоїмки) в сумі 15233,10, адресовану ОСОБА_1 .

30.01.2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду передано справу №200/1104/20-а до Чернівецького окружного адміністративного суду.

26.02.2020 року адміністративна справа №200/1104/20-а надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України "Про судовий збір".

Разом з позовною заявою на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є переселенцем з міста Донецьк до міста Чернівці. Дружина також відноситься до категорії вимушено переміщених осіб, є пенсіонеркою та згідно довідки про розмір пенсії отримує пенсію в межах прожиткового мінімуму. Також позивач вказує що тимчасово не працює та не отримує доходу. У зв`язку з зазначеним витрати на оплату судового збору є досить суттєвими та ставлять в досить скрутне матеріальне становище.

Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з позовною заявою. Відповідна позовна заява розглядається судом виходячи з наведених у ній обставин, підтверджених належними доказами. Разом з тим, матеріали позовною заяви та додатки не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших підстав для відстрочення сплати судового збору. Позивач зазначаючи про відсутність доходів, з яких може бути сплачений судовий збір не надає належного доказу на підтвердження таких обставин.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов`язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, суд зазначає, що перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору передбачений статтею 5 Закону України "Про судовий збір" та є вичерпним. Позивач не відноситься до осіб які звільняються від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 р." з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу майнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн (2102x0,4).

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільненя від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Маренич