Ухвала суду № 87892843, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1586/20

УХВАЛА

28 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Лиманська районна рада Одеської області, Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, фермерське господарство «Назари» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Лиманська районна рада Одеської області, Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, фермерське господарство «Назари», в якому позивач просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича щодо ненадання звіту про обговорення уточненого перспективного плану розвитку території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 2019-2021 роки перед територіальними громадами сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на відкритій зустрічі з громадянами;

- зобов`язати голову Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області ОСОБА_2 Василя ОСОБА_3 надати звіт про обговорення уточненого перспективного плану розвитку території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 2019-2021 роки, перед територіальними громадами сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на відкритій зустрічі з громадянами.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.п.5 та 9 ч.5 ст.160 КАС України).

Кодексом адміністративного судочинства України позивач визначений, як особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАСУ).

Такі вимоги Кодексу адміністративного судочинства України до позивача кореспондуються з визначенням його, як особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАСУ) та із завданням адміністративного судочинства (ч.1 ст.2 КАС України), яке полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач в адміністративному позові просить суд визнати незаконною бездіяльність голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича щодо ненадання звіту про обговорення уточненого перспективного плану розвитку території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 2019-2021 роки перед територіальними громадами сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на відкритій зустрічі з громадянами.

При цьому в адміністративному позові не зазначено, які права, свободи або охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 були порушені зазначеною бездіяльністю.

Також ОСОБА_1 , зазначаючи про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, не зазначив в адміністративному позові, в який (на його думку або за його переконанням) період голова Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймак Василь Михайлович повинен був надати позивачу звіт про обговорення уточненого перспективного плану розвитку території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 2019-2021 роки перед територіальними громадами сіл Трояндове, Ониськове, Ставки. Крім того, позивач в адміністративному позові не наводить жодного правового обґрунтування обов`язку відповідача вчиняти зазначені дії.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи.

Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, зазначає Лиманську районну раду Одеської області, Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області, фермерське господарство «Назари».

Разом з тим позивач жодним чином не обґрунтовує в адміністративному позові необхідності залучення до участі у справі зазначених осіб, а також не зазначає, на які саме права, інтереси або обов`язки цих може вплинути рішення у справі.

Крім того, позивач в порушення пункту 6 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив відомості про вжиття ним заходів досудового врегулювання спору, та чи встановлений законом обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору в даній категорії справ.

Також суд зазначає, що позивачем з матеріалами позову було надано до суду ксерокопію нотаріальної довіреності, якою Комарницький Антон Теодорович уповноважив Сатановського Михайла Сергійовича бути його представником з питань ведення судових справ.

Водночас позивач не зазначив ОСОБА_4 в якості свого представника в адміністративному позові, та не вказав його прізвище, ім`я та по батькові, місця проживання чи перебування, поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорту, номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Додатково суд зазначає, що частиною 1 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 ЦК України та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року №3425-XII до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

- довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;

- довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з`єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім`ї і члена сім`ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з`єднання, установи або закладу;

- довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора;

- довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

- довіреність суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 ЦК України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п`ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.

У статті 75 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й нотаріусом.

При цьому довіреність має посвідчувати волевиявлення особи, що її видала. Тобто, довіритель і представник не можуть співпадати в одній особі.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено Верховним судом в ухвалах від 05.01.2018 року та 15.01.2018 року по провадженням №К/9901/5687/17; №К/9901/970/18 світлокопія довіреності у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не є документом, що посвідчує повноваження учасника справи.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином обґрунтованого та вмотивованого адміністративного позову з вірним визначенням суб`єктного складу учасників справи відповідно до наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також надання належним чином оформлених документів на підтвердження їх процесуального статусу у справі.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 2, 4, 49, 59, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Лиманська районна рада Одеської області, Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, фермерське господарство «Назари» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.