Рішення № 87892852, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1321/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Левчук О.А.,

судді Глуханчука О.В.

судді Кравченко М.М.

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - командувач військ Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України Грищенко А.М., Військова частина А 3269, Військова частина А1559 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов`язати Оперативне командування “Південь” Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 18.01.2017 року по день поновлення на посаді.

Також, позивачем надано додаткові пояснення, в яких позивач просить зобов`язати Оперативне командування “Південь” Міністерства оборони України нарахувати та виплатити за рахунок фінансового забезпечення Військової частини А 3269 ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування обов`язкових платежів за період з 18.01.2017 року по дату ухвалення судом рішення по справі.

Представником відповідача Оперативного командування “Південь” до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позовні вимоги є передчасними, оскільки пунктом 12.5 Інструкції № 170 від 10.04.2009 року визначено, що у разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби в наказі командира військової частини, в якій поновлюється на військовій службі незаконно звільнений військовослужбовець, зазначається про виплату йому матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав унаслідок незаконного звільнення. Таким чином, обов`язок командира військової частини виплатити поновленому військовослужбовцю матеріальне і грошове забезпечення, і тільки після невиконання цього обов`язку зі сторони командира виникають спірні відносини про зобов`язання командира виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Крім того, обов`язок щодо виплати грошового забезпечення покладений на військову частину в якій поновлюється військовослужбовець. Позивач проходив службу на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення Військової частини А3269, а тому виплата грошового забезпечення повинна бути здійснена у Військовій частині А3269, де поновлюється позивач.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що станом на теперішній час позивач не поновлений на посаді, що підтверджує невиконання командиром обов`язку поновити на посаді та виплатити компенсацію за час вимушеного прогулу, а тому права позивача є порушеними, що є підставою для захисту прав та інтересів позивача в судовому порядку. Також, постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року визнано протиправним та скасовано наказ командувача військ оперативного командування “Південь” № 227 від 26.12.2016 в частині звільнення позивача з посади заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України з 19.01.2017 року. Позовні вимоги задоволено саме до відповідача, Оперативного командування “Південь”, а тому саме командир Оперативного командування “Південь” є уповноваженою особою, яка має право на поновлення та звільнення позивача з посади, а тому саме Оперативне командування “Південь” є належним відповідачем щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини А 3269 до суду надано пояснення в яких зазначено, що відповідно до п. 12.1 Інструкції № 170 від 10.04.2009 року звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення. Відповідно до п. 225 Положення № 1153/2008 від 10.12.2008 року звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (крім строку проведення мобілізації) до введення воєнного стану - на підставах, передбачених частинами другою, третьою, пунктом 1, частини четвертої, пунктом 2 частин п`ятої і шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до капітана включно за всіма підставами, крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність та у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, – командирами корпусів, посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини А 1559 до суду надано пояснення в яких зазначено, що Військова частина відповідно до розпорядження заступника директора Департаменту фінансів від 14.07.2015 року № 248/2/3/524 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А1559. Відповідно до розпорядження помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України – начальника фінансово-економічного управління від 09.10.2017 № 116/14/1/3632 Військова частина А3269 знята з 01.11.2017 року з фінансового забезпечення Військової частини А 1559. ОСОБА_1 військову службу у Військовій частині А1559 не проходив, та з вересня 2016 року по січень 2017 року отримував грошове забезпечення у Військовій частині А 1559, як військовослужбовець Військової частини А 3269.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі № 815/1321/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України, третя особа: командувач військ Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України Грищенко А.М. про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року – залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 815/1321/17 скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ командувача військ оперативного командування “Південь” № 227 від 26.12.2016 в частині звільнення позивача з посади заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України з 19.01.2017. Справу в частині позовних вимог про зобов`язання оперативне командування “Південь” Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за період з 18.01.2017 по день поновлення на посаді - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.11.2019 року адміністративну справу № 815/1321/17 передано головуючому судді Левчук О.А.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року прийнято до провадження справу № 815/1321/17, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, витребувати від Оперативного командування “Південь” довідку про заробітну плату за останні два місяці роботи ОСОБА_1 та довідку про середньоденну (годинну) та середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року витребувано від Оперативного командування “Південь” довідку про заробітну плату за останні два місяці роботи ОСОБА_1 та довідку про середньоденну (годинну) та середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 ; продовжено строк підготовчого провадження по справі № 815/1321/17 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Військову частину А 3269 та Військову частину А1559.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року витребувано від Військової частини А 3269 та Військової частини А 1559 довідку про заробітну плату за останні два місяці роботи ОСОБА_1 та довідку про середньоденну (годинну) та середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини А 3269 та Військової частини А1559 в судовому засіданні підтримали позицію відповідача.

Представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - командувач військ Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України Грищенко А.М. до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

03 серпня 2016 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб офіцерського складу, до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію (а.с. 13-14 т. 2).

Наказом командувача військ оперативного командування “Південь” від 26.12.2016 № 227 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” старшого лейтенанта Носика О.В., заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом “і” (у зв`язку із набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення) та направлено на військовий облік до Балтського РВК Одеської області (а.с. 15 т. 2)

Наказом командира військової частини А 3269 (по стройовій частині) від 18.01.2017 № 11 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини А3269, з 18.01.2017 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с. 16 т. 2).

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року визнано протиправним та скасовано наказ командувача військ оперативного командування “Південь” № 227 від 26.12.2016 в частині звільнення позивача з посади заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України з 19.01.2017 року. Справу в частині позовних вимог про зобов`язання оперативне командування “Південь” Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за період з 18.01.2017 по день поновлення на посаді - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 188-196 т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Питання, пов`язані з проходженням військової служби, врегульовані Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Відповідно до п. 231 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Згідно п. 232 вказаного Положення у разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом посадової особи, яка має право звільнення цієї категорії військовослужбовців з військової служби, їй рівнозначної або вищої. Наказ видається на підставі копії рішення суду, матеріалів службового розслідування та копії наказу, виданого відповідним командиром (начальником), про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у незаконному звільненні військовослужбовця.

Відповідно до п. 12.5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, у разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби в наказі командира військової частини, в якій поновлюється на військовій службі незаконно звільнений військовослужбовець, зазначається про виплату йому матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав унаслідок незаконного звільнення. Період вимушеного прогулу зараховується військовослужбовцю до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту.

Згідно п. 9 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв`язку з цим поновлені на військовій службі (посаді) на підставі рішення повноважного органу (керівника), який прийняв рішення про таке поновлення та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, недоотримане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді виплачується військовослужбовцю за місцем перебування на грошовому забезпеченні.

При цьому, доказів того, що станом на теперішній час Оперативним командуванням “Південь” виконано постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України, суду не надано.

Отже, за таких підстав, з урахуванням приписів Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, саме з Оперативного командування “Південь” слід стягнути на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

При цьому, доводи представника відповідача про те, що виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є передчасною та повинна бути здійснена військовою частиною А3269, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню на користь позивача, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як вбачається з довідки Військової частини А 1559 від 27.01.2020 року № 202 грошове забезпечення ОСОБА_1 за два місяці становить 12306,06 грн. (грудень 2016 року, січень 2017 року), середньоденне грошове забезпечення складає – 251,14 грн., середньомісячне грошове забезпечення складає 7785,34 грн. (а.с. 16 т. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року позивача, ОСОБА_1 , поновлено на посаді заступника командира автомобільної роти з морально-психологічного забезпечення 225 окремого автомобільного батальйону оперативного командування “Південь” Сухопутних військ збройних сил України з 19.01.2017 року, а тому періодом вимушеного прогулу ОСОБА_1 є період з 19.01.2017 року по 23.10.2019 року.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість робочих днів у січні 2017 року – 20 (в період з 19.01 по 31.01 – 10 робочих днів), у лютому – 20, у березні – 22, у квітні – 19, у травні – 20, у червні – 20, у липні – 21, у серпні – 22, у вересні – 21, у жовтні – 21, у листопаді – 22, у грудні – 21; відповідно до листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік» кількість робочих днів становить – 250 днів; відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 року № 78/0/206-18 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» кількість робочих днів у січні 2019 року становить – 21, лютий – 20, березень – 20, квітень – 21, травень – 21, червень – 18, липень – 23, серпень – 21, вересень – 21, жовтень – 22 (в період з 01.10 по 23.10 – 16 робочих днів).

Тобто, в період з 19.01.2017 року по 23.10.2019 року загальна кількість робочих днів складає 691 день.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.01.2017 року по 23.10.2019 року у розмірі 173537,74 грн. (691 днів * 251,14 грн.) без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду в частині виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з Оперативного командування “Південь” на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.01.2017 року по 23.10.2019 року у розмірі 173537,74 грн. (сто сімдесят три тисячі п`ятсот тридцять сім гривень 74 копійки) без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 07966906, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, провулок Штабний, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - командувач військ Оперативного командування “Південь” Міністерства оборони України Грищенко А.М. (адреса: 65012, м. Одеса, провулок Штабний, 1), Військова частина А 3269 (код ЄДРПОУ 26621254, адреса місцезнаходження: 66101, Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 39А), Військова частина А1559 (код ЄДРПОУ 08164149, адреса місцезнаходження: 66101, Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 39) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Стягнути з Оперативного командування “Південь” (код ЄДРПОУ 07966906, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, провулок Штабний, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.01.2017 року по 23.10.2019 року у розмірі 173537,74 грн. (сто сімдесят три тисячі п`ятсот тридцять сім гривень 74 копійки) без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Оперативного командування “Південь” (код ЄДРПОУ 07966906, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, провулок Штабний, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7785,34 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 34 копійки) без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржено порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2020 року.

Головуючий суддя О.А. Левчук

Суддя О.В. Глуханчук

Суддя М.М. Кравченко

.